«8» листопада 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Декайла П.В. суддів - Крукевича М.Н., Татарчука В.Г. з участю - прокурора Гузіка Й.М. захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Козівського районного суду від 16 серпня 2006 року, якою відмовлено у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3 за ст. 125 ч.2 КК України.
ОСОБА_3обвинувачується ОСОБА_2 в тому, що 9 травня 2005 року він на березі пожежного водосховища ТзОВ «Козова- Цукор», що в смт. Козова наніс йому удари, чим заподіяв рану верхньої губи - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Вважає, що ОСОБА_3за спричинення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень поніс кримінальну відповідальність, а за спричинення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, ні.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 суд зіслався на те, що останній вироком Козівського районного суду від 16 серпня 2005 року уже засуджений за злочинні дії, на які вказує ОСОБА_2, а саме за ст. 128 КК України, тобто за необережне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд прийшов до висновку про відмову кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України безпідставно, оскільки останній не визнаний винним у заподіянні йому рани верхньої губи, тобто в заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який просив скасувати постанову, розглянувши матеріали, ознайомившись з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
Справа №11 -350 Головуючий у 1 інстанції - Вирста М.М.
Категорія ст. 125ч.2 КК України Доповідач - Крукевич М.Н.
Як вбачається з вироку Козівського районного суду від 16 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області від 30.11.05р., ОСОБА_3 засуджено за ст. 128 КК України на 1 рік виправних робіт, з відрахуванням 20% його заробітку в дохід держави.
ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 9 травня 2005 року, приблизно о 16 год. ЗО хв. під час конфлікту з ОСОБА_2 на березі пожежного водосховища ТзОВ «Козова-Цукор» в смт. Козова, необережно спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла правої великогомілкової кістки, які відносяться до середнього ступеня тяжкості.
В судовому засіданні, як видно із змісту вироку, детально були досліджені всі докази, в тому числі і ті докази, що стосуються заподіяння ОСОБА_2 рани верхньої губи, яка віднесена висновком експерта до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, оскільки судом встановлено , що у процесі конфлікту ОСОБА_2 було заподіяно необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У такому випадку не можна розмежовувати тілесні ушкодження, які були заподіяні потерпілому на початку та у кінці конфлікту, а правовій оцінці підлягають кінцеві наслідки, що наступили від злочинних дій, тобто дії ОСОБА_3 повністю охоплюються ст. 128 КК України і кваліфікація їх ще й за ст. 125 ч.2 КК України є зайвою.
Тому апеляція ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, а постанову слід залишити без зміни.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Козівського районного суду від 19 вересня 2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України залишити без зміни.