29.04.2013
Справа № 406/3067/13-к
Провадж. № 1-кп-406/170/13
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
29 квітня 2013 року. Алчевський міський суд Луганської області у складі:
головуючого- судді Карпенка С.Ф.
при секретарі Насико Ю.В.
за участю прокурора Кравцової В.Г.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Алчевська матеріали кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кабичівка Марківського району Луганської області, українця, громадянина України, не судимого в силу ст.89 КК України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15- ч.3 ст.185 КК України,
23 лютого 2013 року, приблизно о 20 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням на охоронювану територію, перебуваючи в районі залізничного вокзалу «Комунарськ» м.Алчевська Луганської області, обрав об'єктом своїх злочинних намірів майно, що належить ПАТ «АМК». Обвинувачуваний ОСОБА_2, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, заліз на трубопровід, що веде від залізничного вокзалу «Комунарськ» до мартенівського цеху ПАТ «АМК», та проник на охоронювану територію мартенівського цеху. Реалізуя свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_2 став висмикувати та вирубувати електричний кабель, після чого таємно викрав 58 метрів електричного кабелю марки КГ 1х70 кв.мм, вартістю, згідно довідки ПАТ «АМК», 1447 грн. 00 коп., після чого з місця події з викраденим зник та розпорядитися викраденим на свій розсуд не зміг та не довів свій злочинний намір до кінця з незалежних від нього причин, оскільки в районі залізничного вокзалу «Комунарськ» м.Алчевська Луганської області був затриманий з викраденим майном співробітниками ОВВО ПАТ «АМК».
Крім того, 07 квітня 2013 приблизно о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скоєного повторно, поєднаного з проникненням на охоронювану територію, перебуваючи в районі прохідної прокату ПАТ «АМК» обрав об'єктом своїх злочинних намірів майно, що належить даному підприємству та скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переліз через загорожу та проник на охоронювану територію обжимного цеху ПАТ «АМК». Знаходячись на території цеху, ОСОБА_2 побачив на крані № 6 мідні котушки. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи повторно, за допомогою гайкового ключа відкрутив з крану та таємно викрав п'ять мідних котушок, вартістю, згідно довідки ПАТ «АМК», 549 гривень 69 копійок за 1 штуку, а загальною вартістю 2748 гривень 45 копійок, після чого з місця події з викраденим зник, та розпорядитися викраденим на свій розсуд не зміг та не довів свій злочинний намір до кінця з незалежних від нього причин, оскільки був затриманий з викраденим майном співробітниками ОВВО ПАТ «АМК».
В ході досудового слідства викрадене майно було вилучено та повернуто за належністю. Цивільний позов не заявлений.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_2 себе винним за ч.2 ст.15- ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердив всі обставини фабули звинувачення, просив розглядати справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України. Пояснив, що він дійсно 23 лютого 2013 року, приблизно о 20 год. 00 хв., скориставшись тим, що за його діями ні хто не спостерігає заліз на трубопровід, що веде від залізничного вокзалу «Комунарськ» до мартенівського цеху ПАТ «АМК», та проник на охоронювану територію мартенівського цеху, звідки став висмикувати та вирубувати електричний кабель, після чого таємно викрав 58 метрів електричного кабелю. Також 07 квітня 2013 року приблизно о 02 год. 00 хв. знову скориставшись тим, що за його діями ні хто не спостерігає переліз через загорожу та проник на охоронювану територію обжимного цеху ПАТ «АМК». Знаходячись на території цеху, побачив на крані № 6 мідні котушки. Після чого за допомогою гайкового ключа відкрутив з крану та таємно викрав п'ять мідних котушок. Однак після цього був затриманий з викраденим майном співробітниками ОВВО ПАТ «АМК».
Окрім повного визнання провини обвинуваченим, його провина підтверджується іншими доказами.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В даному випадку судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений просив застосувати при розгляді справи ч.3 ст. 349 КПК України, тобто не досліджувати докази по справі, які він не заперечує, підтверджуючи визнання своєї вини, та добровільність своєї позиції. Проти цього ніхто із учасників процесу не заперечував, підтверджуючи розуміння змісту обставин, добровільність позиції.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ч.2 ст.15- ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він здійснив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєного повторно, поєднаного з проникненням на охоронювану територію.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
У відповідності зі ст.12 КК України вчинене обвинувачуваним кримінальне правопорушення належить до тяжких злочинів.
Обвинувачуваний за місцем проживання характеризується позитивно.
Пом'якшуючими покарання обвинувачуваного обставинами суд визнає повне визнання ним своєї провини, щире каяття в скоєному, матеріальної шкоди фактично не завдано, цивільний позов не заявлений.
Обтяжуючих покарання обвинувачуваного обставин суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинувачуваному не може бути призначене у вигляді реального обмеження волі, можливо застосувати ст. 75 КК України, тобто можливе застосування умовного покарання, з випробувальним терміном. Застосування іншого покарання недоцільно.
Питання про долю речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.15- ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнити від відбування покарання, з випробувальним терміном на 2 (два) роки.
На підставі п.2-4 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту залишити до обрання вироку чинності. Речові докази: електрокабель КГ1 х 70 кв.мм, 5 мідних котушок, залишенні на зберігання ОВВО ПАТ «Алчевський меткомбінат»- залишити за належністю ПАТ «Алчевський меткомбінат».
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно обвинуваченому, прокурору.
Суддя: