01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"30" квітня 2013 р. Справа № 911/864/13-г
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",
08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг",
08300, Київська область м. Бориспіль, Аеропорт
про стягнення 15 232 755, 66 грн.
за участю представників:
позивача - Шпортило Я.І. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-8);
відповідача - Кобзар Л.І. (довіреність від 16.07.2012).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі - відповідач) про стягнення 15 232 755,66 грн., з яких: 14 133 374,86 грн. - основний борг, 875 296,39 грн. - пеня, 182 296,11 грн. - 3% річних та 41 788,30 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача та внесення плати за можливість користування інфраструктурою аеропорту.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.04.2013.
02.04.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8697 від 02.04.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю з підстав, вказаних у відзиві.
У судовому засіданні 02.04.2013 оголошувалась перерва на 11.04.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» повернуто без розгляду.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9211 від 09.04.2013) від позивача надійшли документи на виконання ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 15.03.2013. Документи долучені до матеріалів справи.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9322 від 10.04.2013) відповідачем подано письмові пояснення до відзиву на позовну заяву (вх. № 8697 від 02.04.2013), в яких позов заперечується повністю. Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9353 від 11.04.2013) позивачем подано заперечення на відзив від 27.03.2013, в якому доводи відзиву заперечуються повністю з огляду на їх безпідставність. Заперечення долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.04.2013 оголошувалась перерва на 30.04.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10623 від 24.04.2013) позивачем подано детальний розрахунок ціни позову, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат. Дане прийнято судом до уваги.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10677 від 29.04.2013) відповідачем подано додаткові письмові пояснення, в яких позов заперечується повністю. Додаткові письмові пояснення долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.04.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позов заперечив.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.04.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" (далі - позивач, аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі - відповідач, агент) укладено генеральну угоду від 20.09.2011 № 02.1.1-14/23.30-91 про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування (обслуговування на пероні та місцях стоянок ПС) (далі - Угода), у пункті 1.1. якої визначено, що ця Угода встановлює порядок надання агентом послуг перевізникам з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден. При цьому, під «послугами з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден» сторони розуміють послуги наземного обслуговування згідно з Додатком А до Стандартної угоди ІАТА від січня 2008 року.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Угоди, угода діє з 31.10.2011 до 31.10.2012, всі зміни та доповнення до неї дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох сторін.
Також, до Угоди сторонами укладено додаткові угоди від 20.09.2011 № 1 (далі - Додаткова угода № 1) та від 30.10.2011 № 2 (далі - Додаткова угода № 2).
У Додатковій угоді № 2 сторони встановили перелік послуг з наземного обслуговування, які аеропорт буде надавати агенту при обслуговуванні агентом кожного рейсу авіакомпанії ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», який виконується повітряним судном AN 148, F50.
Відповідно до пункту 2.7. Додаткової угоди № 2, агент здійснює оплату за вищевказані послуги за місяць двома частинами. Оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються за період з 01 по 15 число поточного місяця, в якому надаються послуги, до 20 числа цього ж місяця; за період з 16 по 31 число поточного місяця до 05 числа місяця, що настає за звітним. Датою отримання рахунку буде фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника агента. Протягом 35-ти днів з дати отримання рахунку агент здійснює оплату в національній валюті України на вказаний поточний рахунок аеропорту.
Разом з рахунками агент отримує підписані з боку аеропорту акти приймання-здачі виконаних послуг. Підписані акти агент зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ним уповноваженими особами. У разі підписання актів не керівниками, сторони дають одна одній належним чином оформлені повноваження осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5-ти банківських днів з дня одержання акт не буде повернено аеропорту, він вважається підписаним агентом.
Позивачем надано відповідачу послуги за Угодою в період з квітня по вересень 2012 року на загальну суму 21 093 988,43 грн., у зв'язку з чим, позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури, а саме: від 10.05.2012 № 71/249, від 15.05.2012 № 71/274, від 31.05.2012 № 71/301, від 15.06.2012 № 71/337, від 30.06.2012 № 71/354, від 15.07.2012 № 71/376, від 31.07.2012 № 71/391, від 31.07.2012 № 71/392, від 15.08.2012 № 71/415, від 15.08.2012 № 71/416, від 31.08.2012 № 71/448, від 31.08.2012 № 71/449, від 15.09.2012 № 71/471, від 15.09.2012 № 71/472, від 30.09.2012 № 71/478, від 30.09.2012 № 71/479 (копії долучені до матеріалів справи).
Під час розгляду справи, відповідач факт отримання вказаних рахунків-фактур та факт отримання послуг, що у них зазначені, не заперечував.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Рахунки за надані послуги разом з актами приймання-здачі виконаних послуг (копії залучені до матеріалів справи), у відповідності до пункту 2.7. Додаткової угоди № 2, передані відповідачу згідно реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них актів приймання-здачі виконаних послуг, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача. Акти приймання-здачі відповідачем не повернуті з підписом уповноваженої особи та відбитком печатки відповідача, а, відтак, вони вважаються підписаними відповідачем відповідно до пункту 2.7. Додаткової угоди № 2.
Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, позивачем за період з квітня по вересень 2012 року надано відповідачу послуги за Угодою на суму 21 093 988,43 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача.
Відповідач частково оплатив послуги, що отримані за спірний період на загальну суму 7 590 769,57 грн. по рахункам-фактурам від 10.05.2012 № 71/249, від 15.05.2012 № 71/274, від 31.05.2012 № 71/301, від 15.06.2012 № 71/337, від 30.06.2012 № 71/354, від 15.07.2012 № 71/376, що підтверджується платіжними дорученнями (оригінали в матеріалах справи).
Отже, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з наземного обслуговування, як зазначено в позовній заяві позивачем та підтримано ним на момент винесення рішення, становить 13 503 218,86 грн.
Проте, відповідач у відзиві заперечує наявність заборгованості перед позивачем за рахунками від 10.05.2012 № 71/249, від 15.05.2012 № 71/274, від 31.05.2012 № 71/301, від 15.06.2012 № 71/337, від 30.06.2012 № 71/354 та частково за рахунками від 15.07.2012 № 71/376, від 31.07.2012 № 71/392, від 15.08.2012 № 71/416, від 31.08.2012 № 71/449, від 15.09.2012 № 71/472, від 30.09.2012 № 71/479, у частині суми, що включена позивачем до зазначеної в них вартості послуг, у розмірі 3 140 366,02 грн., яка фактично є сумою податку на додану вартість, що нарахований у розмірі 20% вартості послуг, що надані з обслуговування міжнародних авіарейсів.
Під час розгляду справи, позивач не заперечував, що до вказаних вище рахунків-фактур включено суму податку на додану вартість, що нарахований у розмірі 20% за послуги, які надані з обслуговування міжнародних авіарейсів.
Рахунки від 31.07.2012 № 71/391, від 15.08.2012 № 71/415, від 31.08.2012 № 71/448, від 15.09.2012 № 71/471, від 30.09.2012 № 71/478, відповідачем з вказаних підстав не заперечені, як такі, що були виписані на внутрішні авіарейси.
При розгляді вказаних заперечень відповідача, судом враховано наступне.
Відповідно до пункту 5.1. Угоди та пункту 2 Додаткових угод № № 1, 2, ціни за послуги позивача встановлені без податку на додану вартість. При цьому, зазначено, що нарахування податку на додану вартість здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно абзацу «в» підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема: послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:
- обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);
- послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;
- оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);
- послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.
З огляду на вказані положення законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність включення сум податку на додану вартість до вартості послуг, що надані з обслуговування міжнародних авіарейсів у рахунках-фактурах від 10.05.2012 № 71/249, від 15.05.2012 № 71/274, від 31.05.2012 № 71/301, від 15.06.2012 № 71/337, від 30.06.2012 № 71/354 та частково за рахунками від 15.07.2012 № 71/376, від 31.07.2012 № 71/392, від 15.08.2012 № 71/416, від 31.08.2012 № 71/449, від 15.09.2012 № 71/472, від 30.09.2012 № 71/479 та, здійснивши власний перерахунок суми податку на додану вартість, нарахованого позивачем у розмірі 20% вартості послуг, відповідно до вищевказаних рахунків, встановив, що безпідставно включена сума становить 3 146 366,02 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 3 146 366,02 грн. заборгованості, за рахунками: від 10.05.2012 № 71/249, від 15.05.2012 № 71/274, від 31.05.2012 № 71/301, від 15.06.2012 № 71/337, від 30.06.2012 № 71/354, від 15.07.2012 № 71/376, від 31.07.2012 № 71/392, від 15.08.2012 № 71/416, від 31.08.2012 № 71/449, від 15.09.2012 № 71/472, від 30.09.2012 № 71/479, в яких безпідставно включена сума податку на додану вартість, у розмірі 20% вартості послуг, з обслуговування міжнародних авіарейсів, задоволенню не підлягає, у межах нарахування податку.
Стосовно рахунків від 15.07.2012 № 71/376, від 31.07.2012 № 71/392, від 15.08.2012 № 71/416, від 31.08.2012 № 71/449, від 15.09.2012 № 71/472, від 30.09.2012 № 71/479, які позивачем надіслані відповідачу з врахуванням податку на додану вартість, відповідач заперечує наявність заборгованості за ними, з підстав того, що пунктом 2.7. Додаткової угоди № 2 передбачено, що оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються позивачем, на що відповідачем було направлено лист (відповідь на претензію) від 15.02.2013 № 12-22/1 щодо необхідності приведення у відповідність до чинного законодавства рахунків за послуги з обслуговування повітряних суден, а саме, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість.
Суд відхиляє позицію відповідача про те, що з урахуванням неналежного оформлення рахунків, його позбавлено права виконати свій обов'язок по оплаті послуг за Угодою, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні рахунки та акти згідно реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них актів приймання-здачі виконаних послуг, отримані уповноваженим представником відповідача в період з липня по жовтень 2012 року, що відповідачем не заперечується, а зауваження до вказаних рахунків у відповідача виникли з моменту надсилання відповіді на претензію від 15.02.2013 № 12-22/1.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в пункті 2.7. Додаткової угоди № 2 чітко зазначено, що датою отримання рахунку буде фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника агента. Протягом 35-ти днів з дати отримання рахунку агент здійснює оплату в національній валюті України на вказаний поточний рахунок аеропорту.
