Справа № 2601/23102/12
Провадження по справі № 2/752/1006/13
15.04.2013 року 15 квітня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку, -
встановив:
27.11.2012 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 16.07.1998 року. У вищезазначеному житловому приміщенні зареєстрований громадянин ОСОБА_3, колишній чоловік онуки Позивача, ОСОБА_4.
06.04.2012 року, на підставі рішення Голосіївського районного суду в м. Києві шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано. Після розірвання шлюбу, Відповідач в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, комунальні платежі не сплачує. Його особисті речі в житловому приміщенні відсутні.
У зв'язку з цим, Позивач ОСОБА_1 не має реальної можливості повноцінно розпоряджатися своєю власністю, а це порушує його законні права як власника вищезазначеного житлового приміщення.
Враховуючи зазначене, Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, у якому просивсуд усунути йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 107,30 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн..
До початку розгляду справи по суті позивачем було надано до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій він просив усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач та його представник з'явилися та пояснили, що реєстрація відповідача ОСОБА_3 обмежує право власності Позивача на квартиру АДРЕСА_1, оскільки він не може у повній мірі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 16.07.1998 рокуналежить на праві власності ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований у квартиріАДРЕСА_1 зі згоди власника особового рахунку - ОСОБА_1, як чоловік онуки Позивача, ОСОБА_4.
У відповідності до довідки форми №3 від 13.03.2013 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований громадянин ОСОБА_3, колишній чоловік онуки Позивача, ОСОБА_4.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 з онукою Позивача, ОСОБА_4, Відповідач не користується квартирою АДРЕСА_1. Проте за місцем реєстрації Відповідача не було знято з реєстраційного обліку.
Таким чином, не являючись членом родини Позивача, Відповідач перешкоджає у здійсненні його законних прав, передбачених ст.391 Цивільного кодексу України, щодо користування та розпорядження своїм особистим майном.
Згідно з ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 2 ст.317 Цивільного кодексу України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Виходячи з положень ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні
Стаття 155 Житлового кодексу Української РСР визначає, що власника квартири не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має тільки підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
ОСОБА_1 не має реальної можливості повноцінно розпоряджатися своєю власністю, а це порушує його законні права як власника вищезазначеного житлового приміщення.
Громадянин ОСОБА_3 не є співвласником квартири АДРЕСА_1 та не являється членом родини Позивача.
Незважаючи на вищезазначене, відсутня можливість добровільного зняття Відповідача з реєстраційного обліку за місцем реєстрації, через відсутність зв'язків з Відповідачем.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3, не являючись членом родини ОСОБА_1, перешкоджає йому у здійсненні його законних прав, передбачених ст.391 Цивільного кодексу України, щодо користування та розпорядження своїм особистим майном
Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню та усуненню перешкод у користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_3.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 358, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 Житлового кодексу України та керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 84, 88, 119, 169, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Зняти ОСОБА_3 реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя