Постанова від 19.04.2013 по справі 2а/1770/729/2011

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/729/2011

19 квітня 2013 року 13год. 27хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк І.Г., Овдійчук О.О., Гулюк Г.В.

відповідача 1: представник Білик М.В., відповідача 2: представник Воробйова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська Будівельна Корпорація "EVRASCON"

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області, Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції

про оскарження податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азеркорпу-Аутобан» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про оскарження податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Здолбунівську об'єднану державну податкову інспекцію (далі Здолбунівська ОДПІ) - податковий орган, на обліку в якому на час судового розгляду справи перебував позивач.

Ухвалою суду від 04 березня 2013 року, на підставі ч.1 ст.55 КАС України замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Рівне на належного - Державну податкову інспекцію у м.Рівному Рівненської області (далі ДПІ у м. Рівному).

Ухвалою суду від 19 квітня 2013 року, на підставі ч.1 ст.55 КАС України, за клопотанням позивача суд замінив первинного позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азеркорпу-Аутобан» на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Євро-Азіатська Будівельна Корпорація "EVRASCON" (далі ВАТ "Євро-Азіатська Будівельна Корпорація "EVRASCON").

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №1023/821/23-300/26607956 від 14.07.2010 р. є неправомірними, оскільки при тимчасовому ввезенні для тимчасового використання транспортних засобів, механізмів, обладнання, дорожньої техніки та інше, позивачем було оформлено всі відповідні вантажно-митні декларації та інші документи, всі податки та збори, у тому числі податок на додану вартість при розмитненні позивачем було сплачено у повному обсязі, а тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

27.04.2011 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, оскільки 29.07.2010 року позивачем, в порядку адміністративного оскарження, було подано первинну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року. За результатами розгляду первинної скарги позивача було прийнято споріднене податкове повідомлення-рішення №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. 07.10.2010 року позивачем було подано повторну скаргу до ДПА у Рівненській області на податкове повідомлення-рішення №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. 09.12.2010 року податковим органом за результатами розгляду повторної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення №000522344/2/23-318.

Позивач просить також скасувати податкові повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 р., №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. та №000522344/2/23-318 від 09.12.2010 р.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали повністю та додатково пояснили суду, що на підставі направлення від 06.07.2010 р. за №85/1514/23-300 ДПІ у м. Рівне провела позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт №1023/821/23-300/26607956 від 14.07.2010 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Представництва «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан», код за ЄДРПОУ 26607596, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., та за травень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період березень-травень, серпень, жовтень, листопад 2009 р., січень, лютий, травень 2010 р.

В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, а саме завищено податковий кредит у квітні 2009 року на суму 2 725 338 грн., у травні 2009 року на суму 3 170 540 грн., у липні 2009 року на суму 369 097 грн., у серпні 2009 року на суму 231 322 грн., у жовтні 2009 року на суму 84 316 грн., у листопаді 2009 року на суму 265 743 грн., у січні 2010 року на суму 326 462 грн., у лютому 2010 року на суму 282 760 грн., у травні 2010 року на суму 786 398 грн. у відповідних періодах ПДВ сплачений митним органам при тимчасовому ввезені без придбання основних засобів, та завищено суми від'ємних значень за березень 2009 року на суму 1 896 166 грн., квітень 2009 року на суму 3 227 226 грн., травень 2009 року на суму 3 839 946 грн., жовтень 2009 року на суму 2 100 850, листопад 2009 року на суму 1 389 353 грн., січень 2010 року на суму 1 080 989 грн., лютий 2010 року на суму 652 559 грн., травень 2010 року на суму 1 518 802 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 2 134 842 грн. та травень 2010 року на суму 17 563 504 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в сумі 19 698 346 грн.

За результатами розгляду скарг позивача на податкове повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. та №000522344/2/23-318 від 09.12.2010 р.

Представники позивача також зазначають, що відповідач прийшов до хибного висновку стверджуючи, що позивачем було завищено податковий кредит на суму 10 133 по контрагенту ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» (код 054708317142) та в сумі 17 251 грн. по контрагенту ТОВ «Пейд» (код 31431743), а саме: включено до складу податкового кредиту у жовтні 2009 року суму ПДВ 27 384 грн. без підтверджуючих документів.

Представники позивача також стверджують, що виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого митниці при розмитненні ввезеної техніки, матеріалів і обладнання, є неправомірним.

З огляду на вищевказане, позивач просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року.

Відповідач-1 ДПІ у м. Рівному адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.213-215 т.1).

В судовому засіданні представник відповідача-1 надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, суду пояснив, що в ході перевірки встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки імпортовані товари позивачем не придбано, а отримано безоплатно, то права на податковий кредит у платника не виникає.

Також представник відповідача 1 зазначив, що позивачем завищено податковий кредит на суму 10 133 грн. по контрагенту ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» (код 054708317142) та в сумі 17 251 грн. по контрагенту ТОВ «Пейд» (код 31431743) а саме: включено до складу податкового кредиту у жовтні 2009 року суму ПДВ 27 384 грн. без підтверджуючих документів.

Обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача-1 також вказує, що згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, так як податок на додану вартість є непрямим податком. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основні функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону). Тобто, Законом встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

З наведених підстав відповідач-1 дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2009 року на суму 2 725 338 грн., у травні 2009 року на суму 3 170 540 грн., у липні 2009 року на суму 369 097 грн., у серпні 2009 року на суму 231 322 грн., у жовтні 2009 року на суму 84 316 грн., у листопаді 2009 року на суму 265 743 грн., у січні 2010 року на суму 326 462 грн., у лютому 2010 року на суму 282 760 грн., у травні 2010 року на суму 786 398 грн. у відповідних періодах ПДВ сплачений митним органам при тимчасовому ввезені без придбання основних засобів, та завищено суми від'ємних значень за березень 2009 року на суму 1 896 166 грн., квітень 2009 року на суму 3 227 226 грн., травень 2009 року на суму 3 839 946 грн., жовтень 2009 року на суму 2 100 850, листопад 2009 року на суму 1 389 353 грн., січень 2010 року на суму 1 080 989 грн., лютий 2010 року на суму 652 559 грн., травень 2010 року на суму 1 518 802 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 2 134 842 грн. та травень 2010 року на суму 17 563 504 грн.

Відповідач-2 Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.1-2 т.2). Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема пояснив, що перевіркою з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, що задекларовано в податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 р. встановлено, що позивачем до податкових декларацій з ПДВ за період: квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад 2009 року та за січень, лютий, травень 2010 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених митним органам при імпорті безоплатно отриманих товарів з метою їх використання у господарській діяльності. В задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Положення про Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан", Представництво створене відповідно до чинного законодавства України згідно з установчими документами та на підставі рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан", зареєстрованого згідно з законодавством Республіки Азербайджан, 24.06.2008 року (а.с.11-18 т.1).

Міністерством економіки України зареєстровано Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Азербайджанська Республіка) строком діяльності з 10.07.2008 року по 31.12.2012 року, Свідоцтво про реєстрацію № ПІ-4158 від 06.07.2009 року (а.с.9 т.1).

Відповідно до довідки АА № 366344, виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 07.02.2011 року, Представництво ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" ідентифікаційний код 26607596, правовий статус "без права юридичної особи", місцезнаходження Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка,1, види діяльності за КВЕД: будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену (45.21.2), будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (45.23.0), розбирання та знесення будівель, земляні роботи (45.11.0), розвідувальне буріння (45.12.0), виробництво виробів з бетону для будівництва (26.61.0), виробництво готових до використання бетонних сумішей (26.63.0) (а.с.10 т.1).

