Справа № 1013/10270/2012
15 квітня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Пархоменко О.В.
при секретарі Харитоновій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Київської області, ОСОБА_3 про встановлення факту належності будинковолодіння спадкодавцю та визнання права власності на будинковолодіння та земельної ділянки в порядку спадкування за законом,
Позивачка звернулася до суду із даним позовом, свої позовні вимоги мотивувала тим, що 10 лютого 2012 року помер її рідний батько ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області та земельної ділянки біля будинку розміром 0,1185 га. Позивачка вказує, що вона відповідно до ст. 1261 ЦК України як дочка відноситься до спадкоємців першої черги, інших спадкоємців немає; вона в шестимісячний строк звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину їй було відмовлено. Вказує, що як вбачається з відповіді Ірпінської міської державної нотаріальної контори згідно архівної довідки, виданої 24 ждовтня 2012 року Київським обласним державним нотаріальним архівом за № 01-17-2003, за даними реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 1991 рік, том № 3 - реєстровий № 1098 посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори 25 травня 1991 року і таким чином в зв“язку з розбіжностями в датах укладання та посвідчення зазначеного договору їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності зазначеного житлового будинку її батьку та визнання за нею права власності на нього в порядку спадкування за законом.
Позивачка вказує, що те, що будинок № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області належить її батьку ОСОБА_4 підтверджується договором купівлі-продажу, де він особисто його підписував і де зазначено, що кошти за купівлю-продаж були сплачені, технічним паспортом на будинок, архівною довідкою Київського обласного державного нотаріального архіву № 1-17-2903 від 24.10.2012 року, що договір купівлі-продажу спадкового будинку був дійсно посвідчений, державним актом на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого вбачається, що її батько є власником земельної ділянки, на якій знаходиться спадковий будинок. Так як помилка, яка була допущена при укладанні договору купівлі-продажу її батьком будинку № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області позбавило її можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, тому вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.
В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила встановити факт володіння спадкодавцем ОСОБА_4 будинком № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області; визнати за нею право власності на будинок № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області та земельну ділянку площею 0,1185 га за адресою смт. Гостомель Київської області, вулиця Лугова, 43 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, померлого 10 лютого 2012 року
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.
Представник відповідача - ОСОБА_2 селищної ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника селищної ради.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Так в судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2012 року помер ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.
Встановлено, що за життя ОСОБА_4 заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті дружина спадкодждавця ОСОБА_6 та його діти ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
В судовому засіданні також встановлено, що дружина померлого ОСОБА_6 27 березня 2012 року звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини; дочки померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 27 березня 2012 року звернулися до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявами про відмову від прийняття спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_6; 13 липня 2012 року дружина померлого ОСОБА_6 звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про відкликання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 від 27 березня 2012 року та відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь доньки ОСОБА_1; також 13 липня 2012 року дочка померлого ОСОБА_1 звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь дружини померлого ОСОБА_6 та в цій заяві також вказала, що вона приймає спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 Дочка померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька не зверталася.
В судовому засіданні також встановлено, що 25 травня 1991 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений старшим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 28 травня 1991 року, зареєстрований в реєстрі за № 1098, відповідно до якого ОСОБА_4 купив жилий будинок з надвірними будівлями в селищі Гостомель по вулиці Луговій, 43; згідно ОСОБА_6 з реєстру прав власності на нерухоме майно КП КОР “Ірпінське бюро технічної інвентаризації“ від 18.06.2012 року власником житлового будинку за адресою смт. Гостомель, вул. Лугова, 43 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1098 від 25.05.1991 року. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 062016 ОСОБА_4 на підставі рішення 26 сесії 24 скликання ОСОБА_2 селищної ради від 26 лютого 2004 року № 458-26-ХХІУ є власником земельної ділянки площею 0,1185 га в смт. Гостомель, вул. Лугова, 43.
Згідно листа державного нотаріуса Ірпінської міської державної нотаріальної контои ОСОБА_10 у зв'язку з розбіжностями в датах укладення та посвідчення договору купівлі-продажу будинку в смт. Гостомель, вул. Лугова, 43 , а також з огляду на те, що від імені продавця діяв представник, не уповноважений на час посвідчення договору на укладення даної угоди, ОСОБА_1 запропоновано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності зазначеного житлового будинку ОСОБА_4 та визнання за нею права власності на нього в порядку спадкування.
Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, копіями паспортів, свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть, договору купівлі-продажу від 28 травня 1991 року, копією спадкової справи № 129/2012 до майна померлого 10 лютого 2012 року ОСОБА_4, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), Державного акту на право власності на земельну ділянку, іншими матеріалами справи.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як встановлено в судовому засіданні 25 травня 1991 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений старшим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 28 травня 1991 року, зареєстрований в реєстрі за № 1098, відповідно до якого ОСОБА_4 купив жилий будинок з надвірними будівлями в селищі Гостомель по вулиці Луговій, 43; згідно ОСОБА_6 з реєстру прав власності на нерухоме майно КП КОР “Ірпінське бюро технічної інвентаризації“ від 18.06.2012 року власником житлового будинку за адресою смт. Гостомель, вул. Лугова, 43 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1098 від 25.05.1991 року
Таким чином за ОСОБА_4 було у встановленому законом порядку КП КОР “Ірпінське бюро технічної інвентаризації“ зареєстровано право власності на будинок № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель і на даний час це право власності ніким не оспорюється, а тому підстав для встановлення факту володіння спадкодавцем ОСОБА_4 будинком № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області суд не вбачає.
В зв'язку із цим суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області та земельну ділянку площею 0,1185 га за адресою смт. Гостомель Київської області, вулиця Лугова, 43 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 10 лютого 2012 року.
На підставі ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218, 256 ЦПК України суд:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок № 43 по вулиці Луговій в смт. Гостомель Київської області та земельну ділянку площею 0,1185 га за адресою смт. Гостомель Київської області, вулиця Лугова, 43 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 10 лютого 2012 року.
В інший частині позов залишити без задоволення.
Копію рішення направити відповідачу ОСОБА_2 селищній раді для відома.
Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 20.04.2013 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
ОСОБА_11