Провадження № 204/2367/13-к
№1-кп/204/126/13
19 квітня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді: Мащук В.Ю.,
при секретарі: Плохого Є.В.,
за участю прокурора: Гирявенко О.П.,
за участю потерпілої: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександро-Бєловка, Софіївського району,Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого,зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 23.12.2004 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч. 2 , 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- 30.03.2006 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком від 23.12.2004 року до відбуття 4 рік 1 місяців позбавлення волі;
-14.12.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 309 ч. 1, 70, 71 ч. 4 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 ч.4 КК України частково приєднано невідбутий строк 2 місяці за вироком від 30.03.2006 року до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд -
ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 14.12.2010 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 309 ч. 1, 70, 71 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, під час відбування покарання, маючи можливість вільного пересування, 13 січня 2013 року приблизно о 19.00 години, знаходячись поблизу будинку № 22 по вул. Гродненській у м. Дніпропетровську, побачив раніше йому не знайому ОСОБА_1, яка в руках тримала жіночу сумку, яку визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, у зазначений час та у зазначеному місці, ОСОБА_2, з метою доведення свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, скоєного повторно, наблизився до потерпілої ОСОБА_1, та із застосуванням фізичної сили, яка не є небезпечною для життя та здоров'я потерпілої, без нанесення їй тілесних ушкоджень, штовхнув останню, від чого вона впала на землю. Далі, скориставшись тим, що воля потерпілої ОСОБА_1 до вчинення опору подавлена, ОСОБА_2 схопив жіночу сумку, яка знаходилась в руці потерпілої ОСОБА_1, та з зусиллям вирвав її з рук потерпілої, тим самим повторно відкрито заволодів чужим майном, що належить потерпілій ОСОБА_1, а саме: жіночою сумкою яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, усередині якої знаходилося наступне майно: мобільний телефон Nokia C5-06 White illuvial, imei:НОМЕР_1, вартістю 1164 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», на рахунку якої грошові кошти були відсутні, матеріальної цінності сім картка для потерпілої не представляє, ключі від квартири, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не представляє, у якому знаходились грошові кошти в сумі 100 гривень. Після чого ОСОБА_2, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1, матеріальну шкоду на загальну суму 1264 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив суду, що він 13 січня 2013 року, знаходився на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги», яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Свердлова, 65. Приблизно о 18.30 годині він разом з його двоюрідним братом, ОСОБА_3 вийшли з лікарні з наміром прогулятися, пішки направившись у верх по вул. Робочій м. Дніпропетровська.
Приблизно о 19.00 годині цього ж дня, звернувши у бік дворів на вулиці Гродненській він побачив, ОСОБА_1, в руках у неї була сумка яскравого кольору та пакет з магазину. У цей же час у обвинуваченого раптово виник умисел на заволодіння майном потерпілої. Сказавши ОСОБА_3 бігти з ним, він наблизившись до потерпілої, штовхнув її на землю, із-за чого остання впала на сніг. Коли жінка знаходилась на землі, ОСОБА_2 сказав їй віддати сумку, на що жінка слабо вдарила його по нозі пакетом, після чого він, вирвавши сумку з рук потерпілої, побіг разом з ОСОБА_3 у напрямку вул. Робочої, захопивши з собою зазначену сумку.
Пробігши приблизно 300 метрів по вул. Робоча м. Дніпропетровська ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зупинилися біля «Камазу», який стояв на обочині. Після чого обвинувачений дістав з викраденої сумки телефон білого кольору марки «Нокіа» та 100 гривень однією купюрою, які знаходились у гаманці. Гаманець він кинув назад у сумку, мобільний та 100 гривень поклав у карман куртки. У сумці знаходились ключі та ще деякі речі, проте він їх не доставав, а сумку закинув у кузов зазначеного «Камазу». ОСОБА_3 запитав його, навіщо він зробив це, ОСОБА_2 відповів, що все буде нормально.
Далі ОСОБА_2 вимкнув телефон, та викинув з нього сім карту. Близько 23.30 години він продав телефон реалізатору у мобільному кіоску, розташованого біля автовокзалу за 300 гривень. Грошима розпорядився на власний розсуд.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується вивченими та оголошеними матеріалами кримінального провадження, в тому числі:
- протоколом огляду місця події від 13.01.2013 року, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 65 (а.с.4);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 04.02.2013 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 впізнала чоловіка, який 13.01.2013 біля будинку № 22 по вулиці Гродненська відкрито заволодів її майном (а.с.16-18);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.02.2013 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2, як чоловіка, який прожав йому мобільний телефон Nokia C5-06 білого кольору (а.с.24-26);
- протоколом огляду документа від 06.02.2013 року, відповідно до якого був оглянутий документ, наданий ОСОБА_1, а саме: товарний чек № 00000186741 від 01.07.2012 року на мобільний телефон Nokia C5-06 White illuvial (а.с.35);
- речовими доказами: товарним чеком № 00000186741 від 01.07.2012 року на мобільний телефон Nokia C5-06 White illuvial (а.с.37).
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд знаходить, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення доказана в повному обсязі.
Суд приходить до висновку про те, що умисні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується негативно, має хронічні захворювання (а.с.28,58-59, 62-63, 74).
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочину.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 71 КК України.
Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 1264 гривень в рахунок матеріальної шкоди , суд вважає, що цивільний позов знайшов своє підтвердження у даному кримінальному провадженні і підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити незмінним - тримання під вартою.
Строк покарання відраховувати з 22 березня 2013 року.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1264 гривні у рахунок матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Мащук В.Ю.