Справа №2312/1458/2012
11 квітня 2013 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого -судді - І.Д.КАЛІЄВСЬКОГО
при секретарі - Г.І.БАЙДУЖІЙ
з участю прокурора - Т.В.САМЕЛЮКА
розглянувши апеляцію ОСОБА_1 , засудженого 19.11.2012р. за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України,
17.12.2012р. ОСОБА_1 здав апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 25.12.2012 р. на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 19.11.2012 р.., який був вручений ОСОБА_1 19.11.2012 р. Дана апеляційна скарга була назначена до розгляду апеляційним судом Черкаської області на 19.02.2013 року. Згідно постанови апеляційного суду Черкаської області про попередній розгляд від 01.02.2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 разом з кримінальною справою повернуто до Маньківського районного суду Черкаської області для виконання вимог передбачених ст.ст. 350-352 КПК України (1960). Встановлено, що апеляційна скарга засудженого дійсно не відповідає вимогам ст.ст. 350-352 КПК України (1960), оскільки в поданій засудженим апеляції не зазначено, яке саме процесуальне рішення ним оскаржується, в чому полягає незаконність такого рішення та які його апеляційні вимоги, тому відповідно до вимог ст. 352 КПК України дану апеляційну скаргу залишено без руху та повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог ст. 350 КПК України (1960), щодо змісту апеляції, протягом семи діб з моменту одержання даної постанови. В разі не виконання даної постанови засудженим ОСОБА_1 в зазначений строк, апеляційна скарга буде визнана такою, що не підлягає до розгляду.
25.02.2013 року здав нову апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 05.03.2013 р. Згідно постанови Маньківськго районного суду від 05.03.2013 року апеляцію ОСОБА_1 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 19.11.2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду, в зв"язку з тим, що засуджений не виконав вимог постанови суду від 18.02.2013 року про залишення його апеляції без руху.
15.03.2013 року засуджений ОСОБА_1 здав письмове клопотання до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 26.03.2013 р. про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку.
02.04.2013 року знову здав нову апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 10.04.2013 р.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати дану апеляцію, як такою, що не підлягає до розгляду.
Суд оглянувши матеріали справи, апеляцію засудженого, вислухавши думку прокурора, вважає, що дана апеляція не підлягає до розгляду з наступних підстав: відповідно до ст. ст. 349, 353 КПК України (1960 р.) - апеляція на вирок суду може бути подана засудженим на протязі 15 діб з моменту вручення йому копії вироку. У випадку подачі апеляції з пропуском установленого терміну та за відсутності клопотання про поновлення терміну на оскарження, апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Як витікає з матеріалів справи, перша апеляційна скарга подана засудженим 05.12.2012 р. до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора. На той час термін на оскарження вироку закінчився. Подана апеляція не містила клопотання про поновлення терміну на оскарження вироку, а тому її на підставі постанови суду від 11.12.2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду. 17.12.2012р. ОСОБА_1 здав другу апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 25.12.2012 р. на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 19.11.2012 р.., який був вручений ОСОБА_1 19.11.2012 р. Дана апеляційна скарга була назначена до розгляду апеляційним судом Черкаської області на 19.02.2013 року. Згідно постанови апеляційного суду Черкаської області про попередній розгляд від 01.02.2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 разом з кримінальною справою повернуто до Маньківського районного суду Черкаської області для виконання вимог передбачених ст.ст. 350-352 КПК України (1960). Згідно постанови суду від 18.02.2013 року дана апеляція залишена без руху та повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог ст. 350 КПК України (1960), щодо змісту апеляції, протягом семи діб з моменту одержання даної постанови і роз"яснено, що в разі не виконання даної постанови засудженим ОСОБА_1 в зазначений строк, апеляційна скарга буде визнана такою, що не підлягає до розгляду. 25.02.2013 року засуджений здав третю апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 05.03.2013 р., проте невиконав вимоги постанови суду від 18.02.2013 року, а саме в даній апеляційній скарзі не ставиться питання про поновлення терміну на апеляційне оскарження вироку та засудженим в апеляції не зазначено, яке саме процесуальне рішення ним оскаржується, в чому полягає незаконність такого рішення та які його чіткі апеляційні вимоги, оскільки в матеріалах даної справи міститься вирок суду від 19.11.2012р, постанова від 11.12.2012 року про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, постанова суду від 18.02.2013 року про залишення апеляції без руху. 15.03.2013 року засуджений ОСОБА_1 здав письмове клопотання до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 26.03.2013 р. про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку. Відповідно до ч.2 ст. 353 КПК України (1960) разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом про відновлення пропущеного строку. Із письмового клопотання суд не вбачив жодної поважної причини пропуску даного строку. Крім того було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 вчасно отримав копію вироку і згідно постанови суду від 11.12.2012 року про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, вбачається, що підставами визнання апеляції такої, що не підлягає розгляду були саме пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про його відновлення. Крім того встановлено, що після подачі першої апеляції ОСОБА_1 ще двічі подавав апеляції без клопотання про відновлення строку на оскарження, хоч на момент їх подачі був ознайомлений з необхідністю заявлення даного клопотання. Із самого ж тексту клопотання не вбачалося причин пропуску строку які були б визнані судом поважними, а тому на підставі постанови суду від 27.03.2013 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено. Але ОСОБА_1 02.04.2013 року знову здав апеляцію до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора, яка надійшла до суду 10.04.2013 р., проте з тексту даної заяви-апеляції не вбачається питання про поновлення терміну на апеляційне оскарження вироку та засудженим і не зазначено, яке саме процесуальне рішення ним оскаржується, в чому полягає незаконність такого рішення та які його чіткі апеляційні вимоги та повністю не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України (1960), тому суд беручи до уваги факт неодноразового звернення ОСОБА_1 з різними письмовими заявами до суду та неодноразове роз"яснення йому порядку оскарження вироку та постанов суду, систематичне не виконання вимог постанов суду щодо належного змісту апеляції та порядку оскарження, враховуючи матеріали справи, вважає за необхідне визнати дану апеляцію-заяву такою, що не підлягає розгляду..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 353 КПК України (1960 р.),-
Апеляцію-заяву ОСОБА_1, засудженого згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 19.11.2012р. здану 02.04.2013 року до канцелярії Черкаського слідчого ізолятора - визнати такою, що не підлягає розгляду.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області на протязі 7 діб.
СУДДЯ І.Д.Калієвський