Справа № 471/140/13-ц
Провадження №2/471/76/13
Номер рядка звіту 22
21.03.2013 Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого Губанова В. М.,
при секретарі Тягнирядно І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі справу за заявою
ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
відділ Держземагенства у Братському районі Миколаївської області, відділ Реєстраційної служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області
про визнання договору оренди земля недійсним та скасування його державної реєстрації
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить визнати договір оренди землі від 04 травня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі 10.05.2012 року за №482140004003115, недійсним та скасувати його державну реєстрацію.
Свої вимоги мотивує тим, що вона 04.05.2012 року з відповідачем обговоривши всі істотні умови договору оренди належної їй земельної ділянки уклали такий терміном 5 років. Однак, договір підписала поспіхом не прочитавши. Уважніше вичитавши договір оренди побачила, що одна з істотних умов не відповідає тій домовленості, яка була між нею та ОСОБА_3, а саме що розмір орендної плати вказано в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, в той час як вони домовлялись про 10 000 грн. щороку. Так, як ОСОБА_3 на зауваження не відреагував і не змінив договір, вона 07.05.2012 року звернулася з заявою до відділу Держкомзему щодо нереєстрації договору оренди. Однак, даний договір було зареєстровано, про що вона дізналася від відповідача, який звернувся восени до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. В зв”язку з вказаним звернулася до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила суду, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка розміром 9,1200 га. 04 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленість щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки терміном на 5 років, який того дня було підписано. Однак, ОСОБА_1 під час підписання договору не читала його оскільки всі істотні умови між нею та відповідачем були вже обговоренні, крім цього договір надрукований досить дрібним шрифтом. Прочитавши договір уважніше позивач встановила, що ОСОБА_3, який займався підготовкою договору в письмовому виді, не відобразив домовленість щодо розміру орендної плати і вказав у тексті договору, що орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки землі, а домовлялись вони про те, що орендна плата буде встановлена у розмірі 10 000 грн. щорічно, в подальшому з урахуванням індексації. Так, як це була одна із істотних умов договору вона звернулася до ОСОБА_3 щодо внесення змін в договір оренди, але отримала відмову. Так як це був вечір п”ятниці, позивач зранку в понеділок 07 травня 2012 року звернулася до відділу Держкомзему у Братському районі із заявою про те, щоб спірний договір оренди землі підписаний між нею та ОСОБА_3 не реєстрували. Але, всупереч її волі вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі 10.05.2012 року за №482140004003115, про що позивачу стало відомо влітку 2012 року після звернень відповідача до різних установ. В натурі земельну ділянку до цього часу ОСОБА_1 так і не передала відповідачу, що підтверджується зверненням останнього до суду з позовом. Протягом всього періоду після підписання договору оренди позивач сама займалась обробітком земельної ділянки, і не передавала земельну ділянку за актом прийому-передачі, який до речі датований 10 травня 2012 року, вже після звернення ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Братському районі. В акті про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 10 травня 2011року не має підпису ОСОБА_1 та підписів суміжних землекористувачів і підпису голови Новоолександрівської сільської ради, що говорить лише про те, що в натурі на земельній ділянці належним чином не були винесені межі, а отже фактично предмет договору - земельну ділянку неможливо ідентифікувати, що також є підставою для визнання спірного договору оренди землі недійсним. За даним договором фактично не передано предмет договору, а такий договір є неукладеним, неукладений же договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що спірний договір оренди землі містить всі істотні умови, підписаний сторонами, зареєстрований належним чином, а тому є чинним. Зазначив, що посилання позивача на те, що земельна ділянка до цього часу знаходиться в її користуванні, не можна брати до уваги, так як рішенням Братського районного суду від 19 грудня 2012 року зобов”язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, що також підтверджує дійсність договору оренди.
Начальник реєстраційної служби Братського районного управління юстиції ОСОБА_5 до початку судового засідання надав заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність їх представника та зазначив, що покладається на рішення суду.
Представник відділу Держземагенства у Братському районі в судовому засіданні пояснив, що важає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, так як договір є чинним, оскільки зареєстрований, відповідає нормам чинного законодавства. Заява ОСОБА_1 не була підставою для того, щоб не реєструвати договір оренди землі, бо таке не передбачено законом.
Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4, представника відділу Держземагенства у Братському районі, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка розміром 9,1200 га, що розташована в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Братською райдержадміністрацією 14 березня 2012 року на підставі розпорядження Братської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04.05.2011р. №145-р.
Як встановлено в судовому засіданні, 04 травня року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, підписано договір оренди належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки площею 9,1200 га строком на 5 років, з виплатою орендної плати в розмірі 2754,97 грн. у рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки.
07 травня 2012 року ОСОБА_1 звертається з письмовою заявою до начальника відділу Держкомзему у Братському районі, в якій просить не реєструвати договір оренди належної їй земельної ділянки.
Однак, вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі 10.05.2012 року за №482140004003115.
Протягом всього періоду починаючи з 04 травня 2012 року і до цього часу земельною ділянкою користується ОСОБА_1, що не заперечували сторони.
Посилання представника відповідача на те, що фактично рішенням Братського районного суду від 19 грудня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 березня 2013 року, було підтверджено чинність правочину, суд не бере до уваги, оскільки в ухвалі апеляційного суду прямо зазначено, що договір оренди на момент винесення рішення у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому діє принцип презумпції правомірності цього правочину(ст.204 ЦК України).
Відповідно до ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов”язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов”язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Згідно ч.2 ст.15 Закону України “Про оренду землі” підставою визнання договору оренди недійсним є відсутність у договорі однієї з істотних умов.
Ч.4 ст.15 Закону України “Про оренду землі”, передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про оренду землі” передача об”єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом прийому-передачі.
Так, відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 16 вказаного Закону п ередбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно з законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.
Відповідно ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Статтею 18 даного закону визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Згідно зі статтею 19 даного закону державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених в порядку, встановленому законом.
Якщо ж орендодавець заперечує проти реєстрації договору оренди земельної ділянки, про що свідчить подана ним заява, тобто, в даному випадку відсутня згода орендодавця на державну реєстрацію договору оренди.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Вирішення спору щодо укладання договору оренди не є компетенцією відділу Держкомзему, він лише перевіряє наявність необхідних документів, та відсутність перешкод для реєстрації. В даному випадку перешкодою була заява власника земельної ділянки (орендодавця) про не реєстрацію договору оренди.
За таких обставин, суд вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним та його реєстраціє підлягає скасуванню.
На підставі ст. 88 ЦПК України із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, а зі ОСОБА_1 підлягає стягненню сума в розмірі 7 грн. 40 коп. недосплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагенства у Братському районі Миколаївської області, відділ Реєстраційної служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, в повному об'ємі.
Визнати договір оренди землі від 04 травня 2012 року , зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі 10.05.2012 року за № 482140004003115, недійсним.
Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 04 травня 2012 року , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі 10.05.2012 року за № 482140004003115.
Стягнути з ОСОБА_1 недосплачену суму судового збору в розмірі 7 гривень 40 коп. на р/р 31212206700081, код 37278537, код ЄДРПОУ суду 02892474 ГУДКУ в Миколаївській області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 гривень30 коп.
Апеляційна скарга на рішення Братського районного суду Миколаївської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Братського
районного суду ОСОБА_7,