печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1072/13- ц
Категорія 45
23 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Волкової С.Я.,
при секретарі - Топал А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві держадміністрації, про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу батька, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві держадміністрації, про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди матері,
Позивач ОСОБА_1 14.01.2013 р. звернувся до суду із вимогами до ОСОБА_2 про надання дозволу на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оформлення проїзного документу дитини без згоди та супроводу батька, до досягнення нею 18-річного віку. Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує неприязними відносинами із відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 29.01.2013 р. пред'явив зустрічні вимоги про надання дозволу на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оформлення проїзного документу дитини без згоди та супроводу матері, до досягнення нею 18-річного віку. Свої вимоги відповідач ОСОБА_2 обґрунтовує неприязними стосунками із ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити, заперечувала проти задоволення зустрічних вимог ОСОБА_2 з тих же підстав.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, підтримала зустрічні вимоги ОСОБА_2, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві.
В судове засідання третя особа: Орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві держадміністрації не з'явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляді справи за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, вважає, що позов ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2008 р. шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції м. Києва 28.09.2006 р., актовий запис №628, розірвано (а.с.8-9).
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає.
Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачкою ОСОБА_1 Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2011 р. визначено спосіб участі відповідача ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: ОСОБА_2 має право спілкуватися з дитиною ОСОБА_3: кожної першої та третьої суботи та неділі кожного місяця з 10 до 20 години; кожного дня протягом першого та третього тижня місяця з 18 до 20 години; щорічно брати дитину на відпочинок протягом серпня місяця.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України" за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Аналогічне положення міститься у п.2 ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України №57 від 27.01.1995 р., про те, що виїзд громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України №231 від 31.03.1995 р., визначено, зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить надати дозвіл на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3 без згоди та супроводу батька, відповідач ОСОБА_2, звертаючись до суду із зустрічними вимогами до ОСОБА_1, просить надати дозвіл на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3 без згоди та супроводу матері, та суд вбачає, що наведені вище норми права не містять такого положення, що на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, дозволяється разовий виїзд дитини, і для кожної наступної короткострокової поїздки необхідно отримання нового рішення, у разі, якщо батько (мати) відмовиться від надання дозволу на виїзд своєї дитини за межі України, що сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язків відносно своїх дітей, зокрема, ст.155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, що законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у неприязних стосунках, при цьому суд приймає до уваги, що можливість отримання згоди в судовому порядку на виїзд дитини за межі України без згоди батька (матері) може зайняти стільки часу, що на момент набранням рішення законної сили, сплинуть встановлені строки для оформлення проїзних документів, зокрема, коли для права в'їзду в держави необхідно отримання візи в посольстві чи консульській установі, приймає до уваги, що в судовому засіданні не надано жодного доказу, що виїзд за кордон дитини пов'язаний із виїздом на постійне місце проживання разом із матір'ю або довгострокове перебування за межами України з інших причин, не надано жодного доказу, що виїзд за кордон дитини пов'язаний із виїздом на постійне місце проживання разом із батьком або довгострокове перебування за межами України з інших причин, і тому, враховуючи рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2011 р. про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні дитини, вважає, що внаслідок ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зустрічних вимог ОСОБА_2, право батька на піклування, спілкування чи виховання дитини жодним чином не порушується і не обмежується, право матері на піклування, спілкування чи виховання дитини жодним чином не порушується і не обмежується. При цьому суд вбачає зайвим наводити перелік країн, як то зазначено у позові ОСОБА_1, у зустрічному позові ОСОБА_2, до яких батьки бажають відвезти дитину на відпочинок, інші вимоги позову ОСОБА_1, зустрічні вимоги ОСОБА_2 не базуються на вимогах закону, тому в їх задоволенні слід відмовити.
На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.23).
На підставі викладеного, керуючись ст.33 Конституції України, ст.7,150,155 СК України, ст.313 ЦК України, ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України", п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України №57 від 27.01.1995 р., ст.ст.10,11,60,88,212-215,290 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Надати дозвіл на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 та в супроводі матері ОСОБА_1.
Надати дозвіл на оформлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2, строком дії - до досягнення дитиною 16-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229,40 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Надати дозвіл на багаторазовий виїзд за межі України малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу матері ОСОБА_1 та в супроводі батька ОСОБА_2.
Надати дозвіл на оформлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди матері ОСОБА_1, строком дії - до досягнення дитиною 16-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 229,40 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.