14 грудня 2006 р.
№ 33/117-06(15/297-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідача:
Погребняк В.А.
Пивоварова Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства “Автосервіс»
на рішення
та постанову
господарського суду Харківської області від 15 червня 2006 р.
Харківського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 р.
у справі
№ 33/117-06
за позовом
приватного підприємства “ВІВ»
до
приватного підприємства “Автосервіс»
про
стягнення 3 334 грн.
та за зустрічним позовом
до
про
приватного підприємства “Автосервіс»
приватного підприємства “ВІВ»
стягнення 2 909,6 грн.
У серпні 2004 р. приватне підприємство “ВІВ» звернулось в суд з позовом про стягнення з приватного підприємства “Автосервіс» 3 334 грн. зайво сплачених за договором купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів № 200203-1П від 20.02.2003 р.
В подальшому позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та остаточно просив стягнути 1 900 грн. за неякісне пальне, поставлене за накладною № РН-144 від 13.06.2003 р. та 1 434 грн. як зайво сплачених коштів за договором № 20203-1п від 20.02.2003 р. (а.с.205,т.2)
У серпні 2005 р. відповідач звернувся з зустрічним позовом про стягнення з позивача 2 909,6 грн. збитків.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2006р. (головуючий -Савченко А.А., судді -Ковальчук Л.В., Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. (головуючий -Такмаков Ю.В.,судді -Барбашов С.В., Гагін М.В.), позов ПП “ВІВ» до ПП “Автосервіс» задоволено. Стягнуто з ПП “Автосервіс» на користь ПП “ВІВ» 1434 грн. переплати за договором, 1 900 грн. зайво сплачених грошових коштів та судові витрати. Провадження в справі за зустрічним позовом припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.
В касаційній скарзі ПП “Автосервіс», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "ВІВ" просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 20.02.2003 р. між сторонами було укладено договір поставки № 200203-1 П, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти і оплатити паливно-мастильні матеріали (товар), марка, кількість і ціна якого вказана в рахунках-фактурах і накладних, що видаються постачальником на кожну одиничну партію товару і є невід'ємними частинами договору.
За вказаним договором відповідач поставив позивачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 73 490,55 грн., а позивач сплатив 70 580,95 грн.
Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач за видатковою накладною № РН-144 від 13.06.2003 р. продав позивачу 4 840 л дизельного пального вартістю 6 243 грн. неналежної якості.
Вказаний факт встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2004 р. у справі за № 15/81-94 і тому він згідно ст. 35 ГПК України не потребує доказуванню.
Зазначеною постановою відповідачу було відмовлено у стягненні з позивача боргу у сумі 6 243 грн. за поставлене за вказаною накладною пальне.
Таким чином, без врахування суми за накладною №РН-144 від 13.06.2003 р., загальна вартість паливно-мастильних матеріалів, поставлених позивачу, становить 67 246,95 грн., а сплачено -70 580,95 грн., з яких 1900 грн. за вказаною накладною.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що має місце переплата коштів у сумі 3 334 грн. і первісний позов підлягає задоволенню.
З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції.
Проте, погодитись повністю з такими висновками неможливо, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.5 ст.268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем -вимагати повернення сплаченої суми, тобто зазначена норма передбачає право вимагати повернення оплати лише при відмові від прийняття неякісного товару, але не передбачає такого права у випадку використання покупцем неякісного товару та неповернення його продавцю.
В даному випадку позивачем була здійснена оплата за фактично поставлені йому паливно-мастильні матеріали, які він використав за власним розсудом, а тому ніякої переплати, а саме так були заявлені ним позовні вимоги, здійснено не було.
Вимоги про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок поставки йому товару неналежної якості, відповідно до правил ч.3 ст.678 ЦК України ним не заявлялись.
Враховуючи, що судами всебічно і повно з'ясовані обставини справи, проте неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення в частині задоволення первісного позову підлягають скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Що стосується припинення провадження у справі в частині зустрічного позову на підставі п.2 ст.80 ГПК України, то в цій частині судові рішення відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається, оскільки питання про стягнення боргу позивача перед відповідачем за поставлені за договором поставки № 200203-1 П від 20.02.2003 р. паливно-мастильні матеріали було предметом розгляду у справі за № 15/81-04, за результатами розгляду якої постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2004 р. позовні вимоги ПП "Автосервіс" були задоволені частково, а заявлені ним у даній справі вимоги про стягнення збитків, але у вигляді суми боргу, у стягненні якої було відмовлено вказаною вище постановою, є вимогами, щодо яких вже постановлено рішення господарського суду.
Доводи касаційної скарги судових рішень в цій частині не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу приватного підприємства “Автосервіс» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2006 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 р. у справі за № 33/117-06 в частині задоволення первісного позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємства "ВІВ" до приватного підприємства "Автосервіс" про стягнення 3 334 грн. зайво сплачених коштів відмовити.
В решті рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2006 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 р. у справі за № 33/117-06 залишити без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко