Справа № 466/1966/13-ц
іменем України
15 квітня 2013року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Білінська Г.Б.
при секретарі Галоян К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Львівського МРЕВ ДАІ ГУ МВС України про визнання удаваним договору доручення, визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль,-
установив:
18 березня 2013року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання удаваним договору доручення, визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.03.2007року ОСОБА_2 продав йому автомобіль марки VOLVO, моделі - FL611, 1996року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ, за який отримав від нього гроші в сумі 14000,00 доларів США.
Однак, враховуючи ту обставину, що на момент купівлі вищевказаного автомобіля у гр. ОСОБА_3, він був обмежений у грошових коштах, а переоформлення права власності на автомобіль в органах Державної автомобільної інспекції потребувало значних фінансових витрат, між ним та відповідачем було укладено договір доручення в усній формі, на підставі якого ОСОБА_2 28.03.2007 року було видано на його ім'я довіреність на право розпорядження автомобілем марки VOLVO, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) № VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний № НОМЕР_1. В цей же день - 28.03.2007року - гр. ОСОБА_2 було передано йому свідоцтво про реєстрацію вищевказаний автомобіля, ключі від нього та сам автомобіль, який перебуває у його розпорядженні по даний час.
Отже, як вбачається з вищевказаного між ним та відповідачем склалися відносини купівлі - продажу.
В березні 2013року він виявив бажання переоформити в органах Державної автомобільної інспекції на своє ім'я право власності на автомобіль марки - VOLVO, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) № VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний № НОМЕР_1, з метою чого звернувся на адресу ОСОБА_2 з повідомленням, яке містило прохання до відповідача про явку до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу вищевказаного автомобіля, придбаного ним у відповідача 28.03.2007 року, який, в подальшому, мав слугувати підставою для зазначеного вище переоформлення права власності в органах Державної автомобільної інспекції, однак, відповідач відмовився від вищевказаного нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, скерувавши йому відповідне повідомлення.
В зв'язку з вищевказаним, він вимушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги визнав та не заперечував факт укладення договору купівлі-продажу автомобіля марки - VOLVO, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) № VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний № НОМЕР_1.
Треті особи в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції суду, заперечень на позовну заяву третіми особами суду подано не було.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 28.03.2007року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 автомобіль марки VOLVO, моделі - FL611, 1996року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ, за який отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 14000,00 доларів США.
Згідно з ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” за удаваним правочином (стаття 235 ЦК ( 435-15 )) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК (435-15) має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
З метою приховання договору купівлі-продажу автомобіля марки VOLVO, моделі - FL611, 1996року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ, між ОСОБА_1 було укладено договір доручення в усній формі, на підставі якого ОСОБА_2 28.03.2007 року було видано на його ім'я довіреність на право розпорядження автомобілем марки VOLVO, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) № VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний № НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі встановленій Законом.
Згідно з ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти: 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Факт укладення договору купівлі-продажу автомобіля марки VOLVO, моделі - FL611, 1996року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №VB1E5A115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у письмовій формі підтверджується розпискою від 28 березня 2007року, яка підписана ОСОБА_2
Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник, права якого не визнаються чи оспорюються, вправі вимагати їх визнання через суд.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.
Відтак позивач має право вимагати визнання права власності на належну йому реконструйовану квартиру, як передбачено ст.376 ЦК України.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 202, 203, 206, 208, 209, 235, 328, 334, 655, 664 ЦК України, суд, -
вирішив:
позов задовольнити.
Визнати удаваним договір доручення, укладений 28 березня 2007року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнати вчиненим правочин купівлі-продажу автомобіля марки - Volvo, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ, укладений 28 березня 2007року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки - Volvo, моделі - FL611, 1996 року випуску, білого кольору, шасі (рама, кузов, коляска) №115TB154623, тип ТЗ - бортовий - С, реєстраційний №ВС7168АЕ.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя:
ОСОБА_5