Справа № 1111/9928/12
1/1111/433/12
29 квітня 2013 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді: Бутельської Г.В.
при секретарі: Нетесі С.М.
Назаренко А.Ю.
за участю прокурора: Приходько В.В.
адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, росіянина, гр. України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого судимості, проживаючого: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
Підсудний ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за наступних підстав.
01 липня 2010 року близько 18.00 год. ОСОБА_3, прийшовши додому в квартиру АДРЕСА_1 де проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 і сестрою ОСОБА_5, виявив, що його мати знаходилась на ліжку без ознак життя, а сестра ОСОБА_5 поряд на сусідньому ліжку відпочивала. Після чого, звинувачуючи ОСОБА_5 у тому, що остання вела аморальний спосіб життя, помилково вважаючи, що ОСОБА_5 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що на його думку перешкодило вчасно падати необхідну медичну допомогу матері ОСОБА_4, тим самим зберегти життя останній, ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї сестри ОСОБА_5, діючи умисно, маючи на меті нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, свідомо допускаючи настання тяжких наслідків та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_5 численні удари руками та ногами в різні частини тіла, де знаходяться життєво важливі органи людини, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сочетаної травми: ЗЧМТ, забій головного мозку з крововиливом під м'які мозкові оболонки, шлуночку мозку, м'які тканини голови; закритої тупої травми грудної клітини з багато чисельними переломами ребер з правої сторони, закритої травми живота, ушкодження лівої нирки, крововилив у біля ниркову клітчагку лівої нирки; багаточисельні крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини, верхньої повіки лівого ока, нижньої повіки правого ока, садна внутрішнього кута лівого ока, які згідно висновку експеерта № 559 від 19.07.2010р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
02 липня 2010р. ОСОБА_5 була доставлена до Кіровоградської обласної лікарні, де 05.07.2010 року о 18.40 год., померла.
Смерть ОСОБА_5 настала від тяжкої сочетаної травми: ЗЧМТ, забій головного мозку з крововиливом під м"які мозкові оболонки, желудочки мозку; закритої тупої травми грудної клітини з багаточисельними переломами ребер зправа; закритої травми живота, ушкодження лівої нирки.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, не заперечив проти фактичних обставин справи та показав, що він проживав разом з матір'ю і сестрою ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1. За місяць до події ОСОБА_5 напилась ліків, після чого мати ліки забрала і викликала швидку. 01.07.2010 року о 07.00 год. він прокинувся і побачив, що мати сама з собою розмовляла, його це здивувало і він подумав, що мати випивша, сестра була вдома. Цього ж дня коли він прийшов з роботи о 18.00 год., двері відкрив власним ключем, зайшовши в квартиру побачив, що мати лежала мертва на ліжку, на комоді був флакон з таблетками, які вона забрала місяць назад у сестри, сестра ОСОБА_5 лежала на іншому ліжку в цій же кімнаті і спала. Потім він став її будити, сестра відштовхнула його ногою, це його розлютило і він став її бити лежачу руками та ногами. Скільки саме наносив ударів не пам'ятає, удари наносив в різні частини тіла, коли він бив сестру то вона кричала, скільки часу все це тривало та скільки він наніс ударів не пам'ятає. Не пам'ятає також чи сестра намагалась від нього вирватись. Після побиття сестра уже не вставала і нікуди не виходила, коли він перестав сестру бити вона ще дихала. Після побиття став дзвонити сестрам, зповідомленням, що померла мати. Коли приїхала сестра ОСОБА_6, її чоловік викликав швидку і міліцію, матір перенесли в іншу кімнату бо в тій кімнаті де вона була було брудно. ОСОБА_5 продовжила лежати на ліжку і не вставала, сестрам він пояснив, що ОСОБА_5 п'яна, оскільки так думав. До сестри підходила ОСОБА_7, він їй не говорив, що побив сестру. Коли приїхали працівники міліції і швидка допомога то матір забрали, до ОСОБА_5 ніхто не підходив. Вранці наступного дня він пішов на роботу за грішми, коли йшов з дому то бачив, що ОСОБА_5 лежала на ліжку, він до неї не підходив. Повернувшись додому десь о 09.30 год. побачив, що ОСОБА_5 стогнала, говорила щось незрозуміло. Потім прийшла ОСОБА_7, яка підходила до ОСОБА_5, ОСОБА_5 їй нічого не говорила, тільки стогнала. Після цього він викликав швидку, яка забрала ОСОБА_5. Також зазначив, що 01.07.2010 року коли він йшов з дому то двері квартири закрив ключем, ключі були тільки у нього, ОСОБА_5 не могла в той день вийти з квартири, бо у неї не було ключів. Бувало й таке, що ОСОБА_5 приходила додому побита, в той день він не пам'ятає чи у ОСОБА_5 були якість тілесні ушкодження, оскільки він був у стресовому стані. 30.06.2010 року коли йшов на роботу ОСОБА_5 спала, мати йому сказала, що сестру хтось побив. В той день він не бачив щоб постіль сестри була в крові, не бачив також на ній синців. У вчиненому розкаявся, розуміє, що вчинив протиправний проступок, діяв так відносно сестри бо був у стресовому стані, вважав, що мати померла із-за того, що сестра не надала їй допомогу.
Вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч.3 ст.299 КПК України, оскільки покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Суд кваліфікує діяння підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Прокурором Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні заявлено позов на відшкодування вартості лікування у сумі 2989,80 грн. Враховуючи те, що позов ґрунтується на законі, не заперечується підсудним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на вказану суму.
Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.
Підсудний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, не маючий судимості, не працюючий.
Обставинами, пом'якшуючими покарання підсудного, суд визнає щире каяття, явку з повиною.
Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, судом не визнано.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання рахувати з 29 листопада 2010 року.
Міру запобіжного заходу на апеляційний період залишити тримання під вартою.
Речові докази по справі, що передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Ленінського ВМ - знищити. Речові докази, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи, залишити зберігати при справі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кіровоградської обласної лікарні 2989,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 5122 грн. 60 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через даний суд, з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Бутельська Г.В.