ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4929/13 22.04.13
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія
"ВіДі - Страхування"
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"
Про стягнення 8 713,62 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Рябчикова О.О. - представник (дов. № 29/12-12_Р від 29.12.2012 р.)
від відповідача не з'явився
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № АС-005579 від 19.10.2011 р. в розмірі 8 713,62 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № АС-005579 від 19.10.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Форд", державний номер АА7798 КС - Олишевець О.П., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "Субару", державний номер АА 1674 ВМ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Федотов І.Р., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ Страхова компанія "Лафорт" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6831456, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8 713,62 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/4929/13 та призначено справу до розгляду на 08.04.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 08.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.04.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.04.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 22.04.2013 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4929/13 від 18.03.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16214030 від 03.04.2013 р.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 08.04.2013 р. та 22.04.2013 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
19.10.2011 р. між ТОВ "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (Позивач) та Олишевець О.П. був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № АС-005579, предметом якого є страхування транспортного засобу "Форд", державний номер АА7798 КС.
Згідно з довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 28.08.2012 р. у м. Києві на бульварі Лесі Українки сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Форд", державний номер АА7798 КС, що належить Олишевець О.П. та знаходився під його керуванням, та автомобіля "Субару", державний номер АА 1674 ВМ, що на момент ДТП перебував під керуванням Федотова І.Р.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Федотовим І.Р. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2012 р.
До ТОВ "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до звіту № 332 від 14.09.2012 р. про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Форд", державний номер АА7798 КС, становить 7 669,96 грн.
03.10.2012 р. ТОВ "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" на підставі Страхового акту № АС-005146 від 01.10.2012 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку № АдС-00007438 від 12.09.2012 р., Рахунку № АдС-00007415 від 12.09.2012 р., Акту виконаних робіт № АДСА-0005503 від 12.09.2012 р., враховуючи звіт № 332 від 14.09.2012 р. про визначення вартості матеріального збитку, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8 713,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7572 від 03.10.2012 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Субару", державний номер АА 1674 ВМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Форд", державний номер АА7798 КС, належить Федотову І.Р.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем "Субару", державний номер АА 1674 ВМ, підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2012 р.
Однак, цивільно-правова відповідальність Федотова І.Р. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Субару", державний номер АА 1674 ВМ, була застрахована в ПрАТ Страхова компанія "Лафорт"на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/6831456).
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Форд", державний номер АА7798 КС відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/6831456), а до ТОВ "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № АС-005579, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Федотова І.Р. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно Звіту № 332 від 14.09.2012 р. про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Форд", державний номер АА7798 КС, становить 7 669,96 грн.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/6831456) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно зі звітом експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.
Отже, позовні вимоги у розмірі 1 043,00 грн. (8 713,62 грн. - 7 669,96 грн. = 1 043,00 грн.) не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.
Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно з нормами чинного законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи визначені полісом № ВЕ/6831456 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7 669,96 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) шкоду в розмірі 7 669 (сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 43 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 26.04.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева