Справа № 473/1462/13-к
іменем України
"24" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е., суддів Малюк Т.О., Ротар М.М.,
при секретарі Каракадько Ю.В.,
з участю прокурора Луценко С.В.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, українця, освіта професійна технічна, не одруженого, працює вантажником приватного підприємства «Менада», зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 фактично мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого
- 10.07.2003 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76, 104 КК України до 03 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 02 роки,
- 06.02.2004 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК до 03 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 22.10.2005 року за постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 14.10.2005 року умовно-достроково в порядку ст.107 КК України на 01 рік 07 місяців 26 днів,
- 14.06.2007 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до 03 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 14.06.2010 року,
- 01.04.2011 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України до 02 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 02 роки,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
07 вересня 2012 року біля 22 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області, обвинувачений ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4 знаходилися за одним столиком для відвідувачів на літньому відкритому майданчику кафе «Пивний Сад», яке розташоване в центральній частині міста за адресою: вулиця Жовтневої революції,9.
Під час сварки, яка виникла на підгрунті малопобутових факторів, між обвинуваченим ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_4 виникла бійка, яка розпочалася біля столику для відвідувачів на літньому відкритому майданчику кафе «Пивний Сад», під час якої громадянин ОСОБА_4 наніс удар кулаком руки в обличчя обвинуваченого ОСОБА_3, а обвинувачений ОСОБА_3 також наніс у відповідь удар кулаком руки в обличчя громадянина ОСОБА_4.
Після чого обвинувачений ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4, за спільною домовленістю між собою, для з'ясування відносин між собою, залишили літній відкритий майданчик для відвідувачів кафе «Пивний Сад», та вийшли на вулицю Жовтневої революції.
На вулиці Жовтневої революції перед входом до кафе «Пивний Сад» бійка між обвинуваченим ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_4 відновилася. В ході бійки
громадянин ОСОБА_4 схопив однією рукою комір спортивної кофти обвинуваченого ОСОБА_3, а іншою рукою знову наніс декілька ударів кулаком руки в обличчя обвинуваченого ОСОБА_3, спричинивши обвинуваченому ОСОБА_3 забійну рану слизової оболонки верхньої губи, яка за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а також синці лоба зправа та верхнього повіка правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У відповідь на неправомірні умисні дії громадянина ОСОБА_4, які були направлені на побиття обвинуваченого ОСОБА_3, та спричинення йому тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, вирішив із помсти скоїти вбивство громадянина ОСОБА_4. З цією метою обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, розпочав свої умисні дії, направлені на протиправне заподіяння смерті громадянину ОСОБА_4. Маючи на меті скоєння умисного вбивства громадянина ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою кнопочного розкладного ножа господарсько-побутового призначення, виготовленого промисловим способом, який обвинувачений ОСОБА_3 носив при собі в кишені спортивної кофти, привівши даний ніж в робочий стан, умисно наніс ножем громадянину ОСОБА_4 удар в область голови, в результаті чого заподіяв громадянину ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення голови, проникаючого до порожнини черепу з крововиливом в головний мозок, в результаті чого громадянин ОСОБА_4 був госпіталізований до Вознесенської центральної районної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 року настала смерть ОСОБА_4.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 виконав всі дії, направлені на умисне протиправне заподіяння смерті громадянину ОСОБА_4.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині визнав частково, та пояснив, що дійсно 07 вересня 2012 року в вечірній час він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_5 і її малолітньою донькою ОСОБА_12 знаходилися біля крамниці «Класік» в місті Вознесенську Миколаївської області, де разом із спільними знайомими вживали пиво. Після цього вони в компанії своїх знайомих пішли в напрямку центральної частини міста Вознесенська, де ОСОБА_5 разом з малолітньою донькою ОСОБА_12 та ОСОБА_6 пішли до супермаркету «АТБ», а він із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до кафе «Пивний Сад», яке розташоване на вулиці Жовтневої революції, напроти супермаркету «АТБ». В кафе «Пивний Сад» вони придбали пиво, та розмістилися за столиком для відвідувачів на літньому відкритому майданчику кафе, де чекали приходу з супермаркету «АТБ» жінок, які були в їх компанії. Ще до приходу з супермаркету «АТБ» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 із малолітньою донькою ОСОБА_12, до їхнього столику, за яким вони сиділи втрьох підсів ОСОБА_4, який також взяв собі пляшку пива. При цьому ОСОБА_4 почав йому говорити, що він носить сумку неправильної форми. Він відповів, що до цього ОСОБА_4 не має ніякого діла. Між ними виник спір, при якому ОСОБА_4 вдарив його кулаком руки в обличчя. Він також відповів ударом руки в обличчя ОСОБА_4, після чого ОСОБА_4 запропонував йому вийти з літнього відкритого майданчику кафе на вулицю, щоб поспілкуватися. Коли вони вийшли на вулицю Жовтневої революції, то перед входом до кафе «Пивний Сад» ОСОБА_4 схопив його однією рукою за комір спортивної кофти, а іншою вільною рукою знову наніс декілька ударів кулаком руки в його обличчя. Він з метою захисту наніс ОСОБА_4 лише один удар ножем в область голови. Ніж, яким він наніс удар ОСОБА_4 він знайшов цього ж вечора на тротуарі вулиці Жовтневої революції в місті Вознесенську, поблизу крамниці «Лідія», перед супермаркетом «АТБ». Вину визнає частково, оскільки ОСОБА_4 перший розпочав бійку, а він лише захищався від ударів ОСОБА_4, і наміру на вбивство ОСОБА_4 у нього не було. Коли він дістав ніж з кишені, то тримаючи його в руці намагався нанести удар в голову ОСОБА_4 рукояткою ножа, і не помітив, що ніж відкрився випадково при натисканні на кнопку. Він ніколи б не наніс удару клинком ножа в голову громадянина ОСОБА_4.