На час проведення перевірки Представництво "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" як платник податків перебувало на обліку в ДПІ у м. Рівне. З 14.03.2011 року взяте на облік Здолбунівською ОДПІ у зв'язку зі зміною місцезнаходження (а.с.211 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівне, на підставі направлення від 06.07.2010 р. за №85/1514/23-300 ДПІ у м. Рівне провела позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт №1023/821/23-300/26607956 від 14.07.2010 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Представництва «ТОВ «Азеркорпу-Аутобан», код за ЄДРПОУ 26607596, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., та за травень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період березень-травень, серпень, жовтень, листопад 2009 р., січень, лютий, травень 2010 р.

В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, а саме завищено податковий кредит у квітні 2009 року на суму 2 725 338 грн., у травні 2009 року на суму 3 170 540 грн., у липні 2009 року на суму 369 097 грн., у серпні 2009 року на суму 231 322 грн., у жовтні 2009 року на суму 84 316 грн., у листопаді 2009 року на суму 265 743 грн., у січні 2010 року на суму 326 462 грн., у лютому 2010 року на суму 282 760 грн., у травні 2010 року на суму 786 398 грн. у відповідних періодах ПДВ сплачений митним органам при тимчасовому ввезені без придбання основних засобів, та завищено суми від'ємних значень за березень 2009 року на суму 1 896 166 грн., квітень 2009 року на суму 3 227 226 грн., травень 2009 року на суму 3 839 946 грн., жовтень 2009 року на суму 2 100 850, листопад 2009 року на суму 1 389 353 грн., січень 2010 року на суму 1 080 989 грн., лютий 2010 року на суму 652 559 грн., травень 2010 року на суму 1 518 802 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 2 134 842 грн. та травень 2010 року на суму 17 563 504 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 19 698 446,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 603 274,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2010 року позивачем, в порядку адміністративного оскарження, було подано первинну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем 1 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 р. №000522344/0/23-318 в частині 100,00 грн. зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та 276,00 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін. Разом з тим відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення-рішення №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 698 346,00 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 602 998,00 грн.

07.10.2010 року позивачем було подано повторну скаргу до ДПА у Рівненській області на податкове повідомлення-рішення №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. Під час розгляду скарги було встановлено, що в податковому повідомленні-рішенні №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року невірно зазначені загальна сума зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 698 446,00 грн., та за серпень 2009 року - 2 134 942,00 грн. У зв'язку з цим відповідачем 1 09.12.2010 року за результатами розгляду повторної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення №000522344/2/23-318 .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року в справі №2а-502/10/1770 до якої зупинялося провадження в даній справі, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ при імпорті техніки та обладнання у вересні-грудні 2008 року та березні 2009 року визнано правомірним.

З акта перевірки судом встановлено, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за серпень 2009 року (вхідний № 104807 від 21.09.2009 року) та розрахунками суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 2 134 842 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 25 115 636 грн.;

частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 2 134 842 грн.;

сума, що підлягає відшкодуванню, становить 2 134 842 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається з сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах - жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень 2009 року.

З врахуванням результатів планової документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт №1050/22-500/26607596 від 13.08.2009 р. встановлено порушення при визначенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у квітні 2009 року, а саме позивачем завищено від'ємне значення квітня 2009 року на суму 2 725 338 грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (р.26) на 11 136 238 грн. Позивачем завищено податковий кредит квітня 2009 року на суму 2 725 338 грн., травня 2009 року на суму 3 170 540, липня 2009 року на суму 369 097 грн., серпня 2009 року на суму 231 322 грн.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року (вхідний № 9002271431 від 21.06.2010 року) та уточнюючими розрахунками суми бюджетного відшкодування від 25.06.2010 р. №9002308997 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 17 563 504 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 17 563 504 грн.;

частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 17 563 504 грн.;

сума, що підлягає відшкодуванню, становить 17 563 504 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається з сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах - березень, квітень, травень, серпень, жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, травень 2010 року.

