Провадження № 2/470/126/13
Справа № 470/332/13-ц
17 квітня 2013 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.
при секретарі Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27 березня 2013 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк “Дельта”, правонаступником якого є він та відповідачкою було укладено кредитний договір про відкриття карткового рахунку в національній валюті, видано платіжну картку та ПІН-код. Згідно укладеного договору банк надав відповідачці кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом, який розраховується банком самостійно. В свою чергу відповідачка зобов'язалася щомісячно здійснювати погашення частини заборгованості в розмірі, згідно договору. Відповідачка зобов'язань по сплаті частини кредиту не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 21 лютого 2013 року її заборгованість склала 1 754,25 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові заявив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила.
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
27 червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк “Дельта”, правонаступником якого є позивач та відповідачкою було укладено кредитний договір № 002-14054-270607 про надання кредиту шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 30 000 грн. з лімітом на рахунку 500,00 грн., з видачею платіжної картки, ПІН-коду, оплатою відсотків та комісій згідно тарифів. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно (а.с.5).
Відповідно до п.2.5. укладеного договору, відповідачка зобов'язалася щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу згідно Тарифів (а.с.6), однак взятих на себе зобов'язань не виконала.
Станом на 21 лютого 2013 року заборгованість відповідачки перед позивачем склала 2310,21 грн., яка складається з: 246,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 74,60 грн. - відсотки, 1432,85 грн. - комісії та 555,96 грн. - пеня (а.с.12).
Із зазначеної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідачки лише 1754,25 грн. (без стягнення пені).
Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 - 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.
Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позовну заяву публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, р/р 26254900837680, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 002-14054-270607 від 27 червня 2007 року, в розмірі 1 754,25 (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири грн. 25 коп.) грн., яка складається з: 246,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 74,60 грн. - відсотки та 1432,85 грн. - комісії.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя С. А. Луста