Справа № 473/1324/13-ц
іменем України
"12" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Кожухар О.М.,
за участю: прокурора Ціоми В.В.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування, -
У березні 2013 року Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, департаменту фінансів Миколаївської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 890 грн. 81 коп., які були витрачені закладами охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочинного діяння відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2010 року близько 16-ї години в м. Вознесенськ відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Леніна з боку залізничного вокзалу в напрямку вул. Ленінградської, на перехресті з вул. Осипенко при виїзді з головної на другорядну дорогу не врахував дорожню обстановку, хоча зобов'язаний був та мав об'єктивну можливість постійно контролювати свій рух, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де не дав перевагу для руху та скоїв зіткнення з мопедом «Сузукі» під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі з правого боку вул. Осипенко та здійснював поворот ліворуч на вул. Леніна. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки з садном лівого стегна в верхній третині по зовнішній поверхні, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2010 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Посилаючись на те, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у КУ „Вознесенській ЦРЛ” з 01.03.2010 року по 08.03.2010 року та у міській лікарні №3 з 09.03.2010 року по 19.03.2010 року, які є бюджетними установами та фінансуються з місцевих бюджетів міста Вознесенськ Миколаївської області та міста Миколаїв, прокурор просив позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області та департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрати, які були витрачені закладами охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1 890 грн. 81 коп. та судові витрати, пов'язанні з розглядом справи.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити, виходячи з положень ст.1206 ЦК України.
Представники позивачів у судове засідання не з'явилися, судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Представник фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти стягнення зазначеної суми витрат.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, відповідно до вимог, передбачених ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2010 року у кримінальній справі № 1-174/2010 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України, останнього визнано винним у скоєні даного злочину та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Довідками, виданими КУ „Вознесенська центральна районна лікарня ”, міською лікарнею №3 Управління охорони здоров'я виконкому Миколаївської міської ради, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у КУ „Вознесенська центральна районна лікарня ” з 01.03.2010 року по 08.03.2010 року та на стаціонарному лікуванні у міської лікарні №3 Управління охорони здоров'я виконкому Миколаївської міської ради з 09.03.2010 року по 19.03.2010 року. За цей період закладами охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину було витрачено:
- 398 грн. 51 коп. - за час перебування ОСОБА_3 у КУ „Вознесенська центральна районна лікарня ”;
- 1 492 грн. 30 коп. - за час перебування у міській лікарні №3 Управління охорони здоров'я виконкому Миколаївської міської ради.
Вищезазначене знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат ” №11 від 07.07.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - Постанова), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з „Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 545 від 16 .07.1993 року (далі - Порядок).
Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його
лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із
записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно вищезазначеної Постанови в разі коли при постановленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я, органу Мінфіну або прокуратури.
Відповідно до довідок фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, Управління охорони здоров'я виконкому Миколаївської міської ради КУ „Вознесенська центральна районна лікарня ” та міська лікарня №3 є бюджетними установами та фінансуються з місцевих бюджетів міста Вознесенськ Миколаївської області та міста Миколаєва.
Згідно ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.3 ст.1206 ЦК України).
Тобто, виходячи з положень даної статті особа, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, зобов'язана відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого. При цьому дана стаття має застосовуватися не тільки коли особа вчиняє злочин проти життя та здоров'я особи, але і у випадку вчинення особою будь-якого іншого злочину, що кваліфікується за іншими статтями КК, якщо вчинення такого злочину потягло за собою необхідність лікування потерпілих у закладах охорони здоров'я .
Крім того, даною статтею передбачено два виключення із загального правила про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я, а саме:
- завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони,
- завдання шкоди у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1Л зобов'язаний відшкодувати витрати закладам охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_3, який перебував на стаціонарному лікуванні в КУ „Вознесенська центральна районна лікарня ” та у міській лікарні №3 через неправомірні дії відповідача, тому заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області витрати на стаціонарне лікування в сумі 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрати на стаціонарне лікування в сумі 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя В.Л. Лузан
Справа №473/1324/13-ц
(вступна та резолютивна частини)
12 квітня 2013 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Кожухар О.М.,
за участю: прокурора Ціоми В.В.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування, -
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області, департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області витрати на стаціонарне лікування в сумі 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрати на стаціонарне лікування в сумі 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя В.Л. Лузан