Справа № 1306/2-1694/11 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 22-ц/783/904/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія: 30
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді Курій Н.М.,
суддів: Каблака П.І., Савуляка Р.В.,
за секретаря Данилик І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2012 року вищезазначений позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача 50 000 грн. страхового відшкодування, 2 993 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 8 000 грн. витрат на правову допомогу, 569 грн. 94 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду оскаржило ВАТ «НАСК «Оранта».
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає рішення помилковим та безпідставним у зв'язку із порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт стверджує, що під час ухвалення судом рішення не враховано положення ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 9 (абз.3) Постанови Пленуму Верховного суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовними заявами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, у зв'язку із необговоренням питання про передачу залишків пошкодженого транспортного засобу «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, ВАТ «НАСК «Оранта».
Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржував.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Ураховуючи зазначене, апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, витрат на правову допомогу.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення повісток (а.с.107-109), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини другої ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.
Вказаних вимог суд першої інстанції не дотримав, не встановив дійсних обставин справи.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що Страхова компанія у разі настання страхового випадку зобов'язана, в межах ліміту, що в даному випадку становить 50 000 грн., відшкодувати завдані збитки. Невчасна виплата страхового відшкодування в силу вимог п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» тягне за собою фінансову санкцію у вигляді пені, що було застосовано в даному спорі та стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» 2 993 грн. 83 коп. пені.
Колегія суддів вважає, що даний висновок суду не узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону, ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 05 березня 2011 року, близько 12 год. 40 хв., в с. Опори, Дрогобицького району, Львівської області, водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, марки «Форд», номерний знак НОМЕР_2 порушив Правила дорожнього руху України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, завдавши при цьому збитків.
10 березня 2011 року постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 11).
Станом на день ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача - ОСОБА_3 була забезпечена полісом цивільно - правової відповідальності № ВЕ/1734733, виданим Дрогобицьким районним відділенням Львівської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта» строком на 1 рік з 25 грудня 2010 року та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 50 000 грн. Франшиза згідно з умовами поліса становить нуль грн. (а.с.6).
09 березня 2011 року позивач звернувся до ВАТ «НАСК «Оранта» із письмовою заявою про страхове відшкодування, надавши копію паспорта, ідентифікаційного коду та посвідчення водія (а.с. 7-8).
Відповідно до висновків акту дослідження спеціаліста, складеного 28 березня 2011 року аварійним комісаром-техніком ОСОБА_4, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, становить 92 692 грн. 50 коп. (а.с. 12-16).
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №57, складеного 08 квітня 2011 року спеціалістом - автотоварознавцем ОСОБА_5 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, становить 92 615 грн. 19 коп. (а.с. 17-27).
Ураховуючи, що пошкодження автомобіля позивача «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 є такими, що визначені у вищенаведених висновках як ринкова вартість автомобіля, відповідач ВАТ «НАСК «Оранта», отримавши усі необхідні документи, зобов'язана була провести виплату страхового відшкодування в межах ліміту 50 000 грн. Однак, виплата страхового відшкодування проведена не була.
На правовідносини, що виникли внаслідок ДТП в частині відшкодування Страховою компанією матеріальної шкоди регулюються, зокрема, спеціальним нормативним актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 02 грудня 2010 року.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону визначає, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У ст. 30 Закону визначений порядок виплати страхового відшкодування у разі фізичного знищення транспортного засобу. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Пункт 30.2. ст. 30 Закону встановлює, якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності до п. 30.3. ст. 30 Закону, якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
З огляду на вищенаведені норми Закону, позивачем не надано згоди на визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а тому підлягає до відшкодування різниця між вартістю транспортного засобу до, та після дорожньо-транспортної пригоди. Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про вартість транспортного засобу після дорожньо - транспортної пригоди. Позивач та його представник в судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи, про проведення автотоварознавчої експертизи на предмет визначення вартості залишків транспортного засобу «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 в суді першої та апеляційної інстанції не заявляли, доказів про проведення відновлювального ремонту не надали, чим позбавили суд необхідного об'єму доказів.
В силу вимог ч. 3 ст. 10 та 60 ЦПК України, позивач не виконав свого обов'язку доведення обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір.
Суд апеляційної інстанції не вправі самостійно без клопотання учасників судового процесу здобувати докази по справі, зокрема, призначати експертизу.
За таких обставин, відсутні правові підстави стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта» 50 000 грн. страхового відшкодування, оскільки не надано суду доказів вартості транспортного засобу «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 після дорожньо - транспортної пригоди, які можуть тим самим зменшити суму виплати страхового відшкодування.
Ураховуючи відсутність підстав для задоволення основних позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, не можуть підлягати до стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта» пеня у розмірі 2 993 грн. 83 коп. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 8 000 грн.
З урахуванням наведеного, не заслуговують на увагу доводи апелянта про передачу останньому залишків транспортного засобу, оскільки відсутні підстави передачі ВАТ «НАСК «Оранта» залишків транспортного засобу «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1. Як вбачається із висновків автотоварознавчих досліджень №294/11 від 28 березня 2011 року та №57 від 08 квітня 2011 року, вартість матеріального збитку з технічної точки зору прирівнюється до ринкової вартості транспортного засобу та в обох висновках становить суму більшу 92 000 грн. Виплата 50 000 грн. страхового відшкодування не відповідає розміру вартості транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди, а відтак, у ВАТ «НАСК «Оранта» відсутні правові підстави на отримання залишків фізично знищеного транспортного засобу «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1. Доводи апелянта, викладені у скарзі про те, що 28 березня 2011 року та 16 травня 2011 року на адресу позивача надсилалися листи з питанням про визнання чи невизнання автомобіля «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 фізично знищеним не знаходять свого документального підтвердження в матеріалах справи.
Відповідно до з ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в цих позовних вимогах.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п. 1, 4 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2012 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: