05 грудня 2006 р.
№ 33/57
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ (далі -ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго»)
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006
зі справи № 33/57
за позовом ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго»
до Дніпропетровського обласного відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ (далі -відділення АМК)
про визнання рішення недійсним та
зустрічним позовом відділення АМК
до ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго»
про стягнення 12250 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" -Галицького В.В.,
відділення АМК -Константінової Н.С., Оніщенко В.М., Ущука П.З.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2006 (суддя Разіна Т.І.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено: з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в доход державного бюджету стягнуто 10000 грн. штрафу та 2250 грн. пені.
Ухвалою від 13.09.2006 (колегія суддів у складі: суддя Виноградник О.М. -головуючий, судді Коршун А.О., Науменко І.М.) Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовив ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" у відновленні пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2006 та повернув цю скаргу без розгляду. Ухвалу мотивовано закінченням строку, передбаченого частиною другою статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.09.2006, посилаючись на те, що пропуск відповідного строку було спричинено необхідністю усунення недоліків попередньо поданих апеляційних скарг.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 апеляційну скаргу повернуто без розгляду ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на підставі пункту 4 статті 93 Господарського процесуального кодексу України з мотивів пропуску скаржником строку апеляційного оскарження рішення без клопотання про відновлення цього строку.
Ухвалою від 03.06.2006 (фактично від 03.08.2006, згідно з ухвалою про виправлення помилки) вдруге подану ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" апеляційну скаргу було повернуто Дніпропетровським апеляційним господарським судом без розгляду відповідно до пункту 3 статті 93 ГПК України з підстав несплати скаржником державного мита в установленому розмірі за подання цієї скарги.
Статтею 129 Конституції України однієї з основних засад судочинства проголошено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Порядок подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду визначено у статті 93 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Якщо встановлений законом процесуальний строк пропущено, суд може визнати причину пропуску строку поважною і відновити пропущений строк, як це передбачено статтею 53 ГПК України. Згідно ж з частиною другою статті 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відмовляючи оскаржуваною ухвалою у відновленні пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 93 ГПК України, виключає перегляд судового акта місцевого господарського суду в апеляційному порядку. Проте зроблене судом витлумачення цієї процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущене неправильне застосування норм процесуального права.
Так, за змістом частини четвертої статті 97 ГПК України після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. Однак апеляційний суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що пропуск встановленого частиною другою статті 93 ГПК України строку стався внаслідок виправлення скаржником недоліків попередньо поданих апеляційних скарг.
Повертаючи вперше подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався лише на пропуск скаржником строку апеляційного оскарження рішення. При цьому апеляційний суд жодним чином не зазначив про недоплату скаржником державного мита за подання апеляційної скарги, тоді як зазначена обставина стала підставою для повторного повернення апеляційної скарги без розгляду. Зі змісту ж ухвали господарського суду Луганської області від 21.06.2006 та листа названого суду від 24.07.2006 вбачається факт додання скаржником до першої та повторної апеляційних скарг того самого доказу сплати державного мита -платіжного доручення від 01.06.2006 № 4214. Таким чином, неодноразові повторні звернення скаржника з апеляційною скаргою було спричинено в тому числі й несвоєчасним виявленням судом апеляційної інстанції усіх недоліків поданої апеляційної скарги.
Подану скаржником 30.06.2006 повторну апеляційну скаргу разом з клопотанням про відновлення строку її подання було повернуто ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2006. Тобто питання про залишення повторно поданої апеляційної скарги без розгляду було вирішено апеляційним судом більше ніж через місяць після подання цієї скарги, що певним чином вплинуло і на закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 93 ГПК України.
За таких обставин та з урахуванням того, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи, пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин.
У зв'язку з цим оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а справа -передачі на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго» зі справи № 33/57 задовольнити.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 зі справи № 33/57 скасувати.
Справу передати на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
В.Селіваненко
Суддя
І. Бенедисюк
Суддя
Б.Львов