Справа № 1304/2-2463/10 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Провадження № 22-ц/783/292/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів: Богонюка М.Я.,Савуляка Р.В.
з участю секретаря Рванцової О.О.
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ)«Мегабанк» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Мегабанк», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) «Галич-Агро» про припинення договору,-
ОСОБА_5 звернувся з позовом до ПАТ «Мегабанк» в особі Львівської філії та ТзОВ «Галич-Агро» про визнання договору поруки припиненим. В обґрунтування своїх вимог просилається на те, що 14 травня 2008 року між ВАТ «Мегабанк» та ТзОВ «Галич-Агро» був укладений кредитний договір № 79/2008, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає грошові кошти позичальнику в розмірі 1 000 000 грн. на строк з 14 травня 2008 року до 13 травня 2009 року для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 17% річних, на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.п 4.2.1. п.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 13 травня 2009 року згідно з графіком зменшення ліміту. Того ж дня між ним та ВАТ «Мегабанк» був укладений договір поруки, умовами якого передбачено, що він поручається перед ВАТ «Мегабанк» за виконання боржником (ТзОВ «Галич-Агро») в повному обсязі усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 79/2008. Відповідачі уклали дві додаткові угоди до кредитного договору № 79/2008 від 14 травня 2008 року, якими продовжено строк дії договору та строк повернення кредиту. Внаслідок цього збільшився строк користування кредитними коштами, що, відповідно, призвело до збільшення загального розміру зобов'язань боржника перед кредитором. Як наслідок збільшився обсяг відповідальності поручителя за договором поруки. Посилаючись на ч.І ст. 559 ЦК України, просить позов задовольнити та припинити договір поруки від 14 травня 2008 року, укладений між ним та ВАТ «Мегабанк».
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2010 року позов задоволено. Припинено договір поруки від 14 травня 2008 року, укладений між позивачем та ВАТ «Мегабанк».
Рішення оскаржує ПАТ «Мегабанк».
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що cуд при ухваленні оскаржуваного рішення погодився з твердженням позивача про те, що підписання додаткової угоди № 1 від 13 травня 2009 року до кредитного договору № 79/2008 від 14 травня 2008 року та додаткової угоди № 2 від 5 червня 2009 року до вказаного договору призвело до збільшення загального розміру зобов'язань боржника перед кредитором та збільшує обсяг відповідальності ОСОБА_5 як поручителя. Відповідно до п.1.1 кредитного договору № 79/2008 від 14 травня 2008 року за користування кредитом позичальник сплачує 17% річних, а відтак, як вважає суд, продовження строку дії договору та строку користування кредитом призвело до збільшення суми відсотків за користуванням кредитом, яке повинно сплатити ТзОВ «Галич-Агро», а у випадку порушення ним зобов'язань - ОСОБА_5 Не погоджуючись з такими висновками суду, апелянт вказує, що ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Порукою може бути забезпечено повне або часткове виконання зобов'язань. Обсяг відповідальності поручителя не змінився, відтак, відсутні підстави для припинення договору поруки.
Представник ОСОБА_5, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить залишити таке без змін та відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК, ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у спосіб, визначений законами України. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснювати своє право повністю або частково.
На підставі ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановлено, що 14 травня 2008 року між ВАТ «Мегабанк» та ТзОВ «Галич-Агро» укладено кредитний договір № 79/2008, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає грошові кошти позичальнику в розмірі 1 000 000 грн. на строк з 14 травня 2008 року до 13 травня 2009 року для поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити 17% річних на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.п 4.2.1. п.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 13 травня 2009 року згідно з графіком. Того ж дня між позивачем та ВАТ «Мегабанк» укладено договір поруки, умовами якого передбачено, що ОСОБА_5 поручається перед ВАТ «Мегабанк» за виконання боржником (ТзОВ «Галич-Агро») в повному обсязі усіх його зобов'язань, що виникли у зв'язку з укладенням кредитного договору № 79/2008. Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання позичальником як солідарний боржник. Відповідно до п. 3.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків. Відповідно до п.5.2. договору поруки порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
13 травня 2009 року між ВАТ «Мегабанк» та ТзОВ «Галич-Агро» була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 79/2008 від 14 травня 2008 року, якою продовжено строк дії кредитного договору до 5 червня 2009 року та строк повернення отриманого кредиту в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 5 червня 2009 року.
5 червня 2009 року між ВАТ «Мегабанк» та ТзОВ «Галич-Агро» укладено додаткову угоду № 2 до вказаного кредитного договору № 79/2008, якою продовжено строк дії кредитного договору та строк повернення отриманого кредиту в повному обсязі до 26 червня 2009 року.
Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що укладення вказаних додаткових угод призвело до збільшення загального розміру зобов'язань боржника перед кредитором та, як наслідок, збільшило обсяг відповідальності ОСОБА_5 за договором поруки. Цього не заперечують відповідачі. Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 79/2008 від 14 травня 2008 року за користування кредитом позичальник сплачує 17 % річних. Відтак, продовження строку дії договору та строку повернення кредиту призвело до збільшення періоду, а, відтак суми відсотків за користування кредитом, яке повинне сплатити ТзОВ «Галич-Агро», а у випадку порушення ним зобов'язань - ОСОБА_5 Відповідно до висновку аудитора сума зобов'язань позичальника після укладення додаткових угод збільшилася на 20 776,26 грн. Оскільки ОСОБА_5 згоди на укладення додаткових угод до кредитного договору не надавав, суд першої інстанції вірно встановив, що порука припинилася.
За змістом п. 1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, а за п. 7 ч. 2 цієї статті - припинення правовідношення.
За положеннями ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.
Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Виходячи з вимог чинного законодавства, слід зробити висновок, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки, тощо.
Відтак, за положеннями ч. 1 ст.559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст.ст. 3,12-15,20 ЦК України, ст. ст. 3-5,11,15,31 ЦПК України), можна зробити висновок про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч.1 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України. Обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами. Однак, обраний спосіб захисту прав позивача шляхом припинення договору поруки, тобто за п.7 ч.2 ст. 16 ЦК України не узгоджується з ч.1 ст. 559 ЦК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1, ст.307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ПАТ «Мегабанк» про припинення договору поруки від 14 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ «Мегабанк».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: