Справа № 1302/2-319/12 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.
Провадження № 22-ц/783/550/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи: 46
15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Шеремети Н.О. і Струс Л.Б.,
при секретарі Служалі А.Ю.,
за участю ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_4,
ОСОБА_5 - представника відповідачки ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року,
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя (позовні вимоги по якому в ході судового розгляду справи уточнювались), у якому просив суд виділити йому у власність автомобіль SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI" та стягнути з відповідачки ОСОБА_6 на його користь 382 300 грн. грошової компенсації частки у спільній сумісній власності. Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що 02.12.1989 року було зареєстровано їхній з відповідачкою шлюб, в якому ними було придбано відповідний перелік рухомого і нерухомого майна загальна вартість якого становить 1 104 600 грн. З лютого 2010 року вони з відповідачкою спільного господарства не ведуть, оскільки остання проживає за іншою адресою, хоча шлюб між ними не розірвано, а тому він вирішив звернутися до суду з даним позовом (а.с. 5-7, 33-35).
Оскаржуваним рішенням у позові відмовлено і позивач ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Вважає, показами свідків стверджується, що будівництво обох будинків (які є предметом поділу і не здані в експлуатацію) було повністю закінчено за час їх з відповідачкою шлюбу - до весни 2010 року.
Вважає неправомірним відхилення судом його клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи з метою визначення дійсної вартості об'єктів нерухомості.
Вважає необгрунтованим посилання суду на покази свідків, як на доказ існування між відповідачкою та цими свідками договорів позики грошей за які було придбано спірний автомобіль.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" міститься роз'яснення про те, що при вирішенні спорів між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано 02.12.1989 року.
Як пояснив представник відповідачки в суді апеляційної інстанції, ще у 2008 році позивач звертався до відділу РАЦС з заявою про розірвання їх з відповідачкою шлюбу, однак такий у 2008 році розірвано не було - даний факт представник позивача в суді не заперечив.
В суді першої інстанції сторони спору визнали, що з червня 2009 року вони разом однією сім'єю не проживають та спільного господарства не ведуть.
Як вбачається з кінцевих позовних вимог, позивач просив суд виділити йому у власність автомобіль SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI" та стягнути з відповідачки на його користь 382 300 грн. - в якості грошової компенсації його частки у двох будинках, які (по його версії) були збудованими за час шлюбу з відповідачкою.
Матеріалами справи безспірно стверджується, що один зі спірних будинків був придбаний відповідачкою по договору купівлі-продажу від 12.06.1989 року (а.с. 57), тобто - до укладення шлюбу з позивачем.
Дозвіл на його реконструкцію відповідачці було дано рішенням виконавчого комітету Пониквянської сільської ради Бродівського району Львівської області № 52 від 15.07.2010 року (а.с. 265), тобто - вже після припинення між сторонами спору шлюбно-сімейних відносин.
Про визнання вище наведених фактів самим позивачем в суді першої інстанції свідчить (зокрема) його заява про відмову від поданої ним раніше заяви про проведення судово-будівельної експертизи вище згаданого будинку (а.с. 94).
Земельна ділянка площею 0,250 га, на якій розміщені вище згаданий будинок, а також інше незавершене будівництво другого будинку, була передана у приватну власність відповідачки рішенням Пониквянської сільської ради від 26.12.2007 року № 117, а відтак ця ділянка в силу норми статті 61 СК України (в редакції, яка була чинною на час приватизації цієї земельної ділянки) належить їй на праві особистої приватної власності.
Щодо другого будинку, то з доказів, поданих сторонами спору до матеріалів справи, вбачається, що перші будівельні матеріали на його будівництво були придбаними лише у квітні 2009 року (а.с. 95-176).
Як вбачається з показів свідків в суді першої інстанції, до часу припинення шлюбно-сімейних відносин між сторонами спору (червень 2009 року) жодної участі у будівництві цього будинку позивач не приймав.
Крім цього, жодною із сторін спору не було подано до суду будь-яких документів на це будівництво (належного дозволу органу місцевого самоврядування, належно затвердженого проекту тощо), а відтак в силу приписів, що містяться у ст. 376 ЦК України, будівництво даного будинку є самочинним і не може бути предметом поділу, як об'єкт власності.
Сторонами спору визнається, що за час шлюбу ними було придбано два автомобіля: автомобіль SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI" та автомобіль MITSUBISHI „Lancer". При цьому автомобілем SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI" користувалася відповідачка, а автомобілем MITSUBISHI „Lancer" - позивач.
Апелянтом у поданій ним апеляційній скарзі не оспорюються висновки суду (які грунтуються (в т.ч.) і на особистих поясненнях сторін в судових засіданнях, в т.ч. - і на поясненнях самого позивача) про те, що у 2008 році (коли у позивача виникло бажання розірвати шлюб з відповідачкою і він подав про це відповідну заяву до відділу РАЦС) подружжя добровільно поділило між собою згадані автомобілі: кожному залишився саме той автомобіль, яким він користувався (окрім цього, позивач ще додатково отримав в якості компенсації за спільно нажите майно 15 000 доларів США). В подальшому саме позивач продав вище згаданий MITSUBISHI „Lancer", гроші від продажу якого використав для власних потреб.
Крім цього, як вбачається зі змісту ст. 71 СК України, неподільні речі (яким безспірно є автомобіль SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI") присуджуються одному з подружжя з одночасним присудженням другому з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, що можливе за умови попереднього внесення першим із згаданого подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.5).
В той же час, ні згоди відповідачки на присудження їй грошової компенсації замість її частки у автомобілі SSANG YOUNG "Rexton RX270XDI", що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (по версії позивача), ні внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, не було.
За вище наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити та залишити рішення Бродівського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: