22 квітня 2013 року Справа № 5024/1408/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.
суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
на постанову відОдеського апеляційного господарського суду 07.02.2013
у справі господарського суду№ 5024/1408/2012 Херсонської області
за позовомДержавного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ капітального будівництва Управління матеріально-технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області
пророзірвання договору та стягнення 561 334,09 грн.
за участю представників:
від позивача - Максимов Д.С.
від відповідача - Заверюха К.О.
від третьої особи - не з'явились
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про розірвання договору №1659/1 від 28.09.2000 на дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Кірова у м. Херсоні та стягнення 561 334,09 грн. збитків, які полягають у втраті будівельних матеріалів, переданих на виконання умов вказаного договору.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.09.2012 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Відділ капітального будівництва Управління матеріально-технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 у справі № 5024/1408/2012 (суддя Людоговська В.В.) позов задоволено частково; розірвано договір №1659/1 від 28.09.2000; стягнуто з відповідача на користь позивача 1073,00 грн. судових витрат, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Туренко В.Б., суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 скасовано та викладено його у редакції: "Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" 507 369,18 грн. витрат на дольову участь у будівництві житлового будинку, 16 294,18 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд"; в іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у даній справі, а рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 - залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що при вирішенні спору Одеським апеляційним господарським судом не було допущено порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області направило на адресу Херсонського морського торгового порту лист за вих. №1659/1-12, у якому просило для завершення будівництва 46-ти квартирного житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні прийняти дольову участь у будівництві, яка може бути виражена у забезпеченні об'єкту будівельними матеріалами, у виконанні загальнобудівельних робіт на загальну суму 760 тис. грн. У результаті сумісної діяльності по будівництву житлового будинку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області передасть порту шість трьохкімнатних квартир загальною площею 582,4 кв.м. із розрахунку вартості 1 кв.м. станом на 01.01.2000 - 1300 грн.
28.09.2000 між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області та Херсонським морським торговим портом був укладений договір №1659/1 на дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні, за умовами якого відповідач прийняв позивача у дольову участь в будівництві 46-ти квартирного житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні.
Сума договору визначена розміром пайового внеску позивача і складає 754 600, 00 грн. із розрахунку вартості 1 кв.м. загальної площі житла - 1 300, 00 грн., що на момент укладення договору становить в еквівалентному відношенні 240 умовних одиниць (п.1.2. договору).
Пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. вказаного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити введення будинку в експлуатацію в 4 кварталі 2001, виділити у вищезазначеному будинку 6 трьохкімнатних квартир загальною площею 580, 4 кв.м. (квартири під №1, 13, 18, 32, 36, 45, 1-6 поверхи), передати позивачу документи, необхідні для реєстрації за ним права власності на зазначені квартири.
Згідно з п. 2.2.1. зазначеного договору позивач зобов'язався на суму пайового внеску забезпечити безперебійне постачання будівництва житлового будинку будівельними матеріалами відповідно до доданої специфікації (додаток №1), а також виконати штукатурні роботи в одній секції житлового будинку.
Пунктами 3.1. - 3.3. договору визначено, що прийом-передача квартир здійснюється за актом при умові повного внесення позивачем пайового внеску. Прийом-передача будівельних матеріалів - по накладним. Приймання виконаних робіт - за актами форми 2.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань.
Згідно з додатком №1 до вказаного договору погоджено графік поставки будівельних матеріалів на загальну суму 756 тис.грн., а саме: збірні залізобетонні вироби у кількості 480 куб.м. протягом вересня-грудня 2000 року; цегла силікатна - 1400 тис.шт. протягом вересня 2000 року - січня 2001 року; цегла керамічна - 200 тис.шт. протягом вересня 2000 року - лютого 2001 року; пісок - 6000 тонн протягом вересня 2000 року - березня 2001 року; щебінь гранитний - 4000 тонн протягом вересня 2000 року - березня 2001 року.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області направило на адресу Херсонського морського торговельного порту лист від 24.05.2002 за вих. №1659/35, яким просило пролонгувати строк дії договору №1659/1 від 28.09.2000 до 30.12.2002, забезпечити безперебійне постачання будівельних матеріалів. У вказаному листі також зазначено про виконання позивачем зобов'язань, передбачених п. 2.2.1. договору в сумі 508 445, 95 грн. та про наявність заборгованості в сумі 246 154,05 грн.
