23 квітня 2013 року Справа № 5006/18/83/2012
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали касаційної скарги ФОП ОСОБА_4
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року
у справі № 5006/18/83/2012
господарського судуДонецької області
за позовомФОП ОСОБА_4
доДонецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України
простягнення 85125,00 грн.
за участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача -Дучал О.Ф.
ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про стягнення 85125,00 грн. шкоди.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2012 року (суддя - Овсяннікова О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді - Бойченко К.І., Стойка О.В.), у справі № 5006/18/83/2012 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, вказуючи при цьому на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 1166 ЦК України.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.04.2013 року № 03-05/45о для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Грейц К.В., судді - Бакуліна С.В., Поляк О.І.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
У судове засідання 23.04.2013 року з'явився лише представник відповідача, позивач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2010 року ФОП ОСОБА_4 та ДОТ "Ластівка", який не має статусу юридичної особи, була підписана договірна ціна на поточний ремонт (корпус 1 - 6) ДОТ "Ластівка" в м. Брусіно на суму 85125,49 грн. та узгоджений локальний кошторис на виконання цих робіт на суму 78118,00 грн.
Звертаючись до господарського суду з позовом, ФОП ОСОБА_4 вказав, що хоча акт за формою № КБ-2в б/н та б/д замовником не підписаний, проте факт виконання підрядних робіт на суму 86347,49 грн. підтверджується висновком судово-будівельної експертизи № 37/3 від 26.07.2011 року, а відтак бездіяльністю відповідача позивачу завдана шкода, що полягає у несплаті виконаних робіт на суму 85125,49 грн., яку останній просив стягнути з відповідача, посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України.
Встановивши вказані обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у позові з огляду на недоведеність обставин справи щодо завдання позивачу, як потерпілому, майнової шкоди, а відтак - і відсутність підстав для позадоговірної (деліктної) відповідальності відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З аналізу наведеної норми слідує, що під шкодою розуміють втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що позивачем не доведено факту пошкодження його майна або позбавлення особистого немайнового права, тобто спричинення йому саме шкоди, оскільки неоплачена вартість підрядних робіт у сумі 85125,49 грн. не є шкодою у розумінні вищенаведеної норми, а відтак не підпадає під правове регулювання глави 82 ЦК України.
Таким чином, господарські суди дійшли правомірного висновку, відмовивши у стягненні з відповідача 85125,49 грн. як шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України.
При цьому судом апеляційної інстанції мотивовано відхилено посилання позивача на висновки, викладені в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі № 5006/9/26/2012, про застосування у даному спорі положень ст. 1166 ЦК України, оскільки дане судження, викладене в мотивувальній частині наведеного судового акта, у розумінні ч. 2 ст. 35 ГПК України не є встановленим фактом, який не підлягає доведенню.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у розумінні ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у той час як одностороння відмова від зобов'язання за загальним правилом не допускається, і у тому числі, коли набуття особою майна за рахунок іншої особи мало місце без відповідної правової підстави.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі господарського суду Донецької області № 5006/18/83/2012 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 - без задоволення.
В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі господарського суду Донецької області № 5006/18/83/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Поляк