26 квітня 2013 року Справа № 2-5/11007-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддівДемидової А.М., Шевчук С.Р., Воліка І.М.
перевіривши матеріали касаційних скарг 1) Департаменту майна міста Москви, 2) Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви"
на рішення від 24.10.2011
господарського суду Автономної Республіки Крим
та на постановувід 05.03.2013
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 2-5/11007-2007
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомПрокуратури міста Євпаторії в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до1) Євпаторійської міської ради, 2) Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви", 3) Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
провизнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій
Подані касаційні скарги Департаментом майна міста Москви, Державним унітарним підприємством міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви" на рішення від 24.10.2011 господарського суду автономної Республіки Крим та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі № 2-5/11007-2007 не відповідають вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі та на 01.01.2013 становить 1 147,00 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржники оскаржують рішення від 24.10.2011 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 в повному обсязі.
Отже, враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягає сплаті за звернення з касаційними скаргами в такому випадку повинен сплачуватися відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (далі-Постанова).
Відповідно до п. 2.2.1. вищезазначеної Постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Крім того, згідно п.2.11 Постанови, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Тобто, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі.
Натомість до касаційної скарги Департаменту майна міста Москви в якості доказу сплати судового збору додана квитанція № 7060.137.1 від 15.03.2013 про сплату судового збору у сумі 802,90 грн., а до касаційної скарги Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви" в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 138 від 06.03.2013 про сплату судового збору у сумі 802,90 грн., що суперечить вимогам пп. 5 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що скаржники, звертаючись з касаційними скаргами надали платіжні документи, якими сплачено судовий збір в меншому розмірі, тобто має місце недоплата судового збору, а тому вказані платіжні документи не можуть вважатися доказами, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Зважаючи на викладене, касаційні скарги підлягають поверненню.
Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційні скарги можуть бути подані повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Департаменту майна міста Москви, Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви" на рішення від 24.10.2011 господарського суду автономної Республіки Крим та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі № 2-5/11007-2007 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.Р. Шевчук
І.М. Волік