Листом від 26.04.2004 за вих. №1659/66 Управління Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області підтвердило отримання від порту в рахунок пайового внеску будівельних матеріалів на суму 561 334,09 грн.
Актами державної приймальної комісії від 03.03.2006 та 11.09.2007 житловий будинок по вул. Кірова, 12 в м. Херсоні (І, ІІ черга) прийнятий в експлуатацію. Вказані акти затверджені рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.03.2006 №111 та від 18.09.2007 №472.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач не виділив позивачу у зазначеному в спірному договорі житлового будинку жодної квартири і не передав документи, необхідні для реєстрації права власності на вказані у договорі квартири.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2009 у справі №3/109-06 у задоволенні позову Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, за участю третіх осіб - Державного підприємства "Будівельне управління УМВС в Херсонській області", Відділу капітального будівництва УМВС України в Херсонській області про зобов'язання передати квартири у житловому будинку по вул. Кірова, 12 в м. Херсоні загальною площею 390,28 кв.м. відмовлено. Вказане судове рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.
Листом від 24.05.2012 за вих. №30-02/1/305 позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору №1659/1 від 28.09.2000 та про повернення пайового внеску у сумі 561 334,09 грн., відповідь на яку не отримав.
З висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.2007 вбачається, що підтверджена первинними бухгалтерськими документами сума поставки будівельних матеріалів за договором №1659/1 від 28.09.2000 складає 507 369,18 грн. Вказана сума пайового внеску також встановлена господарським судом при прийнятті рішення від 25.09.2009 у справі №3/109-06.
Посилаючись на істотне порушення відповідачем договору від 28.09.2000 № 1659/1 внаслідок передання зазначених у договорі квартир у власність третім особам та непередання позивачу жодної квартири відповідно до його пайового внеску, а також на завдання позивачу збитків у зв'язку зі втратою майна, переданого на виконання умов вказаного договору, Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до суду з позовом про розірвання зазначеного правочину та стягнення 561 334,09 грн. збитків.
Рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 мотивоване посиланням на ст.ст. 16, 22, 610, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 224 Господарського кодексу України. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору від 28.09.2000 № 1659/1, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем істотного порушення умов вказаного договору. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, місцевий господарський суд послався на недоведеність позивачем протиправної поведінки та вини відповідача, а також того, що втрата майна вартістю 561 334,09 грн., переданого на виконання умов договору, є його збитками. Крім того, суд першої інстанції відхилив заяву відповідача про застосування строків позовної давності у зв'язку з її необґрунтованістю.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що факт здійснення поставки будівельних матеріалів на виконання умов договору № 1659/1 від 28.09.2000 підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.2007 на суму 507 369,18 грн. та встановлений рішенням господарського суду від 25.09.2009 р. у справі № 3/109-06, а тому не повинен знову доводитися при вирішенні даної справи. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що саме відповідач істотно порушив умови договору, не передав позивачу жодної квартири відповідно до його пайового внеску, а порушення суб'єктивного права позивача на отримання у власність квартир відповідно до його пайового внеску знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з бездіяльністю позивача. Крім того, апеляційний суд вказав на те, що строк позовної давності не пропущений, оскільки початок його перебігу слід обраховувати з дня набрання чинності рішення господарського суду від 25.09.2009 у справі № 3/109-06, тобто з 12.10.2009.
У касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 35, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 221, 226 Господарського кодексу України.
Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням викладеного, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно з огляду на наявність передбачених законом підстав задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 507 369,18 грн. витрат на дольову участь у будівництві.
У порядку ст.ст. 47, 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно розглянув у судовому процесі всі обставини справи, дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 залишити без змін.
Головуючий суддя Кот О.В.
Судді Кролевець О.А.
Саранюк В.І.