"18" квітня 2013 р. Справа № 915/359/13-г
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
представника позивача: не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі представника),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні справу за
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «ВЕСТ-ПРОМ»
(юр.адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейний, вул.Радгоспна, 74,
поштова адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 54)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Конвеєрмаш»
(54028, м.Миколаїв, вул.Енгельса, буд.49)
про: стягнення 45202,11 грн. заборгованості за договором поставки №828М від 23.10.2012, пені в сумі 1764,74 грн. та 30% річних у сумі 3529,48 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Конвеєрмаш» заборгованість за договором № 828М від 23.10.2012 в сумі 45202,11 грн., пеню та 30% річних за неналежне виконання умов договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №828М від 23.10.2012 відповідач за поставлену по договору продукції розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем було нараховані на залишкову суму основного боргу пеню в сумі 1764,74 грн. та 30% річних у сумі 3529,48 грн.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не надав, причин неявки суду не пояснив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалами суду від 04.03.2013 та 03.04.2013, які були надіслані за його місцезнаходженням та отримані представником, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с.27, 33).
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.
12.04.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні 18.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
23.10.2012 між сторонами було укладено договір поставки №828М (надалі - Договір) (а.с.8-10), згідно п.п.1.1 якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець (відповідач у справі) прийняти у власність та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопродукцію в кількості, асортименті та у строки, визначені Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Специфікації №1 від 23.10.2012 до договору №828М від 23.10.2012 (а.с.11) загальна кількість товару, який зобов'язався поставити позивач, склала 10,930 тонн на загальну суму 80 564,54 грн., включаючи ПДВ.
Пунктом 11.1 Договору, строк дії договору сторони визначили з 23.10.2012 до 31.12.2012. В разі відсутності заяви однієї зі сторін про бажання розірвати цей договір за 20 календарних днів до дати спливу строку його чинності, договір вважається пролонгованим на строк до 31.12.2013 на тих же умовах. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли в період його чинності, в тому числі зобов'язань по врегулюванню взаєморозрахунків, по розгляду претензій та ін.
Пунктом 2.2 Договору встановлений обов'язок продавця здійснити поставку товару протягом 30 днів з дати отримання передплати за продукцію, якщо інші строки поставки не обумовлені сторонами у відповідному додатку до договору.
Специфікацією №1 від 23.10.2012 до договору №828М сторони не передбачили інших строків поставки товару за договором.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили обов'язок покупця здійснити оплату у вигляді 100% попередньої оплати за продукцію, що підлягає поставці, протягом 5 календарних днів з моменту підписання відповідного додатку до цього договору на поставку конкретної партії продукції. Інші умови оплати можуть бути передбачені у відповідних додатках до цього договору. При цьому, пункт 6.2 договору встановлює датою оплати дату зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Згідно п.п.3,4 Специфікації №1 від 23.10.2012 до договору №828М оплата мала бути здійснена відповідачем протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем поставки вищевказаної партії товару. При цьому, під датою поставки сторони розуміють дату передачі продукції в розпорядження покупця на складі постачальника. Здійснення відвантаження зі складу передбачалось до 01.11.2012.
На виконання умов договору поставки №828М та Специфікації №1, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 80202,11 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №7062 від 29.10.2012 на суму 14839,01 грн. та №7077 від 29.10.2012 на суму 65363,10 грн. (а.с.14-15), підписаними уповноваженим представником відповідача за довіреністю №193 від 29.10.2012 (а.с.16).
Таким чином, якщо поставка згідно видаткових накладних відбулась 29.10.2012, то оплата за поставлену продукцію мала бути здійснена відповідачем протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем поставки, тобто до 18.11.2012 включно.
02.11.2012 відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 35000,0 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки (а.с.13)
11.12.2012 позивачем було направлено відповідачу по факсу лист (а.с.12, 37,38), з вимогою про сплату залишку заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій, яка залишилась без розгляду та задоволення.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодоступного інтересу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості за поставлений товар у сумі 45202,11 грн. (80202,11 - 35000,0).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 45202,11 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначає одним із правових наслідків порушення зобов'язання сплату неустойки.
Пунктами 8.2-8.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця у разі прострочення оплати за поставлену продукцію сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від розміру несвоєчасно оплаченої суми за весь період прострочення платежу. За прострочення оплати поставленої продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення. При цьому нарахування неустойки здійснюється до моменту фактичного виконання зобов'язань винною стороною.
На підставі п.8.2 договору та у відповідності до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 1764,74 грн. за період з 19.11.2012 по 21.02.2013, виходячи із залишку заборгованості у сумі 45202,11 грн.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім стягнення основного боргу та пені, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних за період з 19.11.2012 по 21.02.2013 у сумі 3529,48 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2 договору поставки №828М від 23.10.2012 сторони передбачили, що у разі прострочення оплати за поставлену продукцію покупець повинен сплатити постачальнику 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Перевіривши розрахунок 30% річних, наданий позивачем, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конвеєрмаш», 54028, м.Миколаїв, вул.Енгельса, буд.49 (п/р 26003302132448 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, ІПН 002113814010, ЄДРПОУ 00211381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «ВЕСТ-ПРОМ», юр.адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейний, вул.Радгоспна, 74, поштова адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 54 (п/р 26001010150326 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 24992207) 45202,11 грн. основного боргу, 1764,74 грн. пені, 30% річних у сумі 3529,48 грн. та 1720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 23 квітня 2013 року.