Дата документу Справа №
Справа № 22ц/778/1565/ 13 Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.
Суддя-доповідач Дзярук М.П.
Іменем України
24 квітня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Крилової О.В.
Суддів Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання матері, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання матері.
В позові зазначав, що між нею та чоловіком зареєстровано шлюб 30.08.1972 року. З 21.04.2004 року вони з чоловіком, пенсіонери за віком, проживають у АДРЕСА_1. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який має постійну роботу та заробітну плату у розмірі понад 4500 грн., але добровільно допомогу не надає та не приймає ніякої участі у її утриманні.
З урахуванням зазначених обставин, просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходу, щомісячно.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання, щомісяця, у розмірі 1/20 частини від заробітку (доходу) відповідача, довічно, починаючи з 15.01.2013 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Даним вимогам рішення суду відповідає.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивачки, послався на те, що у позивачки є син відповідач ОСОБА_4 На цей час позивачка є непрацездатною і отримує пенсію в середньому в розмірі 1140 грн. Інших доходів позивач не має. Зазначений дохід позивача є недостатнім для забезпечення її належного утримання з урахуванням її віку та стану здоров'я, тому остання потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 202 ч.1 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно з ч.1 ст. 205 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Оскільки відповідач має стабільний заробіток, згідно довідки про доходи №4/188 від 12.11.2012р. Управління служби безпеки в Запорізькій області, суд прийшов до висновку про можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.
При визначенні розміру аліментів судом враховано, що відповідач має на утриманні цивільну дружину ОСОБА_6, від шлюбу з нею двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також має зобов'язання за рішенням суду щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/5 частини заробітку на користь ОСОБА_5 - дружини від першого шлюбу на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5
За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки та стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/20 частини від його заробітку (доходу) щомісячно довічно, оскільки з урахуванням доходу відповідача, такий розмір є достатнім як для утримання власної сім'ї, виконання зобов'язань по сплаті аліментів, так і для надання матеріальної допомоги матері.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивачки з визначеною сумою аліментів. Проте, позивачка ані в обґрунтування позовних вимог, ані в обґрунтування доводів апеляційної скарги не надала доказів, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК, щодо матеріального становища та можливості відповідача надавати більшу матеріальну допомогу.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для ухвалення нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: