Справа № 10-379/2011 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.
Доповідач: Белена А. В.
20 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Белени А.В.,
суддів -Данка В.В., Партики І.В.,
з участю прокурора -Ільчинської Т.М.,
захисника -адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 9 червня 2011 року, якою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту -
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 9 червня 2011 року задоволено подання старшого слідчого СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2.
Останній, органами досудового слідства, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що він 29.05.2011 року близько 08.00 год. в АДРЕСА_1, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, незаконно збув гр. ОСОБА_3 за 60 гривень наркотичний засіб екстракційний опій вагою 0,0376 грама, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, повторно, 29.05.2011 року близько 09.30 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, незаконно збув гр. ОСОБА_4 за 60 гривень наркотичний засіб - екстракційний опій вагою 0,0357 грама, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім того, ОСОБА_2 04.06.2011 року близько 18.25 год. маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, повторно, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, незаконно збув гр. ОСОБА_3 за 60 гривень наркотичний засіб екстракційний опій вагою 0,0413 грама, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім того, ОСОБА_2 04.06.2011 року близько 19.40 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, повторно, незаконно збув гр. ОСОБА_4 за 60 гривень наркотичний засіб екстракційний опій вагою 0,0352 грама, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Також, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, повторно, 04.06.2011 року зберігав при собі наркотичний засіб - опій ацетильований, однак в цей же день близько 11.30 год. працівниками міліції ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 був затриманий та доставлений в Шевченківський РВ м. Львова, де в нього в присутності понятих при поверхневому огляді було виявлено та вилучено залишки невідомої речовини.
Згідно висновку спеціаліста № 3/1168 від 07.06.2011 року в речовині жовтого кольору, якою частково просочений тканинний згорток (вирізана кишеня), виявлено опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію (опію ацетильованого) в перерахунку на суху речовину становить 0, 209 грам.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
У доведеність своїх вимог покликається на те, що суд безпідставно обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, у зв'язку з невідповідністю обраного запобіжного заходу особі обвинуваченого.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував характеризуючи дані її підзахисного, такі як: позитивну характеристику ОСОБА_2, що він має постійне місце проживання, має сім'ю, на утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей (13, 11 та 3 років), висновки суду про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі нічим не підтверджені та необґрунтовані.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_2 фактично був затриманий 4.06.2011 року, а органи досудового слідства звернулись з поданням до суду про обрання міри запобіжного заходу 9.06.2011 року, тобто в порушення вимог ст. 165-2 ч.3 КПК України.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи представленої слідчим, вислухавши виступ захисників на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду першої інстанції без змін, пояснення слідчого по справі, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови районного суду, приймаючи рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд виходив із того, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є раніше неодноразово судимим, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, перебуваючи на волі може ухилитись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини по справі.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів встановила, що хоча ОСОБА_2 характеризується позитивно по місцю проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проте він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив під час умовного відбуття покарання та вважає, що перебуваючи на волі останній може вчиняти активні дії спрямовані на перешкоджання встановленню істини у справі та ухилятися від слідства і суду, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність обрати щодо обвинуваченого саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Щодо перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, то ці обставини з огляду на викладене не є такими, які перешкоджають обранню даного запобіжного заходу.
Що стосується твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував незаконність утримання ОСОБА_2 до моменту представлення до суду подання старшим слідчим про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, то колегія суддів вважає це безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи № 4-241/11 Шевченківського районного суду м. Львова, суддею по справі, у відповідності до вимог ст. 340 КПК України, була винесена окрема постанова (а.с.6) по цьому факту.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано та правильно обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту і підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника -адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 9 червня 2011 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту без зміни.
Головуючий:
Судді: