вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
24 квітня 2013 р. (17:40 год.) Справа №2а-12093/12/0170/18
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління південного оперативного командування (відділ соціального забезпечення)
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.
представники сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;
від відповідача - не з'явився.
Суть справи: ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління південного оперативного командування (відділ соціального забезпечення) (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій та бездіяльність відповідача у зв'язку із затягуванням тривалого часу і перешкоданню правильному обчисленню загального трудового стажу, і подання розрахунку обчислення на адресу ГУ ПФУ в АРК у відповідності до вимог п. 7 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № З-1 та про зобов'язання відповідача провести перерахунок обчислення загального трудового стажу з включенням загального стажу незаконно "вилученого" стажу 12 місяців 21 день, тобто визначити загальний трудовий стаж до 45-річчя позивача, а саме до 20.03.1999 р. 25 років 16 днів у тому числі військова вислуга 13 років 05 місяців 23 дні.
Позовні вимоги обґрунтовані ти, що відповідач знову листом від 24.09.2012 р. за вих. №10/471/ч/304 відмовив позивачу включити в загальний трудовий стаж незаконно "вилученого" раніше трудового стажу 12 місяців 21 день та рекомендував позивачу звернувся до суду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 19.03.2013 р. суддею Пановим О.І. було прийнято до провадження адміністративну справу 2а-12093/12/0170/18,у зв'язку з переведенням з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим Александрова Олександра Юрійовича на роботу на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Севастополя, відповідно до Указу Президента України Януковича В.Ф. "Про повернення суддів" № 1332013 від 13.03.13р.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань до суду не надіслав. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (том ІІ, а.с. 55-56).
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно повідомлення - листа Територіального управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України від 18.03.2010р. за вих. №6/4/355 судом вбачається, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.07.2009 р. по справі №2а-5618/09/6/0170 щодо врахування до стажу військової служби періоду навчання ОСОБА_1 у Тбіліському державному університеті було складено 16.03.2010р. відділом соціального забезпечення територіального управління Південного оперативного командування розрахунок вислуги років на пенсію з врахуванням трудового стажу та направлено до військового комісаріату АР Крим для прийняття рішення "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справі та деяких інших осіб".
Так, із доданого розрахунку вислуги років судом встановлено, що загальний стаж позивача - 23 роки 11 місяців 25 днів, стаж роботи - 10 років 06 місяців 02 дні, загальна тривалість військової служби - 13 років 05 місяців 23 дня.
Не погодившись з таким розрахунком позивач черговий раз звернувся до відповідача з питанням щодо невірного складання розрахунку вислуги років на пенсію з урахуванням трудового стажу, на що позивачу було повідомлено 24.09.2012р. за вих. №10/471/ч/304 про те, що розрахунок складено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей затвердженого наказом Міністра оборони України від 19.08.08 р. №407, у зв'язку з чим розрахунок загального трудового стажу складено вірно та законних підстав для його перегляду немає.
Позивач не погодився з вказаною відповіддю Управління південного оперативного командування, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, який фактично просив вирішити питання стосовно зарахування до загально трудового стажу таки періоди роботи: з 31.08.1976 р. по 09.05.1977р., з 20.02.1981 р. по 24.06.191р. та з 14.08.1979 р. по 20.08.1979 р., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262 -ХII (далі - Закон №2262).
Відповідно до статті 1 Закону №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно зі ст. 12 п. "б" Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до ст. 17 п. "а" Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються військова служба.
До вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Порядок обчислення вислуги років встановлений Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим Наказом Міністерства оборони України № 407 від 19.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2008 року за № 1079/15770 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2.9. Положення обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця.
Документами, що підтверджують окремі періоди військової служби які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, є:
довідки архівних і військово-лікувальних закладів;
переліки посад льотного складу, посад управлінь з'єднань підводних човнів і з'єднань тральщиків, служба в яких підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, затверджених наказами Міністра оборони України;
листи обліку: льотної роботи військовослужбовців льотного складу, стажу плавання військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України (Військово-Морського Флоту СРСР) та Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ СРСР), виконання стрибків з парашутом військовослужбовців, служба яких пов'язана із систематичними стрибками з парашутом, роботи водолазами під водою;
витяги з наказів командирів військових частин або повідомлення військових частин, управлінь (відділів) особового складу, управлінь (відділів) кадрів або управлінь (відділів) мобілізації та комплектування відповідних штабів про час проходження військовослужбовцями служби у високогірних місцевостях, в укріплених районах СРСР із залученням до несення бойового чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг;
довідки кадрових органів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, інших військових формувань, створених Верховною Радою України, про службу в цих військових формуваннях, яка підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах;
дипломи, посвідчення, довідки і повідомлення цивільних вищих та інших навчальних закладів про час навчання в цих навчальних закладах для врахування часу навчання до вислуги років та загальний страховий стаж;
інші документи, що підтверджують періоди дійсної військової служби в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, служби в органах Міністерства внутрішніх справ СРСР та держав - учасниць СНД.
Пунктом 2.10. Положення передбачено, що перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) особового складу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього Положення, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними кадровими та фінансовими органами (пункт 2.12 цього Положення) обчислює вислугу років для призначення пенсії.
Згідно пункту 2.12. Положення обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється:
фінансово-економічними управліннями Сухопутних військ Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України і оперативних командувань за поданням відповідних управлінь (відділів) особового складу - офіцерам, прапорщикам і мічманам управлінь (відділів) оперативних командувань і військових частин, що належать до їх складу, з'єднань і об'єднань, а також офіцерам, прапорщикам і мічманам військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються за наказами командувачів військ оперативних командувань, їм відповідних і нижче.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Судом встановлено, що позивач просить внести до загального трудового стажу період з 31.08.1976 р. по 09.05.1977 р., зазначивши, що проходив перекваліфікацію у силових структурах СССР, а саме в цей період працював позаштатним співробітником в системі МВС Грузинської ССР, що підтверджується профспілковим квитком.
Однак ці доводи позивача суд не бере до уваги, оскільки з прикладеного позивачем до матеріалів справи профспілкового квитку не убачається, що позивач проходив перепідготовку чи працював на будь-яких посадах в системі МВС. Будь-яких інших підтверджуючих доказів суду ОСОБА_1 не надав.
Щодо зарахування до загального трудового стажу позивача період з 20.02.1981 р. по 24.06.1.981 р., про який ОСОБА_1 зазначає, що був у розпорядженні Сочинського МВК Краснодарського краю та чекав діректіву генерального штабу ВС СССР, суд також ці твердження не приймає до уваги, оскільки згідно з витягом протоколу комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби №1 від 03.01.2012 р. вбачається, що відповідно до довідки військового комісаріату Краснодарського краю від 29.09.2010р. №2/5399 ОСОБА_1 у списках офіцерів, які перебували у розпорядженні військового комісаріату м. Сочі у 1981 році не перебував.
Щодо зарахування до загального трудового стажу позивача період з 14.08.1979 р. по 20.08.1979 р., про який ОСОБА_1 зазначає, що переїжджав з одного місця роботи на інше місця роботи, суд також не бере до уваги, оскільки належними доказами це не підтверджено.
Позивач взагалі не надав суду будь-яких доказів (відповідно до п. 3 Порядку №637) які б підтверджували його трудовий стаж у вказані ним періоди.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
П. 1 ст. 69 КАС України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд зазначає про те, що позивач не надавав жодних належних документів, які б підтверджували його трудову діяльність, а отже для заліку в загальний стаж вищезазначених періодів законних підстав у відповідача не було, а тому останнім було вірно визначено, що на день виповнення позивачу 45 років (20.03.1999 року) загальний трудовий стаж складав 23 роки 11 місяців 25 днів, що не дає права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, на підставі вище викладено суд робить висновок про те, що відповідач під час складання розрахунку вислуги років діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб визначений діючим законодавством на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, відсутність факту порушення прав позивачів у сфері публічно-правових відносин, які стосуються позовних вимог, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Під час судового засідання, яке відбулось 24.04.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 29.04.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.