Рішення від 14.12.2012 по справі 1405/1444/12

Справа № 1405/1444/12

Провадження №2/1405/600/12

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2012 Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого Губанова В. М.,

при секретарі Тягнирядно І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі справу за заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання угоди дійсною та права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що 07 грудня 1999 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами біля нього, яки розташований по вул. Кушнікова, 53 в с-щі Братське Миколаївської області. Договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею “Віконт-Т” в журналі реєстрації біржових угод за № 3-199.

Зобов'язання по цьому договору ОСОБА_1 було виконано в повному обсязі: вона повністю здійснила з відповідачем розрахунок за купівлю вказаного майна в повному обсязі, а останній віддав їй всі документи на будинок та ключі від нього.

Вказаний Договір купівлі-продажу позивачка не зареєструвала в Бюро технічної інвентаризації по місцю знаходження нерухомості, як те визначено у п. 8 вказаного Договору та у ч. 2 ст. 227 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) через необізнаність про це.

Однак, після укладення угоди, відповідач звільнив будинок, передав їй ключі. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Починаючи з 1999 року, позивачка використовує будинок для постійного проживання, регулярно оплачує комунальні платежі та утримує його в належ ному санітарно-технічному стані.

На час укладення угоди ні позивачка, ні відповідач не знали, що правочин у відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) підля гає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Але, згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією стороною є громадянин. Недотримання такої умови тягне недійсність угоди.

Позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному об'ємі .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 07 грудня 1999 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами біля нього, яки розташований по вул. Кушнікова, 53 в с-щі Братське Миколаївської області. Договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею “Віконт-Т” в журналі реєстрації біржових угод за № 3-199.

Зобов'язання по цьому договору ОСОБА_1 було виконано в повному обсязі: вона повністю здійснила з відповідачем розрахунок за купівлю вказаного майна в повному обсязі, а останній віддав їй всі документи на будинок та ключі від нього.

Вказаний Договір купівлі-продажу позивачка не зареєструвала в Бюро технічної інвентаризації по місцю знаходження нерухомості, як те визначено у п. 8 вказаного Договору та у ч. 2 ст. 227 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) через необізнаність про це.

Однак, після укладення угоди, відповідач звільнив будинок, передав їй ключі. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Починаючи з 1999 року, позивачка використовує будинок для постійного проживання, регулярно оплачує комунальні платежі та утримує його в належ ному санітарно-технічному стані.

На час укладення угоди ні позивачка, ні відповідач не знали, що правочин у відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) підля гає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Але, згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією стороною є громадянин. Недотримання такої умови тягне недійсність угоди.

Проте, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року) такий договір може бути визнано судом дійсним, якщо одна із сторін повністю або частково виконала умо ви договору, що має місце у даній справі: позивачка виконала умови угоди повністю.

Відповідно до ст. 4 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

У відповідності до ст. 41 ЦК України (в редакції 18.07.1963 року), угодами визнають ся дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

При вчиненні вказаного правочину всі дії сторін, як покупця, так і продавців за Дого вором купівлі-продажу, були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, пе рехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним у 1999 році законодавством України.

Через протиріччя правових норм, діючих на час укладення Договору купівлі-продажу у 1999 році та відмову компетентними органами і нотаріусами визнавати на даний час пра вочини дійсними, законними і виконаними, позивачка змушена звернутись з позовною заявою до су ду, про захист своїх прав, оскільки на даний час в мене виникла необхідність реалізувати своє право власності на придбаний за угодою будинок, але зробити цього не змогла, бо з'ясувалося, що купівля-продаж нерухомості не посвідчена нотаріально, тобто під час укладання угоди порушена форма, передбачена для укладання даного виду Договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції 16.01.2003 року), договір купівлі-продажу будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до діючого на даний час законодавства України, а саме ст. 204 ЦК України (в редакції 2003 року), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо неї встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України (в редакції 16.01.2003 року), якщо сторони до мовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його но таріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст.ст. 41, 321 ЦК України (в редакції 16.01.2003 ро ку), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього пра ва чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України (в редакції 16.01.2003 року), власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не ви знається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право влас ності.

Стаття 15 ЦК України (в редакції 16.01.2003 року) наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорюван ня. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Прізвище позивачка змінила з «Ревенко» на «Чумачок» згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ФП « 281553 від 23 листопада 1996 року.

На підставі ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, сплачені ним при поданні позову в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07 грудня 1999 року, за яким ОСОБА_3 купила у ОСОБА_2 нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, огорожами біля нього, який знаходиться по вулиці Кушнікова, 53 в с-щі Братське Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, огорожами біля нього по вулиці Кушнікова, 53 в с-щі Братське Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 214,60 грн.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

Суддя Братського

районного суду ОСОБА_5,

Попередній документ
30961318
Наступний документ
30961320
Інформація про рішення:
№ рішення: 30961319
№ справи: 1405/1444/12
Дата рішення: 14.12.2012
Дата публікації: 23.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Братський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу