Справа № 404/2658/13-а
Номер провадження 2-а/404/241/13
19 квітня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Вітохіній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДАІ при Кіровоградському МВ ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просить визнати дії інспектора Люльченко Петра Олеговича щодо притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними; скасувати постанову серії СА № 225386 від 13.02.2013 року про накладення на нього штрафу в сумі 425 грн. та закрити провадження за відсутності в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, про що зазначив в протоколі, відповідач не прийняв до уваги його пояснення , неповно та необ»єктивно з»ясував обставини справи, не навів переконливих доказів щодо його вини у вчиненні правопорушення. В судовому засіданні позивач вимоги підтримав.
Відповідач - інспектор Люльченко П. О. повідомлявся в порядку ч.9 ст. 35 КАС України, в судове засідання не з»явився, письмових заперечень не подав. Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Вважаючи, що відповідач повідомлений належним чином, суд ухвалив: справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за його відсутності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку , визначеному КАС України , з особливостями , встановленими цим Кодексом. Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи , щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
В судовому засіданні встановлено, що 13.02.2013 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором Люльченко П.О. було виявлено порушення водієм ОСОБА_1 п.16.2 ПДР України, та складено протокол про адміністративне правопорушення. На підставі зазначеного протоколу прийнято постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що ОСОБА_1, 13.02.2013 року о 17 год. 24 хв. керував а/м ВАЗ, д/н НОМЕР_1 по вул. Попова м. Кіровограда, при повороті ліворуч на регульованому перехресті вул. Попова та Г. Сталінграда не надав перевагу у русі пішоходу котрий знаходився на пішохідному переході, чим порушив вимогу п. 16.2 ПДР України.
Предметом спору є правомірність прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому докази щодо наявності чи відсутності складу правопорушення повинні визначатися за нормами КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 16.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП ).
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення і про що зазначив інспектору у протоколі, не надано, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися, свідки не вказано, пішохід , який знаходився на пішохідному переході не зазначений та пояснення від нього не відбирались . В протоколі інспектор вказав про відео порушення, проте до матеріалів справи, які судом витребувано із адмінпрактики, зазначене відео порушення не додано.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
За вище вказаних обставин, суд вважає про можливість часткового задоволення позову, в частині що стосується скасування оскаржуваної постанови.
Щодо позовних вимог, в частині закриття провадження у справі, то вони задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, а тому прийняття рішення щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган чи повноважена особа, яка вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст.122, п.1 ст. 247 , ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 160-163, 171-2 КАС України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії СА №225386 від 13.02.2013 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. відносно ОСОБА_1
В решті вимог - відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда
ОСОБА_3