Позивачем, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит квітня 2009 року на суму 2 725 338 грн., травня 2009 року на суму 3 170 540 грн., липня 2009 року на суму 369 097 грн., серпня 2009 року на суму 231 322 грн., жовтня 2009 року на суму 84 316 грн., листопада 2009 року на суму 265 743 грн., січня 2010 року на суму 326 462 грн., лютого 2010 року на суму 282 760 грн., травня 2010 року на суму 786 398 грн.

Так, у квітні 2009 року позивачем, для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ-Чоп, здійснено імпорт товару від ТОВ «Азеркорпу-Аутобан» (Республіка Азербайджан), згідно контрактів №STM-005/20.03.2009 від 20.03.2009 р., №Е-514/03.03.2009-Е-S від 03.03.2009 р. на поставку товару на безоплатній основі по вантажно-митних деклараціях (далі ВМД) (характер угоди 84, тип декларації ІМ-40) №204000001/9/001878 від 07.04.2009 р., №204000001/9/001881 від 07.04.2009 р., №204000003/9/000683 від 08.04.2009 р.

Згідно договорів оренди техніки та обладнання №02/09-АА від 23.02.2009 р. та №03/09-АА від 02.04.2009 р., укладених між позивачем та ТОВ «Азеркорпу-Аутобан» (Республіка Азербайджан), позивачем було ввезено для тимчасового використання техніку згідно ВМД (характер угоди - 22, тим декларації ІМ - 31) №204000001/9/001809 від 02.04.2009 р., №204000003/9/001808 від 02.04.2009 р., №204000003/9/000989 від 30.04.2009 р., №204000003/9/000994 від 30.04.2009 р., №204000003/9/000972 від 29.04.2009 р., №204000003/9/000971 від 29.04.2009 р., №204000003/9/000970 від 29.04.2013 р., №204000003/9/000969 від 29.04.2009 р., №204000003/9/000968 від 29.04.2009 р., №204000003/9/000967 від 29.04.2009 р. Згідно з відміткою митниці на ВМД, позивачем у квітні 2009 року було сплачено ПДВ на загальну суму 2 725 338 грн. Вказана суму ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у квітні 2009 року (а.с.140-154 т.1).

За результатами перевірки встановлено завищення податкового кредиту у квітні 2009 року в сумі 2 725 338 грн. Податковим органом встановлено, що позивачем техніку та обладнання не придбано, а отримано безоплатно, то права на податковий кредит у нього не виникає.

У травні 2009 року, для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ-Чоп, здійснено імпорт техніки та обладнання згідно контракту, укладеного між позивачем та ТОВ «Азеркорпу-Аутобан» (Республіка Азербайджан), №03/09-АА від 23.02.2009 р. та №03/09-АА від 02.04.2009 р. по ВМД (характер угоди - 22, тип декларації ІМ - 31) №204000003/9/001576 від 19.05.2009 р., №204000003/9/001524 від 19.05.2009 р., №204000003/9/001522 від 19.05.2009 р., №204000003/9/001517 від 19.05.2009 р., №204000003/9/001482 від 18.05.2009 р., №204000003/9/001479 від 18.05.2009 р., №204000003/9/001473 від 18.05.2009 р., №204000003/9/001464 від 15.05.2009 р., №204000003/9/001463 від 15.05.2009 р., №204000003/9/001462 від 15.05.2009 р., №204000003/9/001461 від 15.05.2009 р., №204000003/9/001460 від 15.05.2009 р., №204000003/9/001523 від 19.05.2009 р., №204000003/9/001794 від 29.05.2009 р., №204000003/9/001793 від 29.05.2009 р., №204000003/9/001745 від 29.05.2009 р., №204000003/9/001667 від 26.05.2009 р.

Згідно договорів на поставку товарів на безоплатній основі №Е-527/22.04.2009-Е-S-1 від 22.04.2009 р., №НG2009-006 від 18/02/2009 р., №13/08-ДО/П-1 від 21.09.2008 р. укладених між позивачем та ТОВ «Азеркорпу-Аутобан» (Республіка Азербайджан) ввезено для тимчасового використання обладнання згідно ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000003/9/002553 від 13.05.2009 р., №204000003/9/002940 від 29.05.2009 р., №204000003/9/000081 від 29.05.2009 р. Згідно з відміткою митниці на ВМД, позивачем у травні 2009 року було сплачено ПДВ на загальну суму 3 170 540 грн. Вказана сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у травні 2009 року (а.с155-174 т.1).

Загальна сума податкового кредиту за травень 2009 року за даними платника становить 4 228 529 грн., за даними перевірки податковий кредит становить - 1 057 989 грн. Відхилення в сумі 3 170 540 грн. виникло внаслідок включення платником до податкового кредиту травня 2009 року суми ПДВ 3 170 540 грн., сплаченого митним органам при імпорті товарів на безоплатній основі.

Так, у липні 2009 року, для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ-Чоп, здійснено імпорт техніки та обладнання згідно контрактів, укладених між позивачем та ТОВ «Азеркопу-Аутобан» (Республіка Азербайджан) №PERI-224/02 від 01.06.2009 р., №OL/AUT001/2008/DП від 10.06.2009 р., №PERI-224/03 від 01.06.2009 р. по ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000003/9/003500 від 02.07.2009 р., №204000003/9/003738 від 09.07.2009 р., №204000003/9/003754 від 09.07.2009 р. (а.с.175-177 т.1).

Згідно договорів поставки товару на безоплатній основі №13/09 від 21.06.2009 р., №14/09 від 18.06.2009 р., позивачем здійснено імпорт техніки та обладнання згідно ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000003/9/004041 від 22.07.2009 р., №204000003/9/004039 від 22.07.2009 р. (а.с.178-179 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у липні 2009 року було сплачено ПДВ на загальну суму 369 097 грн. Вказана сума ПДВ позивачем була включена до податкового кредиту у липні 2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у липні 2009 року в розмірі 369 097 грн. Податковий орган прийшов до висновку, що оскільки позивач техніку та обладнання не придбавав, а отримував безоплатно, то права на податковий кредит у нього не виникає.

У серпні 2009 року позивачем здійснено імпорт техніки та обладнання згідно контрактів, укладених між позивачем та ТОВ «АзеркорпуАутобан» (Республіка Азербайджан), №OL/AUT001/2008/DП від 05.08.2009 р., Е548/10.07.2009-Е-S від 10.07.2009 р., №07/09-АА від 13.06.2009 р., що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000003/9/004753 від 21.08.2009 р., №204000003/9/000106 від 27.08.2009 р., №204000003/9/004548 від 13.08.2009 р. (а.с.180-182 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у серпні 2009 року було сплачено ПДВ на загальну суму 231 322 грн. Вказана сума ПДВ позивачем була включена до податкового кредиту у серпні 2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 10-17 Декларації, а саме: позивачем в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. завищено податковий кредит в серпні 2009 року в розмірі 231 322 грн.

З акта перевірки судом встановлено, що у жовтні 2009 року позивачем до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 84 316 грн., сплачену митним органам при імпорті товарів з метою їх використання у господарській діяльності, що відображено у розділі ІІ, рядок 12.1 (колонка «Б») податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, за даними перевірки рядок 12.1 (колонка «Б») розділу ІІ декларації з ПДВ становить 0.

Згідно контрактів, укладених між позивачем та ТОВ «Азеркорпу-Аутобан» (Республіка Азербайджан) для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ-Чоп, №08/09-2008 від 08.09.2008 р., №14/09 від 14.08.2009 р., №15/09 від 14.08.2009 р. позивачем здійснено імпорт техніки та обладнання, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000001/9/006076 від 19.10.2009 р., №204000001/9/006080 від 19.10.2009 р., №204000001/9/005934 від 13.10.2009 р. (а.с.184-186 т.1).

Також позивачем згідно контрактів №08-09-АА від 18.09.2009 р., №S від 03.03.2009 р. ввезено для тимчасового використання техніку згідно ВМД (характер угоди - 22, тип декларації ІМ - 31) №204000001/9/006111 від 20.10.2009 р. (а.с.183 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у жовтні 2009 року сплачено ПДВ на загальну суму 84 316 грн. Вказана сума ПДВ позивачем була включена до податкового кредиту у жовтні 2009 року.

Загальна сума податкового кредиту за жовтень 2009 року за даними платника становить 2 481 710 грн., за даними перевірки податковий кредит становить - 2 370 010 грн. Відхилення в сумі 111 700 грн. виникло внаслідок включення платником до податкового кредиту жовтня 2009 року суми ПДВ 84 316 грн., сплаченого митним органам при імпорті товарів на безоплатній основі.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2009 року встановлено розбіжності по податкового кредиту по ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» (код 054708317142) на суму 10 133,33 грн. за рахунок повторного відображення платником податкової накладної №71 від 13.05.2009 року на суму ПДВ 10 133,33 грн. в податковому кредиті жовтня 2009 року.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2009 року встановлено розбіжності по податковому кредиту по ТОВ «Пейд» (код 31431743) в сумі 17 251,06 грн. Розбіжність виникла у зв'язку з тим, що позивачем включено до складу податкового кредиту у жовтні 2009 року суму ПДВ 17 251,06 грн. без підтверджуючих документів.

У листопаді 2009 року, згідно контрактів №22/09 від 17.09.2009 р., №25/09 від 14.10.2009 р., №06/09-АА від 08.06.2009 р., №Е572/07.10.2009-Е-S від 07.10.2009 р. здійснено імпорт техніки та обладнання для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ-Чоп, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тим декларації ІМ - 40) №204000001/9/000149 від 27.11.2009 р., №204000001/9/006461 від 04.11.2009 р., №204000001/9/000150 від 27.11.2009 р., №204000001/9/000145 від 19.11.2009 р., №204000001/9/000146 від 19.11.2009 р. (а.с.187-191 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у листопаді 2009 року сплачено ПДВ на загальну суму 265 743 грн. Вказана сума ПДВ включена до податкового кредиту листопада 2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що загальна сума податкового кредиту за листопад 2009 року за даними платника становить 1 887 976 грн., за даними перевірки податковий кредит становить - 1 622 233 грн. Відхилення в сумі 265 743 грн. виникло внаслідок включення платником до податкового кредиту суми ПДВ 265 743 грн., сплаченого митним органам при імпорті товарів на безоплатній основі.

Так у січні 2010 року на виконання контракту №Е-575/13.10.2009-Е-S від 13.10.2009 р., укладеного між позивачем та фірмою Пrex Spol s..r.o (Словаччина), здійснено імпорт запасних частин до асфальтозмішуючої установки марки Lintec CSD 2500, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №20400000/0/000004 від 22.01.2010 р. (а.с.192 т.1).

На виконання умов контракту №TKF-YG-12211D від 30.10.2009 р., укладеного між позивачем та фірмою TEKFALT MAKINA SERVIS INSAAT TAAN (Туреччина), позивачем здійснено імпорт обладнання для приготування бітумно-вмісного матеріалу для дорожнього покриття методом змішування підігрітого бітуму з полімерними, установка для модернізації бітума полімерами, що підтверджується ВМД №204000011/0/000471 від 29.01.2010 р. (а.с.193 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у січні 2010 року сплачено ПДВ на загальну суму 326 462 грн. Вказана сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту січня 2010 р.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у січні 2010 року в розмірі 326 462 грн. Податковий орган прийшов до висновку, що оскільки позивач техніку та обладнання не придбавав, а отримував безоплатно, то права на податковий кредит у нього не виникає.

Судом встановлено, що у лютому 2010 року позивачем ввезено від фірми ENERJI SISTEM INSSAAT VEIS MAKINALARI (Туреччина), на виконання контракту від 11.01.2010 р. №Е-608/11/01/2010-Е-S по ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №20404000/0/000010 від 08.02.2010 р. безкамерні пневматичні шини до грузового автомобіля марки Mersedes Bens (а.с.194 т.1).

На виконання контракту №EVER-1/01/10/2009 від 01.10.2009 р., укладеного між позивачем та фірмою ММ EVEREST Gmbh (Австрія), здійснено імпорт запасних частин до грузових автомобілів марки Mersedes Bens, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №20404000/0/000011 від 08.02.2010 р. (а.с.195 т.1).

12.02.2010 р. згідно контракту №DAR 30626130 від 14.01.2010 р., укладеного з фірмою Liebherr Werk Eningen Gmdh (Німеччина), позивачем здійснено імпорт запасних частин до грузових автомобілів марки Liebherr, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №20400011/0/000756 від 12.02.2010 р. (а.с.196 т.1). Згідно відмітки митниці на ВМД у лютому 2010 року позивачем сплачено ПДВ на загальну суму 282 760 грн. Вказана сума ПДВ була включена до податкового кредиту лютого 2010 року.

За даними перевірки загальна сума податкового кредиту за лютий 2010 року становить 801 385 грн. За даними платника податків по декларації з податку на додану вартість сума податкового кредиту складає 1 084 145 грн. Відхилення від суми становить 282 760 грн., яке виникло внаслідок включення ПДВ сплаченого при імпорті товару митним органам.

Так у травні 2010 року позивачем здійснено імпорт обладнання та техніки від фірм:

- Celik Halatve Tel Sanayii (Туреччина), на виконання контракту від 01.03.2010 р. №SM/09/166, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000011/0/000763 від 07.05.2010 р., №204000011/0/000760 від 07.05.2010 р. (а.с.205-206 т.1);

- Maurer Sohne Gmbhs (Німеччина), на виконання контракту від 25.03.2010 р. №564474, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000011/2010/002866 від 13.05.2010 р. (а.с.204 т.1);

- ENERJI SISTEM INSSAAT VEIS MAKINALARI (Туреччина), на виконання контракту від 02.04.2010 р. №Е-634/02.04.2010, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204040000/0/000052 від 14.05.2010 р. (а.с.203 т.1);

- Orient Liga F.Z.E. (О.А. Емірати), на виконання контракту від 29.03.2010 р. №AZ/02, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000011/0/003022 від 19.05.2010 р., №204000011/0/003020 від 19.05.2010 р., №204000011/0/003019 від 19.05.2010 р., №204000011/0/003018 від 19.05.2010 р., №204000011/0/003012 від 19.05.2010 р. (а.с.198-202 т.1);

- Stt Makina Disticaret A.S. (Туреччина), на виконання контракту від 01.03.2010 р. №STM-057/01.03.2010, що підтверджується ВМД (характер угоди - 84, тип декларації ІМ - 40) №204000011/2010/003059 від 20.05.2010 р. (а.с.197 т.1).

Згідно відмітки митниці на ВМД, позивачем у травні 2010 року було сплачено ПДВ на загальну суму 786 398 грн. Вказана сума ПДВ була включена до податкового кредиту травня 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено завищення податкового кредиту в травні 2010 року на суму 786 398 грн. Позивачем до податкового кредиту травня 2010 року було включено суму ПДВ, сплачену при розмитненні техніки та обладнання в розмірі 786 398 грн.

За наслідками усіх вищевказаних висновків було прийнято податкові повідомлення-рішення №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року, №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. та №000522344/2/23-318 від 09.12.2010 р.

Факт сплати позивачем суми ПДВ при імпортуванні усієї вищезазначеної техніки відповідачем не заперечується, як і не заперечується належність оформлення вантажно-митних декларацій, якими підтверджується факт сплати позивачем до бюджету спірних сум податку на додану вартість при імпортуванні товарів на митну територію України. Не заперечується і відповідачами та обставина, що техніка ввозилась позивачем в Україну, з метою використання у власній господарській діяльності.

Фактично суть спору полягає в визначенні правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених при імпортуванні обладнання за договорами, які не передбачають перехід права власності на товар.

