"26" березня 2013 р. справа № 2а-9068/11/0812
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення по Комунарському району Запорізької міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, -
В листопаді 2011 року позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення виплати одноразової щорічної допомоги відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірах менших, ніж передбачено за період з 2007 по 2011 роки.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення по Комунарському району Запорізької міської ради (далі - Управління) задоволено, зобов'язано Управління нарахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, в зв'язку з чим йому виплачується щорічна допомога на оздоровлення відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі меншому, ніж передбачено Законом.
З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може, у зв'язку з наступним.
З матеріалів вбачається, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Згідно довідки наданої відповідачем щорічна разова грошова допомога до Дня Перемоги, виплачувалась йому з 2008 по 2011 роки у розмірах менших, ніж передбачено Законом, натомість у розмірах, що встановлювались Постановами Кабміну(а.с. 7). У 2008 році - у розмірі 310, 00 грн.; у 2009 році - 340, 00 грн.; у 2010 році - 380, 00 грн.; у 2011 році - 630 грн.
Згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладалась в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
В подальшому розмір разової грошової допомоги, який визначено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не змінювався.
Між тим, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Таким чином, у 2009-2010 роках Кабінет Міністрів України мав право встановлювати розмір соціальних виплат, але лише тих соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір разової грошової допомоги, який передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, у 2009-2011 роках Кабінету Міністрів України не було надано право щодо встановлення розміру разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня інвалідам війни.
Отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 18.03.2009р. №211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та про «Жертви нацистських переслідувань» та постанова КМУ від 07.04.2010 р. №299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та про «Жертви нацистських переслідувань», якими визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконними нормативно-правовими актами (Постановою КМУ від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010 р. №299).
Натомість, стосовно процесуальних строків звернення позивача з позовом до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач звернувся з позовом до суду 01 листопада 2011 року (а.с.1) про порушення своїх прав дізнався під час неправомірних виплат допомоги, тобто у 2008 році, але оскільки такі виплати є щорічними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача за 2011 рік в межах шестимісячного строку, в іншій частині вимоги позивача слід залишити без розгляду.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в результаті чого було винесено необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати та винести нову постанову.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, п. 3ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення по Комунарському району Запорізької міської ради - задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2012 року - скасувати та винести нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення по Комунарському району Запорізької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня, як особі, яка має статус учасника бойових дій, у розмірах, менших ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення по Комунарському району Запорізької міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму разової грошової допомоги, що виплачується до 5-го травня, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.
Позовні вимоги ОСОБА_1 з період з 2008 по 2010 роки - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова