25.04.2013Справа № 901/755/13-г
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире»
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97»
2. Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гурзуфська селищна рада
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - комунальне підприємство «Гурзуф»
про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору
Суддя С.А. Чумаченко
Представники сторін:
від позивача - Леонова К.О., довіреність № 01 від 15.01.2013, представник; Ришкевич І.С.- керівник;
від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» - Сінгаєвський О.В., довіреність № б/н від 28.02.2013, у справі;
від відповідача - Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" - Северіна Г.В., довіреність № 12 від 08.01.2013, у справі;
від третьої особи - Гурзуфської селищної ради - не з'явився;
від третьої особи - комунального підприємства «Гурзуф» - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» та Кримського республіканського підприємства ««Протизсувне управління», просить суд:
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» не чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в користуванні земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки;
- визнати за товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» переважне право укладення з Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» договору № 17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд в смт. Гурзуф, дільниця південній буні N 1, протяжністю 12 пог. м. у тому числі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-го ярусу, набережна, підпірна стіна 2- го ярусу, та перевести на товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» права та обов'язки «Користувача» по вказаному договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу згідно договору оренди від 28.07.2004 була надана в користування земельна ділянка площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. АС. Пушкіна, смт. Гурзуф. 01.08.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» був укладений договір №14/11, згідно якого позивачу передана в експлуатацію берегоукріплювальні споруди, дільниця в 12 м південніше буні № 1 протяжністю 85 м, які знаходяться на орендованій земельній ділянці. Крім того, 24.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» укладений договір № 17/11, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» передане в експлуатацію берегоукріплювальні споруди, південніше буні № 1 протяжністю 12 м, які знаходяться на земельній ділянці орендованого позивачем за договором оренди від 28.07.2004. Таким чином враховуючи той факт, що вищевказані берегоукріплювальні споруди, знаходяться на земельній ділянці позивача, а діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» по їх експлуатації перешкоджає повноцінному використанню позивачем орендованою земельною ділянкою, що й стало підставою для звернення позивачем із позовною заявою до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 залучена до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гурзуфська селищна рада.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013 прийнято заяву позивача про часткову зміну предмету позову, шляхом викладення пункту 2 прохальної частини позовної заяви у новій редакції, а саме, визнати недійсним договір № 17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97».
Таким чином, суд продовжує розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» та Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» про:
- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» не чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в користуванні земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки;
- визнання недійсним договір № 17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97».
Справа слуханням відкладалася в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Також надав клопотання про призначення по справі судової експертизи.
У своїх письмових поясненнях наданих суду у попередніх засіданнях зазначає, що із позовної заяви не вбачається, яке саме право порушено з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» у відношенні позивача. Договір № 17/11 від 24.06.2011, який був укладений між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» був укладений відповідно до вимог чинного законодавства. Після укладення зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» уклало договори від 24.06.2011 № 17/11Н та від 24.06.2011 № 17/11-В з метою виконання постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 24.03.2004 № 89.
Суд розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» про призначення по справі судової експертизи, не убачає підстав для його задоволення, вважає його безпідставним та не обґрунтованим.
Представник відповідача - Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» у судовому засіданні проти позову заперечував. Просив його не задовольняти.
У своїх письмових поясненнях, які були наданні під час розгляду справи, вказує на те, що Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» зобов'язане до укладання договорів на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що знаходяться на його балансі. На виконання цього припису 24.06.2011 було укладено договір експлуатації берегоукріплювальних споруд смт. Гурзуф на ділянці на південь від буни № 1 довжиною 12м. Згідно умов цього договору користувачу в особі товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» в експлуатацію передано майно у складі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, набережна, підпірна стіна 2-ого ярусу, що в свою чергу є елементами берегоукріплювальних споруд. 01.08.2011 укладено договір експлуатації берегоукріплювальних споруд смт. Гурзуф на ділянці 12 м. на південь від буни № 1 довжиною 85 м. Згідно умов цього договору користувачу в особі товариствуа з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в експлуатацію передано майно у складі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, пандус, водовипуск №№ 2, 3, набережна, які є елементами берегоукріплювальних споруд зазначених вище. Вказує на те, що обидва договори експлуатації берегоукріплювальних споруд укладені у відповідності до чинного законодавства. Підстав для розірвання цих договорів немає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гурзуфська селищна рада у судове засідання не з'явилася, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином. Причини не явки суду не відомі.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - комунальне підприємство «Гурзуф» у судове засідання не з'явилася, 25.04.2012 надіслала на адресу суду письмове пояснення. Просила провести розгляд справи за відсутності його представника
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що треті особи не скористалися своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази. Які були представлені сторонами під час розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Рішенням Гурзуфської селищної ради 25 сесії 24 скликання від 04.03.2004 № 11 "Про укладення договорів оренди з підприємствами, організаціями, установами, приватними підприємцями на земельні ділянки Гурзуфської селищної ради" було вирішено укласти договір оренди з товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» на земельну ділянку площею 0,3 га строком на 10 років для обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі" (а.с. 11-12).
Рішенням Гурзуфської селищної ради 33 сесії 24 скликання від 15.07.2004 № 31 "Про внесення змін до раніше прийнятих рішень" було внесено зміни у пункт 1 рішення № 11 25 сесії 24 скликання від 04.03.2004, а саме, пункт 1 у наступній редакції: укласти договір оренди з товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» на земельну ділянку площею 0,13 га строком на 10 років для обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі" (а.с. 13).
На підставі договору оренди від 28.07.2004 товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире», як орендар, отримало у строкове платне користування від Гурзуфської селищної ради, як орендодавця, земельну ділянку із земель селищної ради, що розташована за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", кадастровий номер 0111946800:01:006:0078 (а.с. 7-10).
Даний договір зареєстрований у книзі записів договорів оренди земельних ділянок 06.09.2004 за 3 00123.
Відповідно пункту 2.1. договору оренди від 28.07.2004, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1300 га, із земель загального користування Гурзуфської селищної ради, класифікація угідь земельної ділянки - землі інших установ, закладів, організацій (строка 3,17 шифр 58 форми 6-зем.), по угіддям - відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, кам'янисті місця, галька, (графи 68, 67 форми 6-зем).
Договір укладений на 10 років (пункт 3.1. договору оренди від 28.07.2004).
Умови використання земельної ділянки визначені у пункті 5 оренди від 28.07.2004, а саме: земельна ділянка передається в оренду для обслуговування берегової смуги пляжної зони (пункт 5.1.), цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони (пункт 5.2.).
28.07.2004 був складений акт винесення в натуру меж земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі" для обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони (а.с. 17).
08.09.2004 товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» та Гурзуфська селищна рада підписали акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 18).
На земельній ділянці, яка передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире», розташовані берегоукріплюючі споруди, яка знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», а саме: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, пандус, водовипуск №№ 2, 3, набережна, підпірна стена 2-ого ярусу.
01.08.2011 Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (управління) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» (користувач) був укладений договір № 41/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд (а.с. 30-32).
Згідно пунктами 1.1., 1.2. договору № 41/11 від 01.08.2011, предметом договору є майно, яке знаходиться на балансі управління: берегоукрепні споруди смт. Гурзуф, ділянка в 12 м. на південь буни № 1, довжиною 85 м. Управління надає користувачу в експлуатацію майно, яке зазначене у пункті 1.1. даного договору, а користувач перераховує управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріпних, противооповзених та пляжних споруд.
Актом приймання - передачі складу майна, яке надається до експлуатації товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» за договором № 41/11 від 01.08.2011 було передано майно, а саме: берегоукріпні споруди смт. Гурзуф, ділянка в 12 м. на південь буни № 1 у складі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, пандус, водовипуск №№ 2, 3, набережна (а.с. 28 зворотня сторона).
Згідно зі постановою Ради Міністрів Української РСР №569 від 09.05.1963 і рішення виконавчого комітету Кримської обласної промислової ради депутатів трудящих № 493 від 16.09.1964, державне підприємство «Протизсувне управління», правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», виступило замовником будівництва берегоукріплюючих і протизсувних споруд в м. Ялті на ділянках морського побережжя, де розташовані пляжі м. Ялта. Після введення в експлуатацію, ці споруди були передані на баланс державного підприємства "Кримське протизсувне управління".
Пунктом 6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986 №238 "Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань" та проведеної у 1986-1987 роках інвентаризації усі наявні берегоукріплювальні і протизсувні споруди, включаючи штучно створені хвильогасящі пляжі, незалежно від їх відомчої належності, поставлені на баланс Кримського протизсувного управління і враховані у складі основних фондів з визначенням амортизаційних відрахувань по нормам, встановленим для основних гідротехнічних споруд.
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 11.03.1997 № 68 "Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, які піддаються впливу природних негативних процесів" з метою підвищення ефективності робіт по інженерному захисту територій на державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління", окрім функцій генерального замовника, також покладаються функції головної координуючої організації з вирішення питань проектування, будівництва всіх видів споруд інженерного захисту територій, нагляду за їх технічним станом на всій території Криму, а також покладені обов'язки по укладенню довгострокових договорів з іншими підприємствами і організаціями з експлуатації берегоукріплюючих споруд, які знаходяться на його балансі, і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню з визначенням розміру коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегозахисних споруд, виходячи з норм амортизаційних відрахувань відповідно ухвалі Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 №1568.
Згідно з пунктом 7.1. постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 11.03.1997 № 87 "Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підтверджені дії негативних природних процесів", Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» зобов'язане до укладання договорів на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що знаходяться на його балансі.
24.06.2011 Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (управління) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" (користувач) був укладений договір № 17/11 екскплуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд (а.с. 26-28).
Згідно пунктами 1.1., 1.2. договору № 17/11 від 24.06.2011, предметом договору є майно, яке знаходиться на балансі управління: берегоукрепні споруди смт. Гурзуф, ділянка на південь буни № 1, довжиною 12 м. Управління надає користувачу в експлуатацію майно, яке зазначене у пункті 1.1. даного договору, а користувач перераховує управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріпних, противооповзених та пляжних споруд.
Актом приймання - передачі складу майна, яке надається до експлуатації товариству з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" за договором № 17/11 від 24.06.2011 було передано майно, а саме: берегоукріпні споруди смт. Гурзуф, ділянка північнее буни № 1 у складі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, набережна, підпірна стена 2-ого ярусу (а.с. 28 зворотня сторона).
Слід зазначити, що Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» зверталось до суду з позовної заявою до Гурзуфської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» про визнання недійсним пункту 1 рішення Гурзуфської селищної ради 25 сесії 24 скликання № 11 від 04.03.2004, та пункту 3 рішення Гурзуфської селищної ради 33 сесії 24 скликання № 31 від 15.07.2004 (стосовно вирішення укласти договір оренди з товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» на земельну ділянку площею 0,13 га строком на 10 років для обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі").
Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 у справі № 2-18/2495.1-2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011у справі № 2-18/2495.1-2010, у позові Кримського республіканського підприємство «Протизсувне управління» відмовлено (а.с. 20-25).
Таким чином, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" договір № 17/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011, згідно з яким передало в експлуатацію товариству з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" іншу частину тих же самих берегоукріпних споруд довжиною 12 м., що знаходяться на орендованій товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» земельній ділянці , у тому числі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу,набережна, підпірна стена 2-ого ярусу.
Оскільки, вищезазначені берегоукрепні споруди знаходяться на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» на підставі договору оренди від 28.07.2004, відповідно, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» не мало право укладати з товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" договір № 17/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011.
Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" на підставі договору № 17/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011 буде перешкоджати використанню товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» земельної ділянки, яка була надана йому на підставі договору оренди від 28.07.2004.
Крім того, договір оренди від 28.07.2004, який був прийнятий на підставі рішень Гурзуфської селищної ради 25 сесії 24 скликання від 04.03.2004 № 11 та 33 сесії 24 скликання від 15.07.2004 № 31, в судовому порядку (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі № 2-18/2495.1-2010) не визнаний не дійсним, та надай час продовжує діяти з усіма правами та обов'язками для сторін, між якими він був укладений.
Крім того, суд зазначає, що Кримському республіканському підприємству «Протизсувне управління» було відомо, що та частина берегоукріпних спору, яку він віддав в оренду за договором № 17/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011 товариству з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97", розташова на земельній ділянці, яка у 2004 році була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире», оскільки позивач направляв на адресу Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» лист № 13 від 08.06.2011 з проханням укласти угоду про загальне користування та утримання берегоукріпних споруд, які розташовані на території Гурзуфської селищної ради вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", договір оренди земельної ділянки від 28.07.2004 (а.с. 158).
На що Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» своїм листом від 23.06.2011 за № 1808 відповіло, що укладання договору з вашим підприємством є не можливим, оскільки, зазначена територія знаходиться у користуванні за договором експлуатації у фізичної особи (а.с. 156).
Згідно абзацу 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до статті 648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Пунктом 7.1. постанови Ради міністрів автономної Республіки Крим № 87 від 11.03.1997 «Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій» встановлено обов'язок Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» на укладання договорів з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, які знаходяться на його балансі.
Таким чином, та частина берегоукріпних спору, яка була надана Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" за договором оренду № 17/11 експлуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011, знаходиться на земельній ділянці, яка у 2004 році була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» на підставі договору оренди від 28.07.2004, відповідно, договір № 17/11 екскплуатації берегоукрепних, противооповзених та пляжних споруд від 24.06.2011 є недійсним, оскільки, чинить перешкоди використанню товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» земельної ділянки відповідно до умов договору оренди від 28.07.2004.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно статті 203 Цивільного кодексу України, такими вимогами значиться: зміст правочину, який не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236 Цивільного кодексу України).
Згідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» та Кримського республіканського підприємства ««Протизсувне управління» підлягають задоволенню в частині визнання недійсним договору № 17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97».
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» не чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в користуванні земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відтак, метою та завданнями господарського судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, захисту підлягає уже порушене право, а не ті права та інтереси, щодо яких наразі не відомо, чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні.
У зв'язку з чим, рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, зокрема, із зобов'язанням осіб утриматися від вчинення певних дій, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Також суд зазначає, що позивач у своїй позовній вимозі щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» не чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в користуванні земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки, не конкретизував у чому саме наявні перешкоди з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» та що саме повинен суд заборонити вчиняти товариству з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» відносно користування. земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф.
Відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору при частковому задоволенні позову відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлено та підписано 26.04.2013
Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір № 17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97».
3. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» не чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Санвире» в користуванні земельною ділянкою площею 0,13 га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: вул. Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе «Сафарі», смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки - відмовити.
4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» судовий збір у розмірі 573,50 грн.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97» на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире» судовий збір у розмірі 573,50 грн.
6. Накази видати після набрання рішення законної сили.
Суддя С.А. Чумаченко
Розсилка простою кореспонденцією:
1. Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», вул. Горького, 30, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98604.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аю-Даг-97», вул. Гурзуфське шосе, 13, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98640.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Санвире», вул. Геологів, 1, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98640.
Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:
1. Комунальне підприємство «Гурзуф», вул. Подвойського, 11, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98640.
2. Гурзуфська селищна рада, вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98640.