Рішення від 26.04.2013 по справі 2-316/12

Справа № 2-316/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарі Харитоновій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за законом, розділ спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 30 січня 2010 року померла його бабуся ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області, яке належало їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ірпінською міською державною нотаріальною конторою 14 серпня 2004 року, реєстраційний номер 1-3033. Єдиним спадкоємцем після смерті бабусі ОСОБА_3 був її син ОСОБА_4, його батько, який в спадковому будинку проживав разом з нею і після її смерті прийняв спадщину, але не встиг її переоформити.

Позивач вказує, що 10 вересня 2010 року помер його батько ОСОБА_4; так як батько на день смерті бабусі ОСОБА_3 проживав в спадковому будинку, то він є таким, що прийняв спадщину після його смерті.

Вказує, що в порядку ст. ст. 1269 - 1270 ЦК України він звернувся до Ірпінської міської державної нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, однак отримати свідоцтво про право на спадщину він не може, так як з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька звернулася відповідачка ОСОБА_2, яка є рідною тіткою його батька і яка оспорює його право на спадщину після смерті батька. Більше того відповідачка змінила замки в будинку та перешкоджає йому користуватися спадщиною після смерті батька, крім того в будинку залишилася вся право установча документація на будинок, яку відповідачка йому відмовляється надати. При оформленні спадщини в нього виникла необхідність виготовити технічний паспорт на будинок, але відповідачка перешкоджає йому та техніку з КП КОР “Ірпінське БТІ“ потрапити до будинку і з цього приводу він звертався до дільничного інспектора.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив постановити рішення суду, яким визнати за ним право власності на будинок № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2010 року.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за законом, розділ спадщини, посилаючись на те, що 30.01.2010 року померла її рідна сестра ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені , належний спадкодавиці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.08.2004 року, посвідченого державним нотаріусом м. Ірпені ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3033, право власності за ОСОБА_3 зареєстровано в КП КОР “Ірпінське БТІ“ 09.12.2004 року в книзі № 18-253. Заповіту після своєї смерті ОСОБА_3 не залишила, після її смерті спадкова справа не відкривалася, оскільки в нотаріальну контору ніхто із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї не звертався.

Позивачка вказує, що спадкоємцями за законом першої черги були її син ОСОБА_4, який на момент її смерті був зареєстрований і проживав разом із спадкодавицею ОСОБА_3 та другої черги за законом - вона, її рідна сестра, яка також на день смерті спадкодавиці ОСОБА_3 проживала фактично разом із нею і вела з нею спільне господарство на протязі останніх 5 років і таким чином вони обоє прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3

Вказує, що свої спадкові права в нотаріальній конторі ні ОСОБА_4, ні вона, ОСОБА_2 після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 не оформляли; із своєю покійною сестрою ОСОБА_3 вона проживала на протязі останніх 5 років на день її смерті однією сім'єю, вели спільне господарство; її сестра ОСОБА_3 тяжко хворіла, вона за нею здійснювала догляд, купувала ліки для неї, викликала лікарів, швидку допомогу, влаштовувала її на стаціонарне лікування в медичні заклади, ходила в магазини за продуктами, готувала їжу, прала, підтримувала будинок, надвірні споруди в належному стані, обробляла земельну ділянку, оплачувала комунальні послуги, а коли сестра ОСОБА_3 вже була від тяжкої хвороби - цироз печінки - лежачою хворою, то вона була постійно поряд з нею, доглядала її як лежачу хвору, мила, годувала, від даної хвороби сестра померла в неї на руках 30.01.2010 року.

Вказує, що син сестри, а її племінник ОСОБА_4 не міг забезпечити такий догляд за своєю матір'ю, а її сестрою, оскільки сам страждав на тяжку хворобу шлунку та цироз печінки, крім того зловживав спиртними напоями; фактично всі турботи по утриманню господарства та житлового будинку лягли на її плечі, бо доходів сестри та племінника не вистачало на лікування та харчування.

Вказує, що 10.09.2010 року помер її племінник ОСОБА_4, після його смерті вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і таким чином прийняла спадщину, як рідна тітка померлого, являючись спадкоємицею за законом третьої черги, заповіту ОСОБА_4 не залишив. В нотаріальній конторі вона дізналася, що заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 подав його син ОСОБА_1, який після розірвання шлюбу між її племінником та своєю матір'ю проживав окремо разом зі своєю матір'ю від її племінника ОСОБА_4 в м. Києві. Відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 і спадщину він також прийняв належним чином, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадщину після смерті свого племінника ОСОБА_4 вона також прийняла і фактично вступивши в одноособове володіння будинком, розпоряджається спадковим майном та користується ним, вона зробила ремонт, обробляє земельну ділянку, в належному стані підтримує будинок та надвірні споруди, оплачує комунальні послуги. Вона єдина піклувалася, проживала, допомагала та доглядала за своєю сестрою ОСОБА_3 та її сином, за власні кошти їх поховала, здійснила громадянські та церковні обряди, доглядає за їх могилами.

Вказує, що відповідач ОСОБА_1, коли вона зверталась до нього з проханням підтримати батька в тяжку годину, ніяким чином не реагував, а коли почали вирішуватися питання спадщини, повів себе зухвало, заявив про своє бажання позбавити її спадкового майна, хоча знав, що спадкове майно - це будинок повоєнних років побудова, дім її батьків, де вона народилася та виросла разом із сестрою ОСОБА_3, дім, який має для неї велике духовне значення. Оскільки спадкодавець ОСОБА_4 хворів на тяжку хворобу, знаходився в безпорадному стані, а вона на протязі тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала допомогу спадкодавцю аж до його смерті, то у відповідності до ст. 1259 ЦК України має право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги за законом, яка має право на спадкування. Оскільки спадкове майно складається із житлового будинку з надвірними спорудами № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені, то вона вважає, що воно має бути між ними розділено порівну по ? частині спадкового майна та за нею в судовому порядку повинно бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на ? частину спірного будинку.

В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила встановити за нею право першої черги на спадкування за законом після померлого 10.09.2010 року ОСОБА_4 разом із спадкоємцями першої черги, які мають право на спадкування за законом; розділити спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені порівну по ? частині, виділити їй його ? частину та визнати за нею право власності на ? частину спадкового майна у вигляді вказаного будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом після смерті 10.09.2010 року ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 позов підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, просила позов ОСОБА_1 задовольнити. Зустрічний позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 був неповнолітнім, сестра ОСОБА_3 ОСОБА_2 не проживала разом із спадкодавцем та не надавала ніякої допомоги, а тому підстав для визнання за нею права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом немає. Просила у зустрічному позові відмовити.

Представники відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, суду пояснили, що ОСОБА_3 перебувала в безпорадному стані у зв'язку з тяжкою хворобою та була лежачою хворою в останні 6 місяців перед смертю , ОСОБА_4 також у зв'язку з тяжкою хворобою потребував постійного догляду і ОСОБА_2 проживала разом з ними в спірному будинку та доглядала за ними, також несла витрати по утриманню будинку. Просили у позові ОСОБА_1 відмовити. Зустрічний позов підтримали, підтвердили обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, просили зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений ОСОБА_1 позов та зустрічний позов ОСОБА_2 такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 30 січня 2010 року померла ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина на належне їй за життя майно. За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила, спадкова справа після її смерті в Ірпінській міській державній нотаріальній конторі не заводилась. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 був її син ОСОБА_4, який на час смерті ОСОБА_3 проживав разом з нею в будинку № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені Київської області.

В судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2010 року помер ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому за життя майно. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_4 до Ірпінської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 28.02.2011 року звернувся син померлого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на день смерті батька ОСОБА_4 був неповнолітнім. Також із заявою про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_4 до Ірпінської міської державної нотаріальної контори 11.03.2011 року звернулася ОСОБА_2.

Встановлено, що згідно листа Комунального підприємства Київської обласної ради “Ірпінське бюро технічної інвентаризації“ від 06 вересня 2012 року № 894 право власності на будинок № 11 по вул. Квіткова в м. Ірпінь зареєстровано за ОСОБА_3.

Встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа : Голоне управління юстиції в Київській області про встановлення факту родинних відносин встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_3, яка померла 30.01.2010 року, дане рішення набрало законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту депутата Ірпінської міської ради ОСОБА_17 від 10.02.2011 року ОСОБА_3, яка померла від цирозу печінки 30 січня 2010 року потребувала постійного догляду, ОСОБА_2 перебувала у лікарні разом з сестрою, піклувалася про неї; після смерті матері ОСОБА_3 залишився її син ОСОБА_4, який за станом свого здоров'я також потребував догляду та лікування, помер від шлунково-кишкової кровотечі та цирозу печінки 10 вересня 2010 року. Всіх своїх родичів ОСОБА_2 поховала за власний рахунок, проживає ОСОБА_2 за адресою м. Ірпінь, вулиця Квіткова, 11 у будинку, який належав їхнім батькам.

Встановлено, що згідно листа Ірпінської міської поліклініки від 02.11.2012 року № 110 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходилася на диспансерному обліку у лікаря-терапевта з приводу цирозу печінки, лікаря-хірурга з приводу фібромастопатії; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_4 на диспансерному обліку не перебував, померли від цирозу печінки.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у позові ОСОБА_2 відмовлено; ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2012 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2012 року залишено без змін. Даним рішенням Ірпінського міського суду від 21 вересня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що в матеріалах спадкової справи № 93/2011 до майна померлого 10.09.2010 р. ОСОБА_4 наявна заява позивача від 05.03.2011 року, в якій остання вказує, що приймає спадкове майно після смерті ОСОБА_4, яке він фактично прийняв після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла 30.01.2010 року. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач визнала той факт, що спадщину після смерті її сестри, прийняв її син ОСОБА_4 Дані обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили і відповідно до ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, представників відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, матеріалами справи.

Так свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_3 по спільній роботі на заводі “Реле-Автоматика“, він спілкувався з нею, жила вона в м. Ірпені зі своїм сином, інколи до них заходив внук ОСОБА_15. Останній раз він її бачив у другій половині 2009 року, вона була в нормальному стані.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснила, що вона перебувала з ОСОБА_4 в дружніх стосунках; ОСОБА_3 могла себе забезпечувати, добре виглядала, пишалася онуком. У ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був алкоголізм, ОСОБА_3 пила ; будинок їх був доглянутий.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона та ОСОБА_3 були подругами з 1970 року; її син та її племінниця побралися. Вони часто зустрічалися з ними, з онуком. Вона останній раз спілкувалась з ОСОБА_3 восени 2009 року, вона ні на що не скаржилася; проживала ОСОБА_3 з сином, приблизно у 2007-2008 році вона їй розказувала, який вони купили холодильник. По зовнішньому вигляду неможна було зробити висновок, що ОСОБА_3 хворіла; у неї була рідна сестра ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_3 він знає та знав її сина ОСОБА_18; ОСОБА_3 часто зустрічалася з онуком ОСОБА_12 та допомагала йому, вона бачила її з онуком в кафе в липні 2009 року. Спілкувалася вона з нею рідко. Вигляд у неї був хворобливий, але по ній не можна було зробити висновок, що вона потребує сторонньої допомоги. В останні роки вона рідко бачила ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона з 1960 року проживала в своєму будинку і знає сім'ю Король, знає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 випивали, вели не зовсім здоровий спосіб життя. ОСОБА_2 постійно помагала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, готовила їсти, всі свята вони проводили разом. Знає, що у ОСОБА_4 був син ОСОБА_19. Хоронила ОСОБА_3 сестра ОСОБА_2, онука вона не бачила, він в Ірпінь не приїздив.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона знає сім'ю Король з їх дитинства. Вони проживали з батьками, ОСОБА_2 завжди турбувалася про цю сім'ю, вона купляла ліки для ОСОБА_3, доглядала її. Коли ОСОБА_3 захворіла на цироз печінки ОСОБА_20 переїхала до них. З 1980 року у ОСОБА_3 був поганий стан здоров'я, син їй не помагав, вів неправильний спосіб життя, зловживав спиртними напоями. ОСОБА_2 поховала обох, онук до ОСОБА_21 не приїздив.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що сім'ю Король та ОСОБА_2 знає, ОСОБА_21 та ОСОБА_4 випивали. ОСОБА_21 хворіла на цироз печінки, вони з сином пили разом. Чи була ОСОБА_21 лежачою хворою він не знає. Хоронила її сестра ОСОБА_2, ОСОБА_4 пив. Він є хрещеним батьком онука ОСОБА_21 - ОСОБА_15.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вони є сестрами, завжди були дружні. ОСОБА_2 була більш забезпеченою і весь час помагала ОСОБА_3, вона помагала добудувати ванну кімнату, кришу. Коли ОСОБА_3 роки за три до смерті захворіла, ОСОБА_2 за нею доглядала, помагала, вона чергувала у неї в лікарні. ОСОБА_3 проживала з сином ОСОБА_4 ОСОБА_21 любила випити і повністю злегла, ОСОБА_2 її доглядала, вона стала проживати в Ірпені у ОСОБА_3 та їздила на роботу в Київ. Після смерті ОСОБА_3 син жив у цьому ж будинку, зловживав спиртним, виносив все з дому. Похованням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 займалась ОСОБА_22 У ОСОБА_4 був від першого шлюбу син, він жив окремо, до батька він не їздив. З онуком зустрічалася ОСОБА_21, вона їхала в Київ, так як дитину до неї не пускали. Син ОСОБА_4 не похорони бабусі не приїздив, а на похорони батька приїжджав. Вона бувала у будинку ОСОБА_21 раз на тиждень, ОСОБА_3 останні три роки бувала в лікарні часто, останні 4 місяці свого життя вона весь час була в лікарні. В 2009 році вона була пенсіонеркою, яку пенсію вона отримала їй невідомо. В грудні 2009 року вона лягла в лікарню і з 2010 року вона була повністю прикута до ліжка. В 2009 році вона лежала в лікарні приблизно 2-3 рази. З ОСОБА_4 інколи проживали якісь жінки, але хто це був їй невідомо. ОСОБА_4 себе обслуговувати не міг, не міг забезпечувати себе, він ходив і продавав речі зі свого будинку. ОСОБА_3 постійно скаржилася на те, що до неї не пускають онука, вона їздила до онука і дарила йому подарунки. ОСОБА_2 переїхала в Ірпінь, коли ОСОБА_3 почала хворіти, жила разом з нею.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від їх прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому часті, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Як встановлено в судовому засіданні після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом першої черги був її син ОСОБА_4, який на час смерті матері проживав разом з нею в будинку № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені Київської області. ОСОБА_4 після смерті матері до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, свої спадкові права не оформив, 10 вересня 2010 року ОСОБА_4 помер. Згідно листа Комунального підприємства Київської обласної ради “Ірпінське бюро технічної інвентаризації“ від 06 вересня 2012 року № 894 право власності на будинок № 11 по вул. Квіткова в м. Ірпінь зареєстровано за ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом першої черги є його син ОСОБА_1, який подав заяву до Ірпінської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 та який на час відкриття спадщини був неповнолітнім, а тому він відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 та рідною тіткою ОСОБА_4, ці обставини визнаються сторонами і відповідно до ст. 61 ЦК України доказуванню не підлягають. Встановлено, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4, які через тяжку хворобу - цироз печінки потребували сторонньої допомоги.

За таких обставин суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючи надані докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що слід змінити черговість та визнати за ОСОБА_2 право на спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_1, який має право на спадкування за законом першої черги.

Таким чином, суд вважає, що оскільки у відповідності до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, слід визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року та за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року.

При цьому суд також вважає, що оскільки позивачкою по зустрічному позову ОСОБА_2 заявлена позовна вимога про розділ спадкового майна у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами № 11 по вул. Квітковій в м. Ірпені порівну по ? частині та виділити їй його ? частину, однак в судовому засіданні позивачкою не заявлялось клопотання про призначення експертизи для визначення можливих варіантів розподілу даного будинку та не надано доказів щодо технічної можливості розподілу будинку, суд відмовляє їй у розподілі спадкового будинку.

Таким чином суд задовольняє заявлений позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 частково.

На підставі ст. ст. 1216-1222, 1261, 1266, 1258-1259, 1263, 1268-1270,1278 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року.

В інший частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування за законом та визнання права власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за законом, розділ спадщини задовольнити частково.

Змінити черговість та визнати за ОСОБА_2 право на спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_1, який має право на спадкування за законом першої черги.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку № 11 по вулиці Квітковій в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 10 вересня 2010 року.

В інший частині зустрічного позову відмовити.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 27.04.2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_23

Попередній документ
30930175
Наступний документ
30930177
Інформація про рішення:
№ рішення: 30930176
№ справи: 2-316/12
Дата рішення: 26.04.2013
Дата публікації: 23.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.05.2025)
Дата надходження: 12.05.2025
Розклад засідань:
15.10.2020 09:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
22.11.2021 12:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області