36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.04.2013 р. Справа №917/233/13-г
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а; м.Полтава, 36020
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008
про стягнення грошових коштів.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Гречко С.І.дов.№ 248 від 19.12.12 р.
від відповідача: Сотник І.А. дов.№ 19-14/12 від 02.02.13 р.
У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошуваласяперерва до 04.04.2013р. до 16-00год.
Представники сторін після перерви:
від позивача: Гречко С.І.дов.№ 248 від 19.12.12 р.
від відповідача: Данілова Н.Н.. дов.№ 19-14/11 від 02.01.13 р.
У судовому засіданні 04.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за постачання природного газу у розмірі 22554289,84грн., 71086,61грн. - 3% річних та 355147,70грн. - пені за Договором №210/11 ТКЕб від 30.09.2011р. та Додатковою угодою від 25.12.2011р..
Відповідач надав запереченнях на позовну заяву (вих. №19-04/868 від 04.03.2013р.), в яких просить суд припинити провадження в частині стягнення 3500000грн. заборгованості за спожитий природний газ, зменшити розмір заявленої позивачем пені до 10000грн, відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних.
Відповідач заявив клопотання (вих. №19-17/2110 від 01.04.2013р.) про призначення до колегіального розгляду справи №917/233/13-г.
Відповідно до ст.4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Суд, керуючись ст.4-6 ГПК України відхилив заявлене відповідачем клопотання у зв'язку із тим, що дана справа не належить до категорії складних.
У судовому засіданні 04.04.2013р. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи. Заявлене відповідачем клопотання відхилене судом як необгрунтоване.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд, встановив:
Між ПАТ «Полтавагаз» та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» укладений договір на постачання природного газу №210/1 ІТКЕб від 30.09.2011 року.
Згідно з пунктом 1.1. договору ПАТ «Полтавагаз» зобов"язується передати увласність ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (Замовнику) у ІУ кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, а ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов"язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.
Згідно п.1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується Замовником виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.
Згідно п.2.1 Договору ПАТ «Полтавагаз» передає ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 11150,0 тис.куб.м., у 2012 році: 28790,0тис.куб.м.
Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 Договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів. (п. 5.1 та п. 5.3 Договору поставки);
Пункт 5.2 Договору - ціна за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3792,34грн , крім того ПДВ - 758,46грн., всього 4550,80грн.
Згідно п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у замовника за цим договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
У випадку порушення замовником умов п. 6.1. Договору поставки (щодо оплати) останній зобов'язується сплатити постачальнику (крім сум заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 7.2 Договору поставки);
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 р. до 31 грудня 2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 Договору).
На виконання Постанови НКРЕ №1580 від 22.09.2011 року «Про затвердження типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом» між ПАТ «Полтавагаз» та ПОКВПТГ «Полтаватеплонерго» укладена Додаткова угодою від 25.12.2011 року, якою умови договору №210/11 ТКЕб від 30.09.2011 року приведені до умов типового договору.
Так, ціна за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, та послуги з його транспортування, розподіл і постачання - 3792,34грн , крім того ПДВ - 68,54грн., разом на 1000куб.м. - 2860,88грн.
Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості газу, запланованих до поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок постачальника № 26034304545 відкритий у Полтавському облуправлінні ПАТ "Ощадбанк". Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.6 додаткової угоди до Договору поставки);
Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2012 р. (п. 10.1 додаткової угоди до Договору поставки).
Відповідно до умов вищенаведеного договору ПАТ «Полтавагаз» надавало відповідачу послуги з постачання природного газу в жовтні 2012 року в об'ємі 580,054 тис. куб. м. на суму 2 729 743,42 грн.. в листопаді 2012 року в об'ємі 2438,331 тис. куб. м. на суму 11474 824,69 грн. в грудні 2012 року в об'ємі 4013,809 тис. куб. м. на суму 18 889 049,38 грн., а всього за цей період в об'ємі 7032,194 тис. куб. м. на загальну суму 33 093 617,49 грн.
ПАТ «Полтавагаз» виконало належним чином умови договору, що стверджується актами приймання - передачі природного газу підписаний сторонами без застережень.
За даними позивача в порушення умов Договору на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем проведено часткову оплату вартості отриманого ним природного газу в сумі 10 539 327,65 грн.
В процесі розгляду даної справи відповідачем здійснено часткову сплату суми боргу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та визнається сторонами.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним транспортування та поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент звернення позивача до суду складала 22554289,84грн
В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено погашення основного боргу за отриманий ним природний газ по Договору в сумі 3 500 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3500000грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ГПК України.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19054289,84грн.. визнані відповідачем (довідка від 04.03.2012р. за вих. №19-17/858), підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування позивачем трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 71086,61грн. за період з 06.11.2012р. по 01.02.2013р.), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення замовником ПУНКТУ п. 6.1. УМОВ Договору останній зобов'язується сплатити постачальнику крім сум заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Позивачем у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нараховано відповідачу пеню у розмірі 355147,701грн. за період з 06.11.2012р. по 01.02.2013р.
Заявлене клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10000грн. судом відхилено з огляду на наступне:
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розглянувши матеріали, що додані до клопотання про зменшення суми пені, суд не вбачає підстав на його задоволення, оскільки вказані обставини не є винятковими, а штрафні санкції не є надмірно великими у порівнянні із заборгованістю відповідача.
Відповідач у запереченнях на позов посилався на відмову відповідача у прийнятті платежів від 28.01.2013р., 29.01.2013р., 28.02.2013р., 11.02.2013р., 12.02.2013р. Дана обставина спростовується наступним.
Відповідно до умов договору №210/11 ТКЕб від 30.09.2011р., зокрема п.10.1, цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2012 року. В платіжних дорученнях відповідач у призначенні платежу вказав - за газ транспортування за січень 2013р. Позивач сплачені суми повернув з позначкою у плітіжних дорученнях як помилково перераховані кошти у зв"язку з відсутністю договору на 2013р.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, п.1-1 ст.80, ст. ст.82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 26004301999 в філії Октябрського відділення № 43 ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 391098, код ЄДРПОУ 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а, код ЄДРПОУ 03351912, п/р 2600530103545 в філії Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467) 19054289,84грн. основного боргу, 355147,70грн. пені, 71086,61грн. 3% річних та 68820,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500 000,00 грн. провадження припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Повний текст рішення складено: 09.04.2013р.
Суддя Кльопов І.Г.