"12" березня 2013 р. справа № 2а-1403/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області
на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії, -
В травні 2011 року позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача у відмові про перерахування додаткової пенсії з шкоду заподіяну здоров'ю, згідно чинного законодавства та зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно чинного законодавства в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 11.04.2000 року по дату розгляду судом.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2011 року позов позивача за період з 11.04.2000 року по 18.11.2010 року було залишено без розгляду.
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачу державної та додаткової пенсії з 19 листопада 2010 року згідно з ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано відповідача здійснити позивачу щомісячне нарахування та виплату державної та додаткової пенсії згідно з ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 19 листопада 2010 року по 18 серпня 2011 року, з урахуванням сплачених сум.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області просить постанову суду в частині задоволених вимог скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовувався ними для перерахунку пенсії становить 19,91 грн., що відповідає постанові Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року. Крім того пенсія позивачу виплачується відповідно до розмірів встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
В своєму рішенні суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вказує на те, що позивачу додаткова пенсія позивачу як постраждалому від Чорнобильської катастрофи 2 категорії повинна бути перерахована, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з таким висновком суду колегія погодитись не може, виходячи з наступного.
Посвідченням серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (а.с. 7).
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 2 призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Право позивача на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду завдану здоров'ю не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, як на тому наполягав відповідач, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку пенсійні органи, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Наявність у позивача права щодо отримання додаткової пенсії у розмірах, які визначені Законом України № 796-ХІІ є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону № 796-ХІІ, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Тому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що частиною третьою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно до якої після 23 липня 2011 року та по 31.12.2011 року у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
інвалідів I групи - 1200 гривень;
інвалідів II групи - 1090 гривень;
інвалідів III групи - 980 гривень;
Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належать до категорії 1:
інвалідам I групи - 30 відсотків;
інвалідам II групи - 20 відсотків;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків;
Після 23 липня 2011 року як державна так і додаткова пенсія позивачу виплачується у вищевказаних розмірах.
За таких обставин дії відповідача після 23 липня 2011 року по 01 січня 2012 року необхідно вважати правомірними, а тому права позивача підлягають поновленню лише до 23 липня 2011 року.
Оскільки, судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права в частині визначення норм закону згідно яких необхідно здійснювати нарахування, суд вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову якою позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року - скасувати та винести нову постанову.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 19 листопада 2010 року по 23 липня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 щомісячне нарахування та виплату додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 19 листопада 2010 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова