Іменем України
"05" грудня 2006 р.
справа № 20-8/213
За позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань міста Севастополя (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт» (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)
про стягнення заборгованості,
суддя Ткаченко М.І.,
За участю представників сторін:
від позивача -Совіна О.В., довіреність №32 від 11 вересня 2006 року;
- Бойко В.В., довіреність №35 від 2 жовтня 2006 року;
- Єремєєва Т.О., довіреність №36 від 2 жовтня 2006 року;
від відповідача -Черемушкіна Т.Б., довіреність б/н від 7 серпня 2006 року;
- Міжутіна Т.О., довіреність б/н від 1 листопада 2006 року;
Суть спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт» про стягнення пені в розмірі 4.237,16 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по страховим внескам на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
В представлених відзивах на позов від 14 серпня 2006 року за вхідним № суду 22406, від 23 жовтня 2006 року за вхідним № суду 29134 відповідач заперечує проти позову в повному обсязі.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк вирішення спору продовжений згідно вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Судом представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін,
Відповідно до вимог Закону України »Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причини втрату працездатності» № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (далі Закон № 1105) відповідач є страхувальником та зареєстрований у позивача як платник страхових внесків під № 2704000221.
Позивачем була проведена перевірка у відповідача на предмет правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду за період з 1 квітня 2001 року по 31 березня 2006 року.
За результати перевірки був складений акт № 159 від 6 червня 2006 року, в якому були зафіксовані виявлені порушення в частини сплати страхових внесків, в зв'язку з чим була нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4.237,16 грн.
Причини нарахування пені були наступними.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно частини 8 статті 47 Закону № 1105 страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Пунктом 4.12 “Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління від 20 квітня 2001 року № 12 (далі Інструкція № 12) встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.
Відповідно до пункту 4.14 Інструкції № 12 у разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.
Частиною 2 статті 52 Закону № 1105 встановлено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.
Пунктом 5.1 Інструкції № 12 передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Пунктом 5.8 при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому ж порядку, що і недоїмка.
Перевіркою було встановлено, що за період з 12 липня 2002 року по 17 березня 2004 року та з 27 травня 2004 року по 5 грудня 2005 року відповідач систематично не доплачує страхові внески в Фонд, в результаті чого виникла недоїмка та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4.237,16 грн.
Враховуючи тій факт, що за період з 7 грудня 2005 року по 30 березня 2006 року підприємство сплачувало внески в розмірах, яки перевищують розмір, який підлягає сплаті, то виникла недоїмка була погашена, а пеня -залишилась непогашеною.
Непогашення боржником в добровільному порядку розміру пені викликало необхідність у позивача звернутися до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
При вирішені даного господарського спору суд керується наступним.
Одним з основних законів, що регулює порядок погашення зобов'язань юридичними та фізичними особами перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III (далі Закон №2181).
З 26 березня 2003 року набрав чинності Закон № 550, яким внесені суттєві зміні до Закону № 2181, зокрема, уточнено, що порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб поширюється і на внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та до контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування -стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, утому числі соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Закон № 2181 є спеціальним Законом з питань оподаткування, а внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входять до складу системи оподаткування, адже не включені до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного Законом № 1251.
Принципи та загальні правові фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР.
Як визначено статтею 22 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування, порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Спеціальним законом, розробленим відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування, що регулює правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є Закон № 1105.
Згідно пункту 2.1 статті 1 Закону №2181 податковим зобов'язанням вважається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Тобто страхові внески підпадають під поняття податкового зобов'язання.
Крім того, відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181 податковою декларацією є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підставою для нарахування та сплати страхових внесків до Фонду є норми Закону № 1105.
Тобто строки сплати страхових внесків до Фонду, терміни надання Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, відповідальність страхувальників за несвоєчасну сплату страхових коштів у вигляді страхових внесків, пені та штрафних санкцій регулюється Законом № 1105.
Якщо платник порушить строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з сплати страхових внесків і така сума набуває статусу його податкового боргу, потрібно керуватися нормами Закону № 2181.
В такому випадку здійснювати заходи з погашення боргу з сплати страхових внесків мають повноваження виключно податкові органи, які відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 є органами стягнення.
Враховуючи викладене, Закон № 1105 регулює правовідносини в сфері загальнодержавного соціального страхування -щодо порядку. Строків сплати страхових внесків та відповідальності страхувальників за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон № 2181 -щодо погашення узгодженого боргу зі сплати страхових внесків страхувальників.
Крім того, листом Міністерства юстиції України № 33-36-275 від 14 червня 2001 року роз'яснено що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відноситься до кола органів, нормативно -правові акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Нормативно -правові акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є чинними і застосовуються без державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Так, згідно пункту 5.8 Інструкції № 12 при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому ж порядку, що і недоїмка.
Відповідно до “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 депонована заробітна плата - готівкові кошти, що одержані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов'язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам.
Згідно пункту 10.2 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів», затвердженого Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року № 68 (далі Порядок № 68) під час проведення документальної перевірки загального фонду оплати праці, всіх видів виплат премій, винагород, допомоги та часткової виплати заробітної плати натурою, надання послуг, на які нараховуються страхові внески, використовується статистична звітність "Звіт з праці", який складається щомісячно та в якому відображені в загальній сумі всі виплати, проведені платником в звітному періоді.
У відповідності до пункту 10.3 Порядку № 68 підсумкова сума нарахованої заробітної плати по зведеній відомості звіряється з записами в книзі "Журнал-головна" і повинна відповідати обороту по кредиту рахунка 661 "Розрахунки із заробітної плати". Фактично встановлений фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески, порівнюють зі звітними даними Розрахункової відомості і визначають відхилення.
Таким чином доводи відповідача про те, що при перевірки неправомірно були нараховані страхові внески на фонд депонованої заробітної плати, відхиляються судом, тому що субрахунок № 662 представниками позивача при проведені перевірки не брався до увагі.
В процесі розгляду справи представники сторін заявили клопотання оголошення перерви в судовому засіданні про проведення взаємної звірки.
Згідно наданого співставлення фактично сплачених внесків з розрахунковими сумами по відповідачу розмір пені склав 3.870,63 грн.
В процесі розгляду справи позивач не уточнював позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд визнав доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 3.870,63 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 45, 47, 52 Закону України »Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причини втрату працездатності», пунктами 4.14, 5.1, 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, пунктами 10.2, 10.3 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, статями 20, 22, 49, 69, 77, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт» (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30526231) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань міста Севастополя (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25875509) заборгованість в розмірі 3.870,63 грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт» (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30526231) в дохід Державного бюджету України (р/р 31116095600007, банк УДК в місті Севастополі, утримувач Державний бюджет Ленінського району, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598) державне мито в сумі 102,00 грн.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт» (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30526231) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний», місто Львів, МФО 325707, код в ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
5. В решті позову -відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.
Суддя
Ткаченко М.І.
Розсилка
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань міста Севастополя
(вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)
1
ВАТ “Судоремонтний комплекс “Севморсудноремонт»
(вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)
1
В справу
1
В наряд
1