Справа № 667/1749/13-ц
22 квітня 2013 року
Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого - судді Черниш О.Л.
при секретарі Рушелюк О.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду із названим позовом, у якому зазначила, що вона є власницею 58/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка зазначила, що у вказаному домоволодінні зареєстрований відповідач, який є колишнім чоловіком позивачки. З 2009 року відповідач у домоволодінні не проживає та його особисті речі у домоволодінні відсутні.
Відповідач не приймає участі у утриманні домоволодіння. Комунальні служби за свої послуги нараховують для оплати суми у відповідності не до кількості фактично проживаючих, а відповідно до кількості фактично зареєстрованих осіб, тому позивачка вимушена нести додаткові витрати за користування водою, газом, тощо.
Просила суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право користування житловою площею будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка на підставі договору купівлі - продажу від 03.03.2000 року є власницею 58/100 частин житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1.
У зазначеному домоволодінні зареєстрований колишній чоловік позивачки - ОСОБА_2, що підтверджується записом у Будинковій книзі для прописки громадян, проживаючих у будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу виданого 30.01.2001 року Дніпровським відділом реєстрації актів громадянського стану, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 30.01.2001 року, про що зроблено актовий запис №56.
Згідно пояснень позивачки відповідач з 2009 року не проживає у спірному домоволодінні.
Вказаний факт підтверджується довідкою №142 від 22.02.2013 року виданою Органом самоорганізації населення №28. Зі змісту довідки вбачається, що ОСОБА_2. - чоловік позивачки, з січня 2009 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Домовленостей між позивачем та відповідачем про збереження за ним житла не було.
Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
За змістом вказаної норми закону члени сім'ї власника житла набувають сервітутне право користування цим житлом за фактом набуття статусу члена його сім'ї. Необхідною умовою виникнення зазначеного сервітуту є спільне проживання членів сім'ї з власником житла та ведення спільного господарства. Лише ці дві умови у сукупності дають право обмеженого користування житлом членам сім'ї його власника.
Право членів сім'ї власника житла на користування житлом є особистим сервітутом, який встановлюється за фактом визнання певних осіб членами сім'ї власника житла (одруження, народження, усиновлення тощо).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.406 ЦК України сервітут припиняється у разі припинення обставин, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Оскільки право користування житлом членом сім'ї є сервітутним правом і пов'язане з набуттям статусу члена сім'ї, то з припиненням сімейних відносин колишній член сім'ї втрачає право на користування житловим приміщенням власника.
Оцінюючи в сукупності всі докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10.11.60,179, 209, 212, 224-226 ЦПК України, на підставі ч.1 ст.405, п.4 ч.1 ст.406 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовільнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний судм. Херсона.
СуддяО. Л. Черниш