Справа № 359/1431/13-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.
Провадження № 33/780/232/13 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.
Категорія 429 29.04.2013р.
26 квітня 2013 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю прокурора Шум І.І., представника митниці Павленка С.А., представника правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, Вірменія, громадянина Російської Федерації, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, Російська Федерація,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумі доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією вилученої валюти у сумі 1 000 (одна тисяча) євро та 45 000 (сорок п'ять тисяч) російських рублів.
Відповідно до постанови, 03 лютого 2013 року о 12 годині 08 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю на другому поверсі залу «Відліт», терміналу «F», ДПМА «Бориспіль» громадянин Російської Федерації ОСОБА_3, який відлітав з України до Греції, м. Салоніки, літаком авіакомпанії «АСТРА», рейсом №201 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор» тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажиру було задано питання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має приблизно 10 000 євро, після чого пасажира було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Відліт», терміналу «F», ДПМА «Бориспіль», де він на прохання інспектора митниці видав готівку у сумі 11 000 євро та 45 000 російських рублів, які знаходились в одному з відділень барсетки, без ознак приховування. Зі слів пасажира, виявлена готівка належить йому особисто. З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 000 євро та 45 000 російських рублів. На момент проходження митного контролю, належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії», до інспекторів митниці з приводу декларування готівки, не звертався. Таким чином, громадянин ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
На вказану постанову суду, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає, що накладене на нього адміністративне стягнення занадто суворе, при накладенні якого судом не враховано, що умислу на вчинення правопорушення у нього не було, оскільки валюту він переміщував без ознак приховування, правопорушення вчинив вперше, вину свою визнав повністю та щиро розкаявся і жодним чином не намагався уникнути відповідальності. Окрім цього, судом не враховано, що сума коштів, яку він перевозив, не відноситься до великих чи значних розмірів щоб завдати вагомої шкоди суспільним інтересам держави, а також, що конфісковані кошти йому життєво необхідні на утримання родини. Тому просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення, а саме виключити конфіскацію вилученої валюти, залишивши лише штраф.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки вважає, що він став заручником географічного розташування його місця проживання та України і лише 11.03.2013р. дізнався про результати розгляду справи.
У судовому засіданні прокурор Шум І.І. та представник митниці Павленко С.А. апеляцію не підтримали, пояснили, що постанова суду першої інстанції законна і обґрунтована, просили відмовити у задоволенні апеляції.
Представник правопорушника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній обставини, просив апеляцію задовольнити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 22.02.2013 року підлягає задоволенню.
Висновки судді, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, за обставин, викладених в постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими.
При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива