Справа № 757/1998/13- к
24 квітня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., за участю секретарів Гуцинюка Я.І., Славіцької С.А., прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В., особи, яка подала скаргу ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013110060000042 від 04.01.2013,-
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013110060000010 від 04.01.2013.
Вказану скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ним постанова винесена формально, без будь-яких службових перевірок , без дослідження матеріалів судової справи, а також не уповноваженою на те особою та не уповноваженою структурою, визначеної ч.4 ст. 216 КПК України та ч.3 ст. 48 Закону України «Про статус суддів і судоустрій», оскільки вважає, що досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях відносно суддів повинні займатися виключно слідче управління ГПУ або СБУ.
Також зазначає, що підставами для скасування даної постанови є те, що під час провадження досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 42013110060000010 від 04.01.2013, прокурором не витребовувалась судова справа, у якій, як він вважає постановлено завідомо неправосудне рішення суддею ОСОБА_3 Також ним подавалася заява по 6-ти статтям КК України, а в оскаржуваній ним постанові зазначається виключно 3 статті КК України, а тому вважає, що прокурором при винесенні оскаржуваної постанови вчинено службову недбалість. Окрім цього ОСОБА_2 вказує на відсутність в матеріалах закритого кримінального провадження пояснень судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, а також його пояснень, як заявника.
За результатами розгляду його скарги, просить слідчого суддю постанову прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013110060000042 від 04.01.2013 скасувати, а справу повернути по дослідженню службового злочину судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 до структури, яка визначена ч.4 ст. 216 КПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 доводи скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, просив скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.
Прокурор прокуратури Печерського району м. Києва Льошенко Я.В. в судове засідання з розгляду скарги 23.04.2013 не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлявся вчасно та належним чином.
Слідчим суддею, з урахуванням думки особи, яка подала скаргу, вимог ст. 306 КПК України, визнано можливим розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали закритого кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження за відомостями із заяви № 42 ОСОБА_2 про вчинення, на думку заявника, службових злочинів, суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 прокуратурою Печерського району м. Києва 04.01.2013 внесено відомості до ЄРДР за № 42013110060000042.
Постановою прокурора Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013110060000042 від 04.01.2013, у зв'язку з відсутністю в діях судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, а також у зв'язку із відсутністю подій кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.2 ст. 256, ч.5 ст. 186 КК України. (а.м. 8-9).
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується з висновками прокурора прокуратури Печерського району м. Києва викладеними в оскаржуваній постанові, про відсутність в діях судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України та щодо відсутності подій кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.2 ст. 256, ч.5 ст. 186 КК України.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим проаналізовано рішення суду, яке заявник вважає завідомо неправосудним, проаналізовано доводи звернення ОСОБА_2 та їх аналіз викладено в оскаржуваній постанові.
Слідчий суддя не погоджується з доводами скарги та особи, яка подала скаргу, що відсутність пояснень судді, діяння якої ОСОБА_2 вважає незаконними, свідчить про неповноту проведення перевірки його заяви про злочин, оскільки відповідно до ст. 40, ч.2 ст. 93 КПК України не визначено чіткого обов'язку сторони обвинувачення (органу досудового розслідування, слідчого) стосовно відібрання пояснень в конкретно визначених осіб при здійснені досудового розслідування.
Одночасно слідчий суддя не погоджується з доводами скарги щодо винесення оскаржуваної постанови не уповноваженою на те особою, тобто з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. ст. 480-481 КПК України, оскільки відповідно до ч.3 ст. 48 вказаного Закону та ст. ст. 480-481 КПК України, судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником. Таким чином будь - яких вказівок щодо неможливості прийняття рішення про закриття кримінального провадження відносно судді у відповідності до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, іншою посадовою особою органу досудового розслідування, зокрема слідчим - чинне законодавство України не містить.
Також суд не погоджується з доводами особи, яка подала скаргу про незаконність оскаржуваної постанови у зв'язку з прийняттям рішення виключно тільки за 4 із злочинів, натомість як у своїй заяві посилався заявник на 7, оскільки відповідно до п.5 ч.5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться, наряду з іншими, відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Тобто кваліфікація діянь, які описує у своїй заяві заявник покладається на орган досудового розслідування, яким здійснюється внесення відомостей до ЄРДР за заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на доводи особи, яка подала скаргу на скасування ухвалою Апеляційного суду м. Києва постанови судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, однак, станом на день винесення оскаржуваної постанови старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 30.11.2012, рішення суду Апеляційної інстанції ухвалене не було. Разом з цим, скасування судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку само по собі не вказує на його завідомо неправосудність.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в постанові прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013110060000042 від 04.01.2013 та не знаходить підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 93, 94, 214, 303, 305, 306, 307,309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Льошенка Я.В. від 11.01.2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013110060000042 від 04.01.2013 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: