22 квітня 2013 року Справа № 5011-75/15303-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача -1: Корнієвського Є.С., дов. № б/н від 25.02.2013 року;
Відповідача -2: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року
у справі № 5011-75/15303-2012 господарського суду міста Києва
за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань"
до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ"
відповідача -2 Київської міської ради
про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва
У листопаді 2012 року приватне акціонерне товариство "Дніпровська пристань" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ", Київської міської ради, просило визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012 року, укладений між приватним акціонерним товариством "Дніпровська пристань" та товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ", посвідчений 10.08.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М., зареєстрований в реєстрі за № 2177; застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012 шляхом повернення у власність приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" об'єкта незавершеного будівництва - багаторівневого паркінгу, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1) готовністю 26%, номер РПВН 37307835; визнати право власності приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" на спірний об'єкт; визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" від 13.08.2012 року, адресованою Київській міській раді стосовно відмови приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" від свого права оренди земельних ділянок (кадастрові № № 8000000000:66:016:003, 8000000000:66:016:011) загальною площею 179 100,00 кв.м., які розташовані на пр. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва; визнати відсутнім право Київської міської ради на припинення права оренди приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" та передачу права оренди третім особам стосовно земельних ділянок (кадастрові № № 8000000000:66:016:003, 8000000000:66:016:011) загальною площею 179 100,00 кв.м., які розташовані на пр. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва протягом строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.05.2002 року, посвідченого 15.05.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за реєстровим № 4297 та зареєстрованим Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис в Книзі записів державної реєстрації договорів № 66-6-00055 від 10.07.2002 року (а.с. 3-12).
Одночасно приватним акціонерним товариством "Дніпровська пристань" подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" будь-яким чином розпоряджатись об'єктом незавершеного будівництва - багаторівневим паркінгом, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1) готовністю 26%, номер РПВН 37307835, в тому числі, але не виключно, вчиняти щодо вказаного об'єкта незавершеного будівництва правочини купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди, застави, іпотеки тощо, передавати вказаний об'єкт незавершеного будівництва в якості внеску до статутних фондів юридичних осіб, передавати будь-яким особам будь-які права щодо володіння, користування, розпорядження вказаним об'єктом незавершеного будівництва, а так само вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до виникнення у інших осіб прав щодо володіння, користування, розпорядження вказаним об'єктом незавершеного будівництва; заборони Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації, їх виконавчим органам, структурним підрозділам, посадовим особам приймати рішення та вчиняти дії щодо припинення права оренди приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" стосовно земельних ділянок (кадастрові № № 8000000000:66:016:003, 8000000000:66:016:011) загальною площею 179 100,00 кв.м., які розташовані на пр. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, а так само приймати рішення та вчиняти дії щодо передачі права користування вказаними земельними ділянками третім особам (а.с. 13-15).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 (суддя Васильченко Т.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (головуючий Гончаров С.А., судді Ірннікова І.А., Тищенко О.В.) (а.с. 95-101) заяву приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" будь-яким чином розпоряджатись об'єктом незавершеного будівництва - багаторівневим паркінгом, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1) готовністю 26%, номер РПВН 37307835, в тому числі, але не виключно, вчиняти щодо вказаного об'єкта незавершеного будівництва правочини купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди, застави, іпотеки тощо, передавати вказаний об'єкт незавершеного будівництва в якості внеску до статутних фондів юридичних осіб, передавати будь-яким особам будь-які права щодо володіння, користування, розпорядження вказаним об'єктом незавершеного будівництва, а так само вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до виникнення у інших осіб прав щодо володіння, користування, розпорядження вказаним об'єктом незавершеного будівництва; заборонено Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації, їх виконавчим органам, структурним підрозділам, посадовим особам вчиняти дії щодо припинення права оренди приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" на земельні ділянки (кадастрові № № 8000000000:66:016:003, 8000000000:66:016:011) загальною площею 179 100,00 кв.м., які розташовані на пр. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва та передачі права користування вказаними земельними ділянками третім особам (а.с. 16-19).
Процесуальні акти мотивовані правомірністю вимог позивача у частині забезпечення позову та відповідності вжитих заходів предмету позову.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржені судові рішення та відмовити у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" про вжиття заходів до забезпечення позову (а.с. 106-111).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.04.2013 року (а.с. 104-105).
У судове засідання 22.04.2013 року представники позивача - приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань", відповідача - Київської міської ради не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань", відповідача - Київської міської ради.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Згідно п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, заява про забезпечення позову обгрунтована наявністю загрози відчудження вищевказаного майна на користь третіх осіб, а прийняття Київською міською радою та Київською міською державною адміністрацією рішень щодо припинення права оренди позивача на спірні земельні ділянки та передачі цих ділянок третім особам позбавить позивача, у разі задоволення позову, можливості у подальшому продовжити будівництво спірного паркінгу та здійснювати його експлуатацію і обслуговування через відсутність права землекористування
Отже, дійшовши висновку про задоволення заяви приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" про вжиття заходів до забезпечення позову суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених актів та, враховуючи, що касаційна інстанція позбавлена можливості оцінки доказів, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛФ" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5011-75/15303-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков