Справа № 645/1583/13-ц
Провадження № 2/645/1047/13
29 квітня 2013 року
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що вони з відповідачем розірвали шлюб 21.04.2010 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають окремо один від одного. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає і тому і просить стягнути аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини усіх видів його заробітку, але не менше середнього розміру аліментів по області.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засідання заперечував проти позову, так як вважає, що виконує свої батьківські зобов'язання і добровільно сплачує матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що є відповідні квитанції. В 2012 році сплатив аліменти у розмірі 7500 грн. Гроші перераховує на рахунок матері ОСОБА_2М . Останній раз сплатив аліменти за лютий 2013 року у розмірі 500 грн., а потім припинив, так як позивачка подала позов до суду.
Вислухавши відповідача та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого 20.06.2003 р. ( серія 1 -АП № 0232058). Дитина проживає з позивачкою, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Статтею 181 ч.1,2 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) в натуральній формі.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них з ким вона проживає вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 добровільно надавав матеріальну допомогу в межах 500 грн. щомісяця до пред'явлення позову, останній раз сплатив аліменти за лютий 2013 року, на що є відповідні квитанції оглянуті судом, але у зв'язку з подачею позову припинив надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до вимог Сімейного Кодексу України позивач має право отримувати аліменти згідно рішення суду і цим правом ОСОБА_2 скористалася, звернувшись з відповідною заявою.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працездатний, офіційно не працює, інших дітей не має і тому може надавати відповідну матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1 / 4 частини від усіх видів заробітку відповідача. Щодо вимоги про стягнення аліментів не менш ніж середнього розміру аліментів по області, то така вимога не обґрунтована, так як такого поняття як середній розмір аліментів по області СК України не передбачає.
У відповідності з положеннями ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку..
При цьому, при зміні майнового стану позивача та відповідача вони обидва не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом стосовно зміни розміру аліментів. Аліменти треба стягнути з 01.03.2013 року, так як відповідач за лютий 2013 р. сплатив їх добровільно.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати, а саме: за судовий збір - 229,40 грн., так як позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180,181,182,183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11,60, 88, 208,209,212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 01.03.2013р. та до часу повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір - у розмірі 229 грн. 40 коп. (розрахунковий рахунок № 31214206700010 КБКД 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача - 37999669, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку отримувача 851011).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -