Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
Іменем України
02.11.2006
Справа №2-23/412-2006
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді ІщенкоГ.М.,
секретаря судового засідання Єменджієвої А.М., розглянувши за участю представників:
від позивача - Кульський Л.С.- представник, дов. від 01.08.2005р. б/н.,
від відповідача - Гейван Н.В.- представник, дов. від 16.12.2004р. №10, Куртаметова Е.Ю.- представник, дов. від 25.07.2006р. №6
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул..Кубанська,14),
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр.Перемоги,4),
про скасування рішень
встановив:
Закрите акціонерне товариство “Кримвзуття» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання недійсними рішень від 28.032005р.: №342 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів за страховими внесками в сумі 1005,14грн., № 343 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,62грн.. Також позивач просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя внести зміни до картки лицьового рахунку Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття» в сторону зменшення на суму 5953,19грн.
В судовому засіданні 10.10.2006року позивач надав заяву про зміну позовних вимог відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України і просить суд скасувати рішення Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя від 28.032005р. №342 та від 28.03.2005р. №343.
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву. (а.с.28-29).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.01.2006р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.09.2006р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням висновку судово-бухгалтерської експертизи від 28.08.2006р. №13/06.
Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» №2953-1У від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття» необґрунтовані та не підлягають задоволенню через наступне.
Відповідно до акту позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Закритим акціонерним товариством “Кримвзуття» за період з 16.05.2002р. по 01.03.2005р. був складений акт від 28.03.2005р. №80. Підставою для проведення позапланової перевірки послужило виявлення недостовірних даних, які були заявлені в документах обов'язкової звітності, а саме: в розрахунку сум страхових внесків за червень 2004р., що було зафіксовано в акті камеральної перевірки від 22.07.2005р. №223.
За результатами перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції згідно спірним рішенням: №342 від 28.05.2005р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків - штраф в розмірі 50% несвоєчасно сплачених авансових платежів в сумі1005,14грн.; та №343 від 28.05.2005р. про застосування штрафних санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - фінансова санкція в розмірі 50% від донарахованого актом перевірки зобов'язання по сплаті збору (5945,23грн.) в сумі 2972,62грн.(аркуш справи 10, 12).
Відповідно до підпункту 4.1.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у листопаді 2003р. згідно розрахунку зобов'язань було задекларовано 12023,41грн., а фактично зобов'язання, яке підлягало сплаті згідно розрахунково - платіжним відомостям від: 3-8.11.2-003р., 28.11.2003р., складало 12698,70грн., тобто, заниження на 675,29грн. У грудні 2003р. - 7507,66грн., а фактичне зобов'язання, яке підлягало сплаті згідно розрахунково-платіжним відомостям від: 2-5.12.2003р., 12-13.12.2003р., 19,29,30.12.2003р. - 12777,60грн. ( заниження 5269,94грн.).
Пунктом 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно розрахунково - платіжної відомості від 29.04.2004р.була виплачена заробітна платня в сумі 1661,13грн. за квітень 2004р. на суму страхових внесків 531,56грн., а надійшло авансових платежів на суму 343,40грн. (недоплата 188,16грн.); згідно розрахунково-платіжної відомості від 21.12.2004р. була виплачена заробітна платня в сумі 825,00грн. за грудень 2004р. на суму страхових внесків 264,00грн., а надійшло авансових платежів на суму 165,23грн. ( недоплата 98,77грн.); згідно розрахунково-платіжної відомості від 03.02.2005р. була виплачена заробітна платня в сумі 5826,57грн. за січень і лютий 2005р. на суму страхових внесків 1864,50грн., а надійшло авансових платежів на суму 434,48грн.(недоплата 1430,02грн.); згідно розрахунково - платіжної відомості від 08.02.2005р. була виплачена заробітна платня в сумі 6827,12грн. за січень 2005р. на суму страхових внесків 2184,68грн., а надійшло авансових платежів на суму 1891,36грн. ( недоплата 293,32грн.).
Судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза з питання повноти та достовірності відомостей відносно розміру платежів, які підлягають сплаті позивачем згідно висновкам акту перевірки №80 від 28.03.2005р.
Відповідно до висновку судової експертизи №13/06 від 28.08.2006р., висновки про заниження зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 5945,23грн., які викладені в акті перевірки №80 від 28.05.2005р., підтверджується документами бухгалтерського обліку та звітності Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття».
Висновки про несвоєчасне перерахування авансових платежів зі збору на загальнообов'язкове - державне пенсійне страхування на загальну суму 2010,27грн., які викладені в акті перевірки №80 від 28.05.2005р., підтверджуються документами бухгалтерського обліку Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття».
Дослідивши висновок експерту №13/06 від 28.08.2006р., та оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд погоджується з висновками експерта, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи, не знаходить підстав не довіряти висновкам експерта через наступне.
Експерт прийшов до висновку, що позивачем були занижені зобов'язання по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад та грудень 2003р. на загальну суму 5945,23грн. та підтверджений факт несвоєчасності перерахування авансових платежів зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2010,27грн., що підтверджується документами бухгалтерського обліку та звітності позивача.
Таким чином, застосування до Закритого акціонерного товариства “Кримвзуття» фінансових санкцій: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків - штрафу в розмірі 50% несвоєчасно сплачених авансових платежів в сумі 1005,14грн. та за донарахування органом Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя сум зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - фінансова санкція в розмірі 50% від донарахованого актом перевірки зобов'язання по сплаті збору в сумі 2972,62грн. відповідачем обґрунтовано.
Частиною 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведені факти: несвоєчасності сплати позивачем авансових платежів із страхових внесків та правомірного донарахування органом Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя сум зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, відсутні підставі для задоволення вимог позивача про скасування спірних рішень.
При вказаних обставинах позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 02 листопада 2006 року.
У повному обсязі постанову складено 06 листопада 2006 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.