Справа № 62/1687/13-ц
Провадження № 2/362/1192/13
( З А О Ч Н Е )
22.04.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
при секретарі - Іщенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, 07 серпня 2012 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №К-91/12, згідно умов якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в розмірі 4800000,00 гривень, зі сплатою річних 15%, строком погашення не пізніше 06.08.2022 року.
04 вересня 2012 року між позивачем та ПАТ «Ерде Банк» був укладений договір відступлення права вимоги №699/12, згідно якого останній передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит та іпотечним договором.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 порушила умови договору про іпотечний кредит, а тому за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 505893,45 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позивні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
У зв'язку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 07 серпня 2012 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №К-91/12, згідно умов якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в розмірі 480000,00 гривень, зі сплатою річних 15%, строком погашення не пізніше 06.08.2022 року (а.с. 6-11).
07.08.2012 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №2725, який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договору про іпотечний кредит №К-91/12 від 07 серпня 2012 року (а.с.17-22).
04 вересня 2012 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Ерде Банк» був укладений договір відступлення права вимоги №699/12, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №5170, згідно якого останній передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит №К-91/12 від 07 серпня 2012 року та іпотечним договором від 07 серпня 2012 року (а.с. 23-26).
Відповідно до довідки №250/11/2, заборгованість ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №К-91/12 від 07 серпня 2012 року станом на 23.01.2013 року становить 505893,45 гривень, в тому числі: по основній сумі боргу - 478255,92 грн., нараховані відсотки - 27037,90 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 570,62 грн., інфляційні витрати - 29,01 грн.
У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вбачається з положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не належним чином виконує свої обов'язки перед кредитором, у зв'язку з чим станом на 23.01.2013 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 505893,45 грн., чим позивачу завдано матеріальну шкоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Позовні вимоги в частині відшкодування витрат судового збору в розмірі 3441,00 грн. підлягають до задоволення, оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 612, 623, 1054 ЦК України , ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 224-233, 294, ч. 4 ст.295 ЦПК України, суд, -
Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит в розмірі 505893 гривень 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи витрати по слаті судового збору в розмірі 3441 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішенння може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Ковбель