Статтею 185 МК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення ( вивезення ). Згідно ст.188 МК України, імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень. У відповідності до ст.189 МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

- сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

За матеріалами справи встановлено, що переміщення товару у всіх випадках було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає умовам, визначеним ст.189 МК України. Відповідно до пп.3.1.2 п.3.1. ст.3 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери.

Відповідно з пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) а послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Таким чином за системним аналізом вищевказаних норм, з метою оподаткування податком на додану вартість, ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договорів оренди, лізингу, безоплатної поставки прирівнюється до імпорту, а суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду, за умови їх підтвердження вантажно-митними деклараціями.

На користь такого вказує і норма пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону, за нормою якої, для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Як зазначено в пп.7.4.5 п.7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В судовому засіданні встановлено та відповідачами не оспорюється, що надані позивачем вантажно-митні декларації оформлені належним чином, а визначені в них суми податку на додану вартість перераховані до бюджету в повному обсязі. А відтак, суми податкового кредиту з податку на додану вартість, визначені позивачем у податкових деклараціях за квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, травень 2010 року у повній відповідності з вимогами пп.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року не містить жодних застережень щодо включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість під час тимчасового ввезення на митну територію України товарів, обладнання, тощо. Визначальним фактором для формування податкового кредиту в цьому випадку є подальше використання придбаного обладнання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. І єдиною підставою його не включення є не підтвердження витрат зі сплати податку на додану вартість митними деклараціями, чого в процесі розгляду справи встановлено не було.

Враховуючи те, що операції з ввезення обладнання за договорами безоплатних поставок та договорами оренди з метою оподаткування прирівняно до імпорту, а також те, що податковий кредит звітного періоду формується із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника, тому сплачений позивачем податок на додану вартість на дату подання митних декларацій правомірно включений до податкового кредиту.

Спірні операції по ввезенню на митну територію України на умовах оренди і безоплатної поставки техніки та обладнання та підпадають під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту, а оскільки ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, то суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Доводи відповідачів про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання позивачем не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з імпортом такої техніки і обладнання, не включається до податкового кредиту є необґрунтованими та ґрунтуються на звуженому трактуванні положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно з ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд критично оцінює та відхиляє доводи відповідача 1, що позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» (код 054708317142) на суму 10 133,33 грн. за рахунок повторного відображення платником податкової накладної №71 від 13.05.2009 року на суму ПДВ 10 133,33 грн. в податковому кредиті жовтня 2009 року, та завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Пейд» (код 31431743) в сумі 17 251,06 грн. без підтверджуючих документів, оскільки з матеріалів справи вбачається (а.с.47-54 т.2), що позивачем було усунено завищення податкового кредиту по ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» на суму 10 133,33 грн. шляхом внесення запису в реєстр отриманих накладних методом «сторно» ПН №71 від 13.05.2009 р. та включено в податкову декларацію з ПДВ липня 2010 р., та по ТОВ «Пейд» на суму 17 251,06 грн. шляхом внесення запису в реєстр отриманих накладних методом «сторно» ПН №18249 від 15.10.2009 р., включено в податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 р.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Мотивація та докази, надані відповідачами у власних запереченнях, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача та встановлені у справі обставини правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого згідно вантажно-митних декларацій з податку на додану вартість.

Аналогічна позиція викледана в постанові Вищого адміністративного суду України від 26.07.2012 року №К/9991/39851/11, в якій колегія суддів прийшла до висновку, що ввезення імпортного майна для його використання на митній території України має наслідком нарахування і сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №000522344/0/23-318 від 21.07.2010 року, №000522344/1/23-318 від 29.09.2010 р. та №000522344/2/23-318 від 09.12.2010 р. - визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.07.2010 р. за №000522344/0/23-318.

Присудити на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська Будівельна Корпорація "EVRASCON" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.

Попередній документ
30986489
Наступний документ
30986491
Інформація про рішення:
№ рішення: 30986490
№ справи: 2а/1770/729/2011
Дата рішення: 19.04.2013
Дата публікації: 07.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: