16 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3221/12
17:08
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
за участю:
секретаря судового засідання - Скрипничука А.І.;
позивача - Сенаторова А.І.
представника позивача - Гелетки О.В. (за довіреністю);
представників відповідача - Диякона М.Ф., Шевчук С.І. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Проект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання неправомірним та скасування постанови та припису,-
25 грудня 2012 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТзОВ «Гранд-Проект» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 07.12.2012 року, яким зобов'язано ТзОВ "Гранд-Проект" привести проектну документацію до вимог чинного законодавства до 07.01.2013 року; визнання протиправним та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області №51/12 від 20.12.2012 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 07 грудня 2012 року за результатами перевірки ТОВ „Гранд-Проект,, головним спеціалістом Інспекції архітектурно - будівельного контролю в Чернівецькій області Поповим О.П. був виданий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ТОВ „Гранд-Проект,, привести проектну документацію у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 07 січня 2013 року.
20 грудня 2012 року першим заступником начальника Інспекції архітектурно - будівельного контролю в Чернівецькій області Кононовою Н.В. на підставі протоколу про порушення законодавства містобудівної діяльності від 07 грудня 2012 року було прийнято рішення, яким ТзОВ «Гранд-Проект» було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі сто дві тисячі шістдесят гривень.
Позивач вважає, що зазначена вище постанова та припис є незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення від 07 грудня 2012 року зазначено про порушення ТОВ «Гранд-Проект» ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва без вихідних даних для проектування об'єктів містобудування за що в свою чергу передбачена відповідальність на підставі п.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Однак, із зазначеним висновком позивач не погоджується, у зв'язку з наступним.
Так, 04 травня 2012 року між ТОВ «Гранд-Проект» та громадянкою ОСОБА_7 була укладена угода по виконанню робіт із виготовлення проектної документації, а саме робочий проект на капітальний ремонт будівлі складу літери „Д„ по АДРЕСА_1.
Вихідними даними для проектування згідно ДБН А.2.2-3-2004 п.2.2 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, які були чинні на момент виготовлення та затвердження проектної документації, ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 16.05.2012 року №45 «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», та згідно п. 27 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні норми та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 стали наступні документи:
- заява громадянки ОСОБА_7;
- завдання на проектування;
- договір дарування приміщення складів літери „В„ та літери „Д„ по АДРЕСА_1 від 11.03.2004 року;
- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.04.2004 року;
- інвентаризаційна справа на приміщення складів по АДРЕСА_1 та по поверхові плани будівель літ. „В„ та літ. „Д„ по АДРЕСА_1;
- технічний звіт з інженерно - геологічних вишукувань по АДРЕСА_1 виготовлений ПП ОСОБА_11.
На підставі зазначених вище документів, інженером конструктором ТОВ „Гранд-Проект,, ОСОБА_9 було здійснено обстеження основних конструкцій складу літери „Д„ по АДРЕСА_1 про що складений відповідний акт обстеження.
Зазначеним вище актом встановлено, що будівля складу літери „Д„ частково зруйнована в результаті залишився фундамент всієї будівлі, про що свідчить технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань, з ділянками стін будівлі. В подальшому розроблений робочий проект «На капітальний ремонт будівлі складу літери „Д,, по АДРЕСА_1». Даний проект був розглянутий спеціалістами філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Чернівецькій області та виданий позитивний експертний звіт від 15.11.2012 року № 26-00844-12/2 .
21 листопада 2012 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області на підставі поданих громадянкою ОСОБА_7 документів була зареєстрована декларація про початок будівельних робіт по капітальному ремонту будівлі складу літери „Д„ по АДРЕСА_1.
Таким чином, позивач вважає, що він діяв законно під час проектування, виготовлення та передачі замовнику проектної документації на капітальний ремонт будівлі складу літери „Д„ по АДРЕСА_1, а тому постанова про адміністративне правопорушення № 51/12 від 20.12.2012 року підлягає скасуванню, як незаконна.
Відповідач проти позову заперечував та вважає його безпідставним, про що надав письмові заперечення в яких зазначив наступне.
07 грудня 2012 року посадовими особами Інспекції встановлено, що юри дична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант-Проект» розробила проектну документацію на капітальний ремонт будівлі складу літери «Д» по АДРЕСА_1 з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і праві та передала її замовнику ( ОСОБА_7) для проведення будівельних робіт, без вихідних даних для проектування (містобудівні умови та обмежені забудови земельної ділянки), чим порушила вимоги ч. 1 ст. 31 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки встановлено, що проектна документація розроблена без додержання вимог національного законодавства.
Так, відповідач вважає, що позивач з метою ухилення від відповідальності перекручує фактичні обставини справи, а саме:
- проектна документація розроблена без врахування фактичної наявності будівлі та без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і передана замовнику з порушенням чинного законодавства;
- реально будівлі складу літ. "Д" не існує, а проектна документація передана замовнику без вихідних умов на проектування.
Також, відповідач вважає, що наданий позивачем експертний звіт від 15 листопада 2012 року не спростовує того факту, що позивач вчинив правопорушення, які виявлені під час перевірки.
На підставі викладеного, зважаючи на наявні в справі докази та обставини відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими, безпідставними та не можуть бути задоволені судом.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених в його письмових запереченнях.
Крім того, під час розгляду справи по суті до суду надійшло клопотання від ОСОБА_10 про залучення її до участі у справі як третьої особи на сторні відповідача. Як на підстави для такої участі посилалася, що розроблений проект позивачем передбачає забудову двору будинку АДРЕСА_2, мешканкою якого вона є. А тому вважає, шо розгляд даного питання прямо зачіпає її інтереси. На підтвердження порушень її прав до суду не було додано жодних доказів.
Ознайомившись з письмовим клопотанням та заслухваши пояснення представника ОСОБА_10, суд дійшов висновку, що клопотання не належить до задовлення, оскільки воно є безпідставним, а рішення у справі, на думку суду, не може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов'язки. Адже відповідно до вимог ч.2 статті 53 КАС України: "Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закічення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси та обов'язки".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини суд, -
11 березня 2004 року згідно з договором дарування ТОВ "Торгово-комерційна фірма "СВД" подарувало приватному підприємцю ОСОБА_7 будівлі складу літ. "Д" в цілому загальною площею 75,4 кв.м. (а.с.16-17).
04 травня 2012 року між ТОВ "Гранд-Проект" та ОСОБА_7 укладено угоду №57 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до якої ОСОБА_7 доручає, а ТОВ "Гранд-Проект" приймає на себе виконання наступних робіт - розробити робочий проект на капітальний ремонт будівлі складу літ. "Д" по АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).
Вихідними даними для проектування стали наступні документи:
- заява громадянки ОСОБА_7 від 04 травня 2012р. (а.с.12);
- завдання на проектування від 04.05.2012р. (а.с.13-15);
- договір дарування приміщення складів літери „В„ та літери „Д„ по АДРЕСА_1 від 11.03.2004 року (а.с.16);
- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.04.2004 року (а.с.17);
- інвентаризаційна справа на приміщення складів по АДРЕСА_1 та
по поверхові плани будівель літ. „В„ та літ. „Д„ по АДРЕСА_1 (а.с.18-20);
- технічний звіт з інженерно - геологічних вишукувань по АДРЕСА_1 виготовлений ПП ОСОБА_11. (а.с.35-42).
На підставі вищезазначених документів, інженером конструктором ТОВ "Гранд-Проект", ОСОБА_9 було здійснено обстеження основних конструкцій складу літери "Д" по АДРЕСА_1, про що складений відповідний акт обстеження, яким встановлено той факт, що будівля складу літери "Д" частково зруйнована та в результаті залишився фундамент всієї будівлі, про що свідчить технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань, з ділянками стін будівлі (а.с.28).
В подальшому розроблений робочий проект „На капітальний ремонт будівлі складу літери "Д" по АДРЕСА_1 (далі - Робочий проект) (а.с.21-27).
07 грудня 2012 року відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ТзОВ "Гранд-Проект", в якому зазначено, що в ході перевірки виявлено передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва без вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, чим порушено вимоги ч.1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с.8).
07 грудня 2012 року відповідач склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано привести проектну документацію у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 07.01.2013 року (а.с.10).
20 грудня 2012 року постановою №51/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ТзОВ "Гранд-Проект" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 102 060,00 грн. (а.с.11).
Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що позивач розробив проектну документацію, яка не відповідає вимогами чинного законодавства, будівельним нормам, стандартам та правилам. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Як вже було зазначено вище, відповідач виніс припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2012 року у зв'язку з тим, що проектна документація розроблена без вихідних даних на проектування та не відповідає вимогам чинного законодавства, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
Крім того, відповідач ухвалив постанову від 20.12.2012 року №51/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якій зафіксовано наступне порушення, а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва без вихідних даних для проектування об'єктів містобудування.
В ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що для проектування не були надані містобудівні умови та обмеження, надання яких є обов'язковим згідно з чинним законодавством.
Однак суд не погоджується з такими висновками відповідача та застосовує до даних правовідносин наступне законодавство.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038 (далі - Закон №3038).
Згідно з ч.1 ст.31 Закону №3038 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Стаття 29 Закону №3038 визначає, що входить до складу вихідних даних. Зокрема:
1.Основними складовими вихідних даних є:
1)містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови,
3)завдання на проектування.
2.Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
3.Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 29 Закону №3038, Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України видало наказ № 109 від 07.07.2011 року «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст». Цим наказом затверджений «Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» (надалі - Перелік).
Згідно з п.27 Переліку для реставрації, капітального ремонту будівель і споруд та перепланування приміщень містобудівні умови та обмеження не надаються.
Отже, суд вважає, що під час проектування та видачі замовнику проекту позивач не порушував відповідне законодавство.
При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що будівля відсутня, а роботи по її відновленню не підпадають під визначення «капітальний ремонт».
Так, згідно з листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401 щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонту, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Як убачається з матеріалів справи, зокрема - акт обстеження стану основних конструкцій складу літ.Д по АДРЕСА_1 (а.с.28), експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» у Чернівецькій області від 15.11.2012 року (а.с.43), фото на електронному носії інформації, фототаблиці, які були надані сторонами в матеріали справи, свідчать про існування фундаменту та частин стін. На підставі даних обставин суд не погоджується з відповідачем щодо відсутності будівлі. Також при цьому зазначає, що у випадку відсутності будівлі здійснюється нове будівництво, яке передбачає собою зведення нового спорудження без використання залишкового ресурсу.
В даному ж випадку, на підставі матеріалів справи, залишки стін та фундамент є очевидними. Також відповідно до робочого проекту (а.с.21), експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» у Чернівецькій області від 15.11.2012 року (а.с.43) проектом передбачається повне відновлення будівельних конструкцій, не виходячи з габаритних розмірів існуючої будівлі. Даний факт також підтверджується копією інвентаризаційної справи (а.с.18-20). Так при порівнянні розмірів існуючих параметрів будівлі складу в інвентаризаційній справі з параметрами будівлі складу в робочому проекті видно, що призначення будівлі, її висота, зовнішня площа та будівельний об'єм є однаковими, незмінними. Ця обставина є додатковим доказом того, що габарити будівлі є незмінними. А відтак - роботи по відновленню складу відносяться до капітального ремонту.
В судовому засіданні представник відповідача просив призначити будівельну інженерно-технічну експертизу. На виконання якої експертам просив поставити наступні питання:
- чи відповідає розроблена ТзОВ « Грант-Проект» проектна документація на капітальний ремонт будівлі складу літ «Д» по АДРЕСА_1 по замовленню ОСОБА_7 всім параметрам, зазначеним в інвентарній справі на будівлю складу літ «Д», розташованої по АДРЕСА_1, якщо ні, то за якими параметрами є розбіжності?
- чи є збільшення геометричних розмірів в розробленій ТзОВ « Грант-Про-ект» проектній документації на капітальний ремонт будівлі складу літ. «Д» по АДРЕСА_1 по замовленню ОСОБА_7 відносно геометричних розмірів, зазначеним в інвентарній справі на будівлю складу літ «Д», розташованої по АДРЕСА_1, якщо є, то які саме, та в яких геометричних розмірах?
- чи виходить фундамент, в розробленій ТзОВ « Грант-Проект» проектній документації на капітальний ремонт будівлі складу літ. «Д» по АДРЕСА_1 по замовленню ОСОБА_7 за межі земельної ділянки на, якій раніше була будівля складу літ «Д», розташованої по АДРЕСА_1 відповідно з даними інвентарної справи на будівлю складу літ. «Д», розташованої по АДРЕСА_1, якщо виходить, то в яких розмірах ?
- чи відповідає розроблена ТзОВ « Грант-Проект» проектна документація на капітальний ремонт будівлі складу літ. «Д» по АДРЕСА_1 по замовленню ОСОБА_7 державним будівельним нормам (ДБН) і правилам, якщо ні, то яким ДБН і правилам не відповідає?
- чи є капітальним ремонтом з відновлення зруйнованої будівлі складу літ. «Д» по АДРЕСА_1 по замовленню ОСОБА_7, в якій є лише фундамент та дві стіни, якщо є, то якими ДБН та правилами, чинним законодавством це передбачено?
Дослідивши матеріали справи, відповідне законодавство, проаналізувавши запитання, які викладені в клопотанні відповідача, суд дійшов висновку, що воно не належить до задоволення з наступних вмотивувань.
Складовою предмету розгляду даної адміністративної справи є вирішення питання, чи відповідають роботи, які передбачені проектом під визначення «капітальний ремонт» будівлі складу «Д» по АДРЕСА_1.
Для відповіді на дане питання ключовим фактором є визначення - чи передбачає проект зміну габаритів та чи взагалі має місце будівля (або необхідно її будувати заново). Встановлення даних обставин вирішує питання щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень відповідачем.
При порівнянні розмірів будівлі складу в інвентаризаційній справі та розмірів, вказаних в проекті, суд дійшов висновку, що зовнішні параметри будівлі (тобто габарити) до проектування і після залишилися незмінними, так само як і призначення використання самої будівлі. Щодо існування чи відсутності самої будівлі, дана обставина була встановлена при огляді фототаблиць, які були подані в тому числі і безпосередньо відповідачем у справу.
Крім того, відповідно до додатку експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза» №26-00844.12/2 щодо робочого проекту "Капітальний проект будівлі складу літ. "Д" по АДРЕСА_1", робочий проект розроблений з дотриманням вимог до міцності, надійності і довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення (а.с.45-46). Також в додатку зазначено: « Проектом передбачається повне відновлення будівельних конструкцій, не виходячи з габаритних розмірів існуючої будівлі. Будівля встановлюється на існуючих фундаментах. Висота будівлі зберігається».
Отже, на думку суду, в матеріалах справи є достатньо належних доказів на підставі яких були встановлені дані обставини, що мають суттєве значення для об'єктивного вирішення даної справи. Також суд вважає, що відповідь на ці запитання не потребує спеціальних знань та відповідного призначення експертизи. Адже відповідно до ч.1 статті 81 КАС України суд може призначити експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.
З аналізу, поставлених відповідачем перед експертом, питань в їх сукупності, випливає, що всі запитання зводяться до двох суттєвих - чи існує будівля та чи передбачає проект зміну габаритів. Як вже було зазначено вище, на думку суду, в матеріалах справи достатньо належних і допустимих доказів, які дають відповіді на ці запитання, оскільки вони не потребують спеціальних знань.
Також суд звертає увагу на те, що 21 листопада 2012 року відповідач зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт капітального ремонту будівлі складу по АДРЕСА_1. Реєстрацію даної декларації відповідач здійснив з урахуванням того, що в ній зазначена проектна документація, яка була розроблена позивачем та вказано, що капітальний ремонт складу літери «Д» здійснюється без змін зовнішніх геометричних розмірів її фундаментів у плані (а.с.47-51).
Отже, на підставі викладених обставин, суд вважає, що позивач довів, що ним проводиться саме капітальний ремонт будівлі, оскільки не змінюються будівельні габарити будівлі.
Таким чином, у позивача був відсутній обов'язок урахування містобудівних умов та обмежень при розробці та видачі проекту. А відтак - відповідач при винесені припису невірно встановив, що проектна документація розроблена без вихідних даних на проектування та не відповідає вимогам чинного законодавства, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
Відповідно відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208). Адже згідно з пунктом 1 статті 2 Закону №208 передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням, викладених вище положень Основного Закону та статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони є необґрунтованими.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні позивач надав достатні аргументи, доводи та докази, які свідчать, що оскаржувані рішення є необґрунтованими. В той же час відповідач не довів обставин в обгрунтування своїх заперечень проти позову.
В процесі судового розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011р. №2135/11/13-11 викладено позицію про порядок стягнення судових витрат з Державного бюджету України. У листі зазначено наступне.
Відповідно до п.п. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної служби геології та надр України.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Чернівецькій області №51/12 від 20 грудня 2012р. , якою визнано винним ТОВ "Гранд-Проект" у вчиненні правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 102 060 (сто дві тисячі шістдесят), 00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Чернівецькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 грудня 2012 року, яким зобов'язано ТОВ "Гранд-Проект" привести проектну документацію до вимог чинного законодавства.
4. Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України вартість судових витрат в сумі 1020 (одна тисяча двадцять),61 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст постанови виготовлений 22 квітня 2013 року.
Суддя О.Я.Бойко