ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2973/13 24.04.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-центр" м. Києва
про відшкодування збитків, ціна позову 36949,26 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача: Дряхлов Є.О.,
від відповідача: Гуденко В.Є., Ігнатов І.Ю.
Суть спору:
у лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 002ХП від 7 липня 2012 р., згідно з яким відповідач зобов'язався прийняти нафтопродукти на зберігання, зберігати та повернути їх йому або визначеній ним особі, в тій же кількості, тієї ж марки, виду та якості, яка відповідає нормативним документам на продукцію, протягом строку дії договору, а він - сплатити вартість наданих послуг.
22 жовтня 2012 р. відповідач залізничним транспортом повернув йому зі зберігання бензин А-92 у вагонах-цистернах №№ 72350622, 73947442, 74955121, під час отримання яких було виявлено нестачу нафтопродуктів, про що складено акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 23 жовтня 2012 р.
Посилаючись на те, що нестача сталася внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку за договором відповідального зберігання, позивач на підставі ст. 224 ГК України просив стягнути з останнього на свою користь 36949,26 грн. збитків у розмірі вартості втраченого товару, а також понесені по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги. Заявив клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна" до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов'язки останньої, у задоволенні клопотання відповідно до вимог ст. 27 ГПК України судом відмовлено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу, належне виконання ним прийнятих за спірним договором зобов'язань.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 7 липня 2012 р. між сторонами у справі укладений договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 002ХП, згідно з яким відповідач зобов'язався прийняти від позивача нафтопродукти на зберігання, зберігати та повернути їх йому або визначеній ним особі, в тій же кількості, тієї ж марки, виду та якості, яка відповідає нормативним документам на продукцію, протягом строку дії договору, а останній - сплатити вартість наданих послуг.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у справі копією вказаного договору.
Заявлені позивачем вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем обов'язків зберігача під час повернення переданих на зберігання нафтопродуктів, що зумовило нестачу товару.
Спірні відносини сторін пов'язані зі зберіганням на товарному складі і врегульовані гл. 66 ЦК України, а також договором зберігання між ними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Порядок відпуску нафтопродуктів врегульовано розділом 3 договору відповідального зберігання між сторонами.
Згідно з умовами п.п. 3.1.-3.3. договору відпуск нафтопродуктів зі зберігання клієнту, або особам, вказаним клієнтом, проводиться на підставі письмової заявки клієнта в строки, які зазначені в ній, і на вказаних в заявці клієнта умовах:
- ЕХW - резервуари підприємства, та/або
- FСА - автоцистерна на естакадах наливу підприємства, та/або
- FСА - залізнична цистерна на залізничних естакадах наливу підприємства, та або
- FСА - залізнична станція Бахмач Гомельський код 326107 (далі - станція відправлення) у відповідності з правилами Інкотермс (п. 3.1).
Кількість відпущених нафтопродуктів підтверджується належно оформленим сторонами актом прийому-передачі в день їх відпуску (п. 3.2).
У випадку відпуску нафтопродуктів зі зберігання на умовах FСА - автоцистерна на естакадах наливу підприємства акт приймання-передачі складається зберігачем на підставі даних відповідних товарно-транспортних накладних по формі 1-ТТН. Зберігач надає клієнту один екземпляр накладної ТТН разом з двома екземплярами підписаного зберігачем акта прийому-передачі нафтопродуктів (п. 3.2.1).
У випадку відпуску нафтопродуктів зі зберігання на умовах FСА - залізнична цистерна на залізничних естакадах наливу підприємства та/або FСА -станція відправлення зберігач зобов'язаний проводити відвантаження нафтопродуктів під контролем направленого клієнтом повноважного представника клієнта, або представника ТОВ "Інспекторат Україна", або іншого належним чином уповноваженого незалежного інспектора. При цьому, акт приймання-передачі складається зберігачем на підставі даних відповідних залізничних накладних/квитанцій, оформлених у відповідності з чинним законодавством.
Зберігач зобов'язаний надати клієнту два екземпляри підписаного зберігачем акта прийому-передачі нафтопродуктів разом із копією залізничної квитанції з відміткою про приймання нафтопродуктів до перевезення залізницею, оформленою у відповідності з діючим законодавством (п. 3.2.2).
Відпуск нафтопродуктів по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції-281 та Інструкції-271, а також у відповідності з даним договором (п. 3.3).
З матеріалів справи слідує, що 15 жовтня 2012 р. позивач подав відповідачу заявку № 6-3043 про відвантаження (відпуск) з відповідального зберігання протягом 16-20 жовтня 2012 р. 1045 т бензину автомобільного А-92 на умовах FСА - залізнична станція Бахмач-Гомельський, ПЗЗ, у т.ч. за рознарядкою ВР0006901 165 т бензину на ст. Кальміус Донецької залізниці одержувач нафтобаза ТОВ "ТНК-ВР" м. Макіївка.
На виконання указаної заявки 17 жовтня 2012 р. відповідач повернув позивачу, зокрема, 437,637 т бензину А-92 у трьох вагонах-цистернах №№ 72350622, 73947442, 74955121 на підставі залізничної накладної № 32471757.
З урахуванням умов п. 3.2.2 договору відвантаження вказаних нафтопродуктів проводилося під контролем представника ТОВ "Інспекторат Україна", що підтверджується складеним та підписаним ним та представником відповідача актом замірів вагоно-цистерн від 17 жовтня 2012 р., копія якого знаходиться у матеріалах справи.
З цього ж документа слідує, що після завантаження нафтопродуктів указані вагони-цистерни були опломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) №№ Т153975, Т153969, Т154000. Відомості про ці ж ЗПП вказані у залізничній накладній.
З пояснень позивача та складених ним комісійних актів огляду залізничних цистерн від 22 жовтня 2012 р. слідує, що на час надходження і прийняття позивачем вищевказані вагони-цистерни були у справному стані, ЗПП на них справне і встановлене належним чином, ознаки неправомірного доступу до вантажу відсутні.
Поясненнями сторін, наявним у справі договором № 006ПЦ від 29 березня 2001 р. між позивачем та ТОВ "Інспекторат Україна" стверджується, що під час відвантаження нафтопродуктів зі складу відповідача представник ТОВ "Інспекторат Україна" діяв як представник позивача, повноважний проводити огляд та перевірку товару при його поверненні.
Згідно ч. 3 ст. 959 ЦК України товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.
Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про належне виконання відповідачем обов'язку з повернення прийнятого від позивача на зберігання товару.
Факт належного виконання відповідачем в цій частині підтверджується також підписаним сторонами без зауважень актом № 25 прийому-передачі нафтопродуктів з відповідального зберігання від 17 жовтня 2012 р.
Доводи позивача про виявлену нестачу товару після його одержання від перевізника не свідчать про те, що втрата (нестача) нафтопродуктів сталася з вини відповідача як зберігача, оскільки зібрані докази свідчать про належну кількість товару під час спільного його огляду та перевірки сторонами у справі при поверненні.
Інших належних доказів відвантаження відповідачем нафтопродуктів позивачу в меншій кількості, ніж зазначено у товаро-супровідних документах, всупереч вимог ст. 33 ГПК України суду не надано.
За таких обставин у позові відповідно до вимог ст.ст. 16, 951 ЦК України, ст. 224 ГК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар