Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" квітня 2013 р.Справа № 922/1018/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погореловой О.В
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім", м. Харків
про стягнення 13054,30 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - Коваль Р.В.,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 13054,30 грн. з яких: 6654,30 грн. за порушення господарського зобов'язання щодо поставки товару належної якості та 6400,00 шкоди, спричиненої псуванням матеріалу "Нева-супер". Позов обґрунтований ст.ст. 673, 711 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 216, 218, 224, 225 ГК України. Судові витрати позивач просить суд послати на відповідача.
22.04.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
23.04.2013 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення на заперечення проти позову.
Суд, дослідивши надані заперечення, долучає їх до матеріалів справи.
Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника позивача на повідомленні про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Позивач відповідно до видаткової накладної № РН-0000065 від 08.10.2012 року придбав у Відповідача емаль термостійку АКВАХІМ КО - основа в кількості 5 кілограм та АКВАХІМ КО - отвердитель в кількості 0,5 кілограм загальною, вартістю 1198,50 грн. з ПДВ, а відповідно до накладної № РН-0000066 від 08.10.2012 року також емаль термостійку АКВАХІМ КО в кількості 20 кілограм, АКВАХІМ КО - отвердитель в кількості 2 кілограма та ПР-Цинк АКВАХІМ в кількості 10 кілограм на загальну суму 5455,80 грн. з ПДВ.
Як зазначає Позивач, він придбав вищенаведену продукцію для створення високоякісного, міцного, декоративно-захисного, атмосферостійкого зовнішнього та внутрішнього покриття поверхонь метала, оскільки Позивач використовує у своїй діяльності ємності для зберігання хімічних речовин, а емаль, відповідно до технічних характеристик, заявлених Відповідачем мала повністю задовольнити вимоги Позивача до цієї продукції, як до захисного шару металевих поверхонь та продукції, яка має підвищену атмосферну та хімічну стійкість. Проте, після нанесення цієї емалі на ємності та надання їй часу для висихання, відповідно до заявлених параметрів, вона не висохла після сплину кількох тижнів з дня нанесення емалі. Після проведення іспиту з робочою рідиною, емаль розчинилася в ній, що спричинило Позивачу матеріальні збитки в розмірі 6400,00 грн., оскільки матеріал тормозна рідина "Нева-супер" в кількості 400 літрів, розчинившись з емаллю, не підлягає відновленню у первісний стан та відповідно до Акту списання № СпТ-000001 від 01.11.2012 року була списана як зіпсована. Отже, на думку Позивача, Відповідач здійснив постачання матеріалу позивачу, який не відповідав вимогам, заявленим Позивачем для задоволення потреб виробництва. Позивач направив Відповідачу претензію № 1601/13 від 16.01.2013 року з проханням повернути сплачені грошові кошти у розмірі 6654,30 грн. за непоставлену з належними властивостями продукцію, яка б відповідала заявленим Відповідачем якостям, що призвело до зіпсування гальмової рідини та вимушеної зупинки виробництва, оскільки емаль не висохла і до теперішнього часу. Відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій зазначив про її необґрунтованість та грошові кошти не повернув. Позивач також просить суд стягнути з відповідача 6400,00 грн. шкоди, спричиненої внаслідок зіпсування матеріалу "Нева-Супер".
Відповідач з позовом не погоджується з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема вказує на те, що Позивач ні під час оформлення замовлення, ні безпосередньо після придбання товару не попередив про намір застосовувати товар при постійних контактах з гальмівною рідиною. Про такі наміри стало відомо безпосередньо після використання товару з вказаною рідиною. В позовній заяві Позивач підтвердив цей факт вказавши навіть назву гальмівної рідини а саме "Нева-супер". Як зазначає відповідач, гальмівна рідина має в своєму складі приблизно 95% спирту, що не припустимо при контакті з переданою емаллю. Відповідач в комерційній пропозиції що направлялась Позивачу під час оформлення замовлення вірно вказав технічні та хімічні властивості товару а саме : декоративно-захисного, атмосферостійкого зовнішнього та внутрішнього покриття поверхонь в тому числі метала, підвищена термостійкість, хімічна стійкість (кислі та слабо лужні середовища). Отже, на думку Відповідача, Позивач приховав під час оформлення замовлення свої наміри застосовувати товар при контакті з спиртами!
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Як встановлено судом, під час оформлення замовлення та передачі товару, Позивачем не повідомлялося про будь-які специфічні умови щодо використання товару, які б виходили за межі технічних властивостей товару.
Отже, на думку суду, відповідач не несе відповідальності за правильність використання Позивачем отриманого товару. Товар переданий Позивачеві перебуває в його власності та Позивач вільний в виборі способу його використання. Товар повністю відповідає умовам зазначеним в технічних характеристиках, відповідно до опису технічних характеристик матеріалу. Питання якості товару має вирішуватись шляхом проведення відповідної експертизи, проте, клопотання про призначення судової експертизи позивачем заявлено не було.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 6654,30 грн. за порушення відповідачем господарських зобов'язань.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6400,00 грн. шкоди, спричиненої внаслідок зіпсування матеріалу "Нева-Супер", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування майнової шкоди.
Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.
Задоволення позовних вимог про стягнення шкоди може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність шкоди у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
За правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України, позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: 1) наявність обов'язку відповідача утриматись від дій, які можуть привести до порушення права позивача; 2) факт порушення цього обов'язку; 3) наявність витрат понесених позивачем та їх розмір; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку тобто прямої залежності витрат, понесених позивачем від дій або бездіяльності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення шкоди є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 29 квітня 2013 року.
Суддя Погорелова О.В.