Крім часткового визнання воєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його вина у вчиненні злочину, при обставинах, вказаних у вироку суду, повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами по кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідані пояснила, що загиблий ОСОБА_4 був її сином, він працював охоронцем в приватному підприємстві «Укрінтерпостача». 08 вересня 2012 року біля 08 годин 00 хвилин вона прийшла додому з роботи, де дізналася, що невідома її особа,
ввечері 07 вересня 2012 року, біля кафе «Пивний Сад» в місті Вознесенську, нанесла її синові - ОСОБА_4 ножове поранення і його було госпіталізовано до Вознесенської центральної районної лікарні, де він ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер від отриманого ножового поранення в область голови.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засдіанні пояснила, що в вечірній час 07 вересня 2012 року, вона разом з обвинуваченим ОСОБА_3, своєю малолітньою донькою ОСОБА_12, та іншими своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пішли в напрямку до центральної частини міста по вулиці Жовтневої революції, де вона разом із своєю малолітньою донькою та ОСОБА_6 повернули до супермаркету «АТБ». ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до кафе «Пивний Сад». Коли вона повернулася з супермаркету «АТБ» до кафе «Пивний Сад», то біля входу в кафе на тротуарі вулиці Жовтневої революції вона побачила ОСОБА_9, що стояв біля ОСОБА_4, який, в свою чергу лежав, поблизу бордюру на тротуарі вулиці Жовтневої революції. ОСОБА_4 лежав на вулиці без свідомості, в області скроневої частини голови у нього було видно рукоятку ножа, поруч з ним на тротуарі була кров. На обличчі обвинуваченого ОСОБА_3 вона побачила розбиту губу. На її запитання до обвинуваченого ОСОБА_3, що трапилося, ОСОБА_3 відповів її, що ОСОБА_4, сам винен в тому, що відбулося. Раніше вона у ОСОБА_3 ножа ніколи не бачила, і де ОСОБА_3 взяв ніж, яким він ударив в голову ОСОБА_4 вона не знає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 07 вересня 2012 року в вечірній час, він разом із своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_7 знаходилися в кафе «Пивний Сад», яке розташоване в місті Вознесенську на вулиці Жовтневої революції, напроти супермаркету «АТБ». В кафе «Пивний Сад» вони придбали пиво, та розмістилися за столиком для відвідувачів на літньому відкритому майданчику кафе, де чекали приходу з супермаркету «АТБ» жінок, які були в їх компанії. Ще до приходу з супермаркету «АТБ» жінок, які були в компанії з ними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 із малолітньою донькою ОСОБА_12, до їхнього столику, за яким вони сиділи втрьох, підсів ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_4 почав щось говорити ОСОБА_3, що саме ОСОБА_4 казав ОСОБА_3 він не чув. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спір, при якому ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 кулаком руки в обличчя. ОСОБА_3 також відповів ударом руки в обличчя ОСОБА_4, після чого вони вийщли з літнього відкритого майданчику кафе «Пивний Сад» на вулицю, щоб поспілкуватися. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на вулицю, то між ними знову продовжилася бійка. Потім він почув крик і побачив, що ОСОБА_4. упав біля бордюру на тротуарі вулиці Жовтневої революції. В області скроневої частини голови ОСОБА_4 було видно рукоятку ножа, а також кров. Де ОСОБА_3 взяв ніж, яким він ударив в голову ОСОБА_4., він не знає, раніше він ніякого ножа у ОСОБА_3 не бачив.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що в вечірній час 07 вересня 2012 року вона знаходилася на своєму робочому місці в кафе «Пивний Сад», яке розташоване в центральній частині міста Вознесенська, на вулиці Жовтневої революції,9. Біля 22 годин 00 хвилин до кафе підійшли декілька незнайомих їй чоловіків, сіли за стіл і розпивали пиво. Через деякий час вона почула шум сварки, нецензурну лайку. Виглянувши з віконця кіоску, вона побачила, як два чоловіка, пізніше вона дізналася, що це були обвинувачений ОСОБА_3 та загиблий ОСОБА_4, сварилися між собою. При цьому ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4 кулаком руки в обличчя. ОСОБА_4 також відповів ударом руки в обличчя ОСОБА_3, після чого вони вдвох вийщли з літнього відкритого майданчику кафе «Пивний Сад» на вулицю Жовтневої революції. На вулиці Жовтневої революції перед входом до літнього відкритого майданчика кафе «Пивний Сад» між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знову продовжилася бійка. Потім вона почула крик і побачила, що ОСОБА_4 упав біля бордюру на тротуарі вулиці Жовтневої революції. При цьому голова ОСОБА_4 була за бордюром. Коли вона вийшла з кіоску кафе «Пивний Сад», то побачила рукоятку ножа в скроневій частині голови ОСОБА_4, і відразу після цього викликала працівників міліції та машину швидкої допомоги.