Зважаючи на вказане, строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем за спірними рахунками-фактурами настав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не оплачено рахунки за період з липня по вересень 2012 року, навіть, без відрахування сум, що включені до них в якості податку на додану вартість.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, до позовних вимог включено стягнення боргу за можливість користування інфраструктурою аеропорту в розмірі 630 156,00 грн., які позивач заявляє до стягнення на підставі рахунків-фактур: від 31.10.2012 № 71/552, від 31.10.2012 № 71/553, від 31.10.2012 № 71/554, від 31.10.2012 № 71/557, від 29.11.2012 № 71/575.
Відповідно до пункту 5.1. Угоди за можливість користування інфраструктурою аеропорту агент сплачує на користь аеропорту плату у розмірі 1% від квартального чистого доходу, отриманого від своєї діяльності згідно з предметом Угоди (згідно «Звіту про фінансові результати» ф.2СК»). Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним законодавством.
Дослідивши Угоду, судом встановлено, що предметом Угоди є наземне обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден.
Підрахунок щоквартальної суми плати здійснюється агентом та з усіма необхідними документами (Звіт про фінансові результати) передається до бухгалтерії аеропорту не пізніше, ніж за 7 календарних днів перед датою сплати, яка визначена в пункті 5.3. Угоди. Аеропорт зобов'язаний протягом 5 календарних днів після отримання цих документів виписати агенту відповідний рахунок. Плата повинна сплачуватися квартально до 30 квітня, 30 липня, 30 жовтня та 30 січня кожного року. Стягнення плати здійснюється з дати вступу в дію Угоди та у вищевказані строки (пункти 5.2. та 5.3. Угоди).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що підставою для нарахування щоквартального платежу є отримання відповідачем чистого доходу від його діяльності згідно з предметом Угоди, підрахунок платежу здійснюється відповідачем, який має передати позивачу документи, на підставі яких здійснено підрахунок.
Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на звіти про фінансові результати відповідача, в яких, відповідно до тверджень позивача, зазначено, що товариством відповідача отримано чистий дохід. Проте, останні до матеріалів справи не подані, що не дає змоги суду встановити факт отримання відповідачем чистого доходу в спірний період, відповідачем вказане заперечено.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Згідно пункту 14.1.27. Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
На заперечення позовної вимоги про стягнення боргу за можливість користування інфраструктурою аеропорту в розмірі 630 156,00 грн., відповідачем до матеріалів справи подано звіти про фінансові результати товариства відповідача за 4 квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 року, за 2 квартал 2012 року, за 3 квартал 2012 року щодо надання послуг з наземного обслуговування, після дослідження яких, судом встановлено, що в спірний період відповідачем від здійсненої діяльності, згідно предмету Угоди, не отримано доходу, проте, наявні збитки (детальний розрахунок збитків «Доход від наземного обслуговування).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо безпідставності нарахування позивачем платежу у розмірі 1% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності відповідача згідно з предметом Угоди, оскільки позивачем докази, що подані відповідачем не спростовано, доводи позивача щодо нарахування плати за можливість користування інфраструктурою аеропорту в розмірі 630 156,00 грн. не підтверджено, а тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати спірних рахунків-фактур, позивачем нараховані 875 296,39 грн. пені, 182 296,11 грн. 3 % річних та 41 788,30 грн. інфляційних втрат, окремо за кожним рахунком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності з пунктом 2.8. Додаткової угоди № 2, у випадку несвоєчасної оплати рахунків, агент виплачує аеропорту за кожний день простроченого платежу пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у той період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Суд перевірив правильність нарахування пені, не враховуючи пеню, що нарахована на суму заборгованості в розмірі 3 776 522,02 грн., яка судом визначена як безпідставна, та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 642 645,89 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 182 296,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 41 788,30 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, здійснено судом з неврахуванням заявленої до стягнення заборгованості у частині, що визначена судом як безпідставна у розмірі 3 776 522,02 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 128 881,32 грн. 3% річних та 25 805,03 грн. інфляційних втрат.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 10 356 852,84 грн. основної заборгованості, 642 645,89 грн. пені, 128 881,32 грн. 3% річних та 25 805,03 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 3 776 522,02 грн., 232 650,50 грн. пені, 53 414,79 грн. 3% річних та 16 722,95 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 68 820,00 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08300, Київська область м. Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32614518) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 10 356 852 (десять мільйонів триста п'ятдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 84 коп. основної заборгованості, 128 881 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 32 коп. 3% річних, 25 065 (двадцять п'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 642 645 (шістсот сорок дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 89 коп. пені та 50 393 (п'ятдесят тисяч триста дев'яносто три) грн. 44 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 07.05.2013.
Суддя С.О. Саванчук