05 грудня 2006 р.
№ 12/299-06-6940
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Ткаченко Л.Л. дов. від 10.11.05 р.
Клінкова О.В. дов. від 13.12.05 р.
Відповідачів
Слюсаря М.М. дов. від 15.09.05 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства “Одеська залізниця»
на рішення
від 8.09.2006року господарського суду Одеської області
у справі
№ 12/299-06-6940 господарського суду Одеської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат »Запоріжсталь»
до
про
Державного підприємства “Одеська залізниця»
стягнення 12737,36грн.
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат »Запоріжсталь» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Одеська залізниця» про стягнення 12737 грн. 36 коп. вартості нестачі прокату чорних металів, відвантаженого позивачем по залізничній накладній № 45511520.
Рішенням від 8.09.2006року господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Державне підприємство “Одеська залізниця» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області, в якій просить рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: статей 32, 110, 111 Статуту залізниць України.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є стягнення 12737 грн. 36 коп. нестачі вартості прокату чорних металів, відвантаженого позивачем по залізничній накладній № 45511520.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»відвантажив 07.01.2006р. 15-ть пачок прокату чорного металу на експорт через Іллічівський морський торговельний порт.
При надходженні вагону на станцію Іллічівськ на вимогу одержувача вантажу проведене комісійне вивантаження та видача вантажу, за результатами якого складено комерційний акт БК № 01269/8 від 13.01.2006р., яким зафіксована нестача двох пачок.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вантаж втрачений при транспортуванні, а збитки від нестачі прокату підлягають стягненню із залізниці на підставі статті 110 Статуту залізниць України.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком з огляду на таке:
Частина 2 пункту 2 статті 908 Цивільного кодексу України передбачає, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до пункту (а) статті 111 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Отже для вирішення даного спору по суті суду, насамперед, необхідно було дослідити наявні в матеріалах справи докази та встановити обставини з якими діюче законодавство пов'язує настання відповідальності в зв'язку з нестачею вантажу.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, відповідно статті 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення, вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.
Зазначені приписи законодавства залишились поза увагою господарського суду Одеської області.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі рішення та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення від 8.09.2006року господарського суду Одеської області у справі №12/299-06-6940 господарського суду Одеської області скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Касаційну скаргу Державного підприємства “Одеська залізниця» задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач