Справа № 466/2002/13-к
24 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
при секретарі Харечка І.Я.
з участю прокурора Мацюра Я.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву заступника головного лікаря Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні з експертизи ОСОБА_1 про зміну виду примусових заходів медичного характеру із лікування у психіатричній лікарні з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, судимого 17 червня 2011 року Буським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі із застосуванням ст.. 75 КК України і встановленням іспитового строку на два роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 було застосовано примусові заходи медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
19.03.2013 р. до суду поступила заява заступника головного лікаря Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні з експертизи ОСОБА_1 про зміну виду примусових заходів медичного характеру із лікування у психіатричній лікарні з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно ОСОБА_2 До заяви додано акт психіатричного огляду особи, яка перебувала на примусовому лікуванні № 118 від 11.03.2013 р., згідно якого комісія лікарів-психіатрів дійшла до висновку, що психічний стан ОСОБА_2 значно покращився, у його поведінці відсутні суспільно-небезпечні тенденції, а тому подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_2 не потребує, у зв"язку з чим лікарська комісія рекомендує змінити вид примусових заходів медичного характеру із лікування у психіатричній лікарні з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_3 підтримала заяву та просить суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення лікаря-психіатра, думку прокурора про відмову в задоволенні заяви, ознайомившись з актом психіатричного огляду особи ЛКК № 118 від 11.03.2013 р., оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на шість місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.
Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Розгляд питання про скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру провадиться за правилами статті 419 КПК України за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де тримають дану особу. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів.
Судом встановлено, що згідно акту психіатричного огляду особи, яка перебувала на примусовому лікуванні від 11.03.2013 року № 118, ОСОБА_2Л страждає хронічним психічним захворюванням - у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного ґенезу (черепно-мозкова травма, менінгеоенцефаліт) з вираженим психоорганічним синдромом і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В результаті проведеного лікування стан хворого покращився, його психічний стан змінився на краще.
Приймаючи до уваги, те що ОСОБА_2 скоїв суспільно-небезпечне діяння, що відноситься до категорії тяжких злочинів, через свій хворобливий стан являє особливу небезпеку для суспільства та потребує лікування і йому показане застосування примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, суд не вбачає підстав зміни виду примусових заходів медичного характеру із лікування у психіатричній лікарні з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 95 КК України, ст.ст. 419, 422 КПК України, суд, -
у задоволенні заяви заступника головного лікаря Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні з експертизи ОСОБА_1 про зміну виду примусових заходів медичного характеру із лікування у психіатричній лікарні з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, призначених йому постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 02 жовтня 2012 року - в і д м о в и т и.
На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Ковальчук О. І.