Справа № 1328/7304/12 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/783/2166/13 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія 57
19 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої-судді: Берези В.І., суддів: Федоришина А.В., Штефаніци Ю.Г.,
з участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Асоціації «Автокомплекс» Шевченківського району м.Львова, третя особа Кооператив «Добробут АЗК» про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди, скасування постанов, письмового орієнтування, перевід боргу, -
оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову за його безпідставністю. Рішення суду оскаржив позивач - ОСОБА_2, просить таке скасувати та визнати бездіяльність Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ щодо виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 12.10.1998 року по цивільній справі № 2-1042 1998 р. за його позовом до Асоціації «Автокомплекс» про стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди, неправомірною; стягнути з Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ на його користь заборгованість в сумі 10274 грн. 51 коп. згідно з виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом м. Львова 12.10.1998 року по справі № 2-1042 1998 р. з урахуванням інфляції за період 07.1998р. - 08.2012р.; компенсувати такому суму, виплачену ним як борг згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2011 року по цивільній справі № 2-1385/11 разом з витратами на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 10087 грн. 34 коп., та моральну шкоду в сумі 100000 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є неправосудне. Мотивує тим, що суд першої інстанції односторонньо взяв до уваги бездоказову думку відповідачів, неправомірно відкинув його обґрунтовані письмові докази та пояснення. Зокрема вказує на те, що в матеріалах справи наявні докази вчинення виконавчих дій по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.07.1998 року. В підтвердження цього посилається на письмову відповідь районного відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Львові від 16.03.1999 року. Суд дану обставину не врахував, натомість встановив неподання даних про виконання вищезгаданого рішення, а відтак - відсутність причинного зв'язку між бездіяльністю виконавчої служби та невиконанням рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.07.1998 року. Вважає виконавчу службу винною у бездіяльності щодо невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.07.1998 року, що мало наслідком відкриття провадження в іншій цивільній справі, за результатами розгляду якої рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2011 року з нього стягнуто 7390 грн. 00 коп. за послуги з користування автостоянкою. Дані обставини завдали апелянту матеріальні збитки та спричинили моральні страждання.
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився апелянт.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, тому, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України, справу заслухано у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта в підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09.07.1998 року частково задоволено вимоги ОСОБА_2 та стягнуто в його користь з Асоціації «Автокомплекс» Шевченківського району м. Львова 2690 грн. 56 коп. у повернення коштів, зданих на будівництво гаражного боксу, та 1000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди. Рішення набрало законної сили. Виконавчий лист скеровано на виконання до районного відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Львові.
Також встановлено, що даних про виконання вказаного рішення суду не надано. Згідно з актом прийому-передачі виконавчих проваджень ДВС у Шевченківському районі м. Львова від 21.03.2007 року, виконавче провадження по даній справі відповідачу не передавалось.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено доказів на підтвердження причинного зв'язку між бездіяльністю Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ та невиконанням рішення суду від 09.07.1998 року, а тому не було жодних підстав для стягнення з відповідача 10274 грн. 51 коп. на користь позивача.
З даним висновком погоджується і колегія суддів. З огляду на ст.3 ЦПК України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд вірно зазначив про відсутність складу протиправної бездіяльності збоку відповідача. Окрім того, судом враховано принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Окрім вищезазначеного, судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження щодо виконання виконавчих листів, виданих Шевченківським районним судом м. Львова на підставі рішення суду від 19.04.2011 року, що набрало законної сили. Згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2011 року, до стягнення з ОСОБА_2 в користь кооперативу «Добробут-АЗК» підлягають кошти в розмірі 8370 грн. 00 коп. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про переведення на відповідача, Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ, боргу в сумі 8370 грн. 00 коп., суд вірно зазначив, що позивачем не наведено правових підстав та доказів в обґрунтування такого. Суд обгрунтовано виходив з того, що відповідач по справі не є боржником, до останнього не перейшли зобов'язання позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.
Додатково слід зазначити, що вимога апелянта щодо компенсації такому суми, виплаченої ним як борг згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2011 року по цивільній справі № 2-1385/11 разом з витратами на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 10087 грн. 34 коп., є безпідставною, так як виходить за межі позовних вимог і, відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, не може бути розглянута.
Не знаходять свого підтвердження і посилання апелянта на письмову відповідь районного відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Львові від 16.03.1999 року як на доказ наявності у Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1042 від 1998 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова, про стягнення з АК «Автокомплекс» на користь ОСОБА_2 3690,56 грн. Згідно з даними Єдиного реєстру виконавчих проваджень, вищезгадане виконавче провадження на виконанні Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ не перебувало та не перебуває.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2011 року відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Відсутність факту бездіяльності Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ щодо невиконання рішення суду від 09.07.1998 року та відповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» дій державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2011 року вказує на відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, З наведеного слідує, що шкода, завдана бездіяльністю державною виконавчою службою, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
Беручи до уваги те, що позов про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, до держави не подавася, підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п.1 ч.1 ст. 312, ст. 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Береза В.І.
Судді: Федоришин А.В.
Штефаніца Ю.Г.