Крім показів самого обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_2, свідків, які
були допитані в судовому засіданні, вина ОСОБА_3 в межах пред'явленого йому обвинувачення повністю підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні:
Протоколом огляду місця події від 07 вересня 2012 року, з яких вбачається місце події за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Жовтневої революції, 9, де розташоване кафе «Пивний Сад», при огляді території якого виявлені плями бурого кольору, вилучені окуляри із зламано дужкою, недопалки, пляшки та банки з поверхні столу, за яким знаходилися обвинувачений ОСОБА_3, загиблий громадянин ОСОБА_4, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Протоколом огляду місця події, який розпочато 07 вересня 2012 року та закінчено 08 вересня 2012 року, відповідно до якого в операційному блоці Вознесенської центральної районної лікарні, вилучений ніж з голови громадянина ОСОБА_4.
Висновком судової медичної експертизи №278 від 23 жовтня 2012 року, згідно якого у загиблого громадянина ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення голови, проникаючого в порожнину черепу з крововиливом в речовину головного мозку. Зазначене колото-різане поранення виникло від дії гострого предмета, який володіє колючо-ріжучими властивостями, можливо ножа, за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, в результаті яких наступила смерть громадянина ОСОБА_4.
Висновком судової медичної експертизи №490 від 11 вересня 2012 року, згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової оболонки верхньої губи, яка за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а також синці лоба зправа та верхнього віка правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Висновком судової криміналістичної експертизи №113 від 09 листопада 2012 року, згідно якого наданий на дослідження ніж, вилучений в операційному блоці Вознесенської центральної районної лікарні, при проведенні хірургічної операції з голови громадянина ОСОБА_4, до холодної зброї не відноситься, і є ножем господарсько-побутового призначення, виготовленим промисловим способом.
Речовими доказами по кримінальній справі, які були вилучені при огляді місць подій від 07 вересня 2012 року та 07-08 вересня 2012 року, долучені до матеріалів кримінального провадження відповідно до корінця квитананції №112, та здані на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС.
Аналізуючи пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_3 обвинувачення з комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, суд з'ясувавши зміст і спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3, виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, матеріалів кримінального провадження, враховує знаряддя злочину, яким є ніж господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом, загальна довжина якого 207 міліметрів, а довжина клинка 90 міліметрів, кількість, характер, локалізацію та механізм утворення поранень та інших тілесних ушкоджень, як у загиблого ОСОБА_4, так і у обвинуваченого ОСОБА_3, причини припинення неправомірних дій як загиблого ОСОБА_4, так і причини припинення злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3., поведінку загиблого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3, що передувала події злочину, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до наслідків своїх дій, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті громадянину ОСОБА_4, та ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до настання смерті громадянина ОСОБА_4.
Таким чином, аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_3, і тому його умисні дії підлягають кваліфікації в судовому засіданні за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство - тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що відповідно до ст.36 КК України, він мав право на правомірний захист своєї фізичної недоторканості від суспільно небезпечного посягання з боку громадянина ОСОБА_4, шляхом заподіяння йому необхідної та достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідала небезпеці посягання й обстановці захисту, з врахуванням того, що загиблий ОСОБА_4 був кандидатом в майстри спорту з боксу, і сам обвинувачений
ОСОБА_3, діючи умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, перевищивши межі необхідної оборони, суд находить неспроможними.
Доводи захисту, про те, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 характеризуються вбивством громадянина ОСОБА_4, яке було вчинене при захисті від суспільно небезпечного посягання при явній невідповідності зазначеної шкоди небезпечності посягання, і тому підпадають під кваліфікацію ст.118 КК України, суд також находить неспроможними.
В судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3, пов'язані із умисним протиправним заподіянням смерті громадянину ОСОБА_4, виникли за обставинами бійки, яка спочатку виникла на території літнього відкритого майданчику кафе «Пивний Сад» на вулиці Жовтневої революції, після чого припинилася, і вже на вулиці Жовтневої революції, перед входом до літнього відкритого майданчика кафе «Пивний Сад», знову продовжилася. Бійка між громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була продовжена за їх власними особистими бажаннями, з метою з'ясування відносин між собою. Крім того, локалізація тілесних ушкоджень на тілі загиблого ОСОБА_4, тобто нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 ножового поранення в область голови, внаслідок одного, але дуже сильного удару, з довжиною раневого каналу 7,5 сантиметрів, при довжині металевого клинка ножа 90 міліметрів, наявність легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у обвинуваченого ОСОБА_3, дають підстави суду вважати, що обвинуваченим ОСОБА_3 було скоєно умисне вбивство громадянина ОСОБА_4 через помсту, при спричиненні йому тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3, щодо відсутності його вини у вчиненні умисного вбивства громадянина ОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні, пояснюючи відсутність вини за ч.1 ст.115 КК України, щодо обставин нанесення ножем удару в область голови загиблого ОСОБА_4.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відсутності його вини за ч.1 ст.115 КК України, дані ним в судовому засіданні, суперечать всім іншим матеріалам кримінального провадження, та не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням. Невизнання в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, щодо умисного протиправного заподіяння смерті громадянину ОСОБА_4, суд вважає спробою обвинуваченого ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності саме за ч.1 ст.115 КК України, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_3 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Суд вбачає в умисних діях обвинуваченого ОСОБА_3 непрямий умисел на умисне вбивство громадянина ОСОБА_4, так як ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання. В зв'язку з чим суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині, що коли він дістав ніж з кишені, то тримаючи його в руці намагався нанести удар в голову ОСОБА_4 рукояткою ножа, і не помітив, що ніж відкрився випадково при натисканні на кнопку.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не виявлено.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочинів.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, умови життя обвинуваченого, його стан здоров'я, соціальне та матеріальне становище, особу підсудного, який є судимим, скоїв особливо тяжкий злочин в період іспитового строку.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки, та інші обставини, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.1 ст.115 КК України.
Суд вважає, що даний вид покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд застосовує вимоги ст.71 КК України.
Невідбута частина основного покарання у обвинуваченого ОСОБА_3 за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2011 року, яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та засуджено до 02 років позбавлення волі, та із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 02 роки.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного основного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2011 року.
Що стосується заявленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_3 з боку потерпілої ОСОБА_2, про стягнення на її користь заподіяної матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, підлягають повному задоволенню, а позовні вимоги, щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, з врахуванням вимог ст. ст.127- 129 КПК України. При цьому суд також виходить з положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" №13 від 02 липня 2004 року.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до п.4 ч.6 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги цивільного позивача, несе цивільний позивач.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-380 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання в виді 10 /десяти/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2011 року та остаточно ОСОБА_3 визначити покарання в виді 11 /одинадцяти/ років позбавлення волі.
Засудженому ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - тримання під вартою з утримуванням в Миколаївському СІЗО УДПтСУ в Миколаївській області, обчислюючи строк відбування покарання з дня його затримання, тобто з 08 вересня 2012 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 з засудженого ОСОБА_3 - 9827 /дев'ять тисяч вісімсот двадцять сім/ гривень 40 копійок, в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, та 80000 /вісімдесят тисяч/ гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, а всього 89827 / вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять сім/ гривень 40 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню: зразки речовини бурого кольору, недопалки, окуляри з дужкою, ніж, дві скляні пляшки та банку, змиви з рук бурої речовини, зразки сухої крові, брюки чорного кольору, які передані для збереження в камеру зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС, відповідно до корінця квитанції №112 - знищити.
Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005, код платежа 25574110, МФО 826013: - 411 /чотириста одинадцять/ гривень 60 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи №113 від 09 листопада 2012 року.
Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий : О. Е. Дробинський
Судді : Т.О. Малюк
М.М. Ротар