Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-16/167-06 суддя -Моісеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя -Кравець Т.В.
«25»липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Калугіної Н.Є.
за участю представників:
позивача -не з*явився
відповідача -Клімовець О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Шосткінської МДПІ (вх. №2201С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по адміністративній справі №АС -16/167-06
за позовом ТОВ «Зернівська нафтобаза», м. С.-Буда
до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Шостка
про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення
встановила:
У березні 2006 року ТОВ «Зернівська нафтобаза»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000172301/0 від 11.10.2005 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 36148,00 грн., з посиланням на невідповідність його закону.
Постановою господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по адміністративній справі №АС-16/167-06 позов був задоволений та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 11.10.2005 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 36148,00 грн., з посиланням на те, що відповідачем, відповідно до вимог статті 71 КАС України, не доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В апеляційній скарзі Шосткінська міжрайонна Державна податкова інспекція порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом прийнято незаконну та необґрунтовану постанову.
У запереченні на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що повністю згоден з доводами, викладеними у постанові місцевого господарського суду, вважає її повністю законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, Шосткінською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку підприємства позивача щодо дотримання їм вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.05.2005 року, за результатами якої складений акт № 1512/23-1/03482867 від 28.09.2005року.
На підставі зазначеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 11.10.2005 року про визначення суми податкового зобов*язання по ПДВ у розмірі 108444,00 грн., з них основного платежу -72296,00 грн., та штрафних санкцій 36148,00 грн.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що визначення податкового зобов*язання по ПДВ, здійснені ДПІ, незаконно, оскільки, він дійсно має право на податковий кредит, підтверджений податковими накладними, виписаними ТОВ «Мрія», з яким у позивача були укладені договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, та вважає що штрафні санкцій застосовані не правомірно, порушень податкового законодавства з його боку не відбувалось.
Так, матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Сумської області від 23.02.2006 року по справі № 17/54-06, яке вступило в законну силу, було визнано недійсними, з моменту їх укладення, договори купівлі-продажу № 1 від 04.06.2004 року на суму 18460,00 грн., № 1 від 13.04.2005 року на суму 20070,53 грн., № 2 від 09.06.2005 року на суму 49913,94 грн., № 3 від 09.06.2005 року на суму 46200,00 грн., № 6 від 04.08.2005 року на суму 71947,72 грн., № 7 від 09.08.2005 року на суму 205731,10 грн., № 9 від 26.08.2005 року на суму 21450,00 грн., укладені між ТОВ “Зернівська нафтобаза» та ТОВ “Мрія».
На підставі цього, позивач стверджує, що договорів, як таких, фактично не було, і тому законні підстави для нарахування і сплати до бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 72295,56 грн. у нього були відсутні, оскільки був відсутній об'єкт оподаткування.
Зазначене також знайшло відображення і в постанові суду першої інстанції, однак, з цим не може погодитись колегія суддів оскільки, зазначені договори, які були укладені між ТОВ "Зернівська нафтобаза" та ТОВ "Мрія", фактично виконані й завершені розрахунки по них шляхом здійснення зустрічного продажу товарів. Ця обставина справи визнана позивачем й зазначена ним в адміністративній позовній заяві.
Також, судом першої інстанції неправомірно, на думку судової колегії, зазначено, що ТОВ "Зернівська нафтобаза" повинна провести коригування нарахованого та сплаченого до бюджету ним податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 72295,56 грн., що ліквідує заборгованість нараховану Шосткинською МДПІ під час перевірки.
При цьому, місцевий суд посилається п.п. 4.4.1п. 4.4. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, у разі коли норма закону чи іншого нормативно -правового акта припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Судова колегія зазначає, в даному випадку не вбачається неоднозначного трактування норми закону, та у суду першої інстанції не мало бути правових підстав для застосування цієї норми закону, оскільки пунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, чітко передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 10.1 статті 10 цього Закону передбачено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону також встановлено, що право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
В підтвердження цього апелянт зазначає, що рішення господарського суду Сумської області від 23.02.2006 року по справі № 17/54-06, яким визнані договори купівлі-продажу матеріально-товарних цінностей, укладених між позивачем та ТОВ «Мрія»недійсними, з моменту їх укладення, набрало законної сили з 06.03.2006 року, тобто після того, як Шосткинською МДПІ було видане оскаржуване податкове повідомлення - рішення. На дату видання Шосткінською МДПІ податкового повідомлення - рішення № 0000172301/0 від 11.10.2005 року зазначені угоди, укладені між ТОВ «Зернівська нафтобаза»та ТОВ «Мрія»були дійсні, тому ДПІ мала правову підставу для визначення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року зі змінами та доповненням, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органами державної податкової служби України здійснюється виключення платника податку на додану вартість із реєстру.
В ході проведення перевірки ДПІ було направлено запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Мрія»з питання підтвердження фактів взаємовідносин з ТОВ «Зернівська нафтобаза»за період 01.01.2004 року по 30.06.2005 року. ДПІ у м. Києві листом № 6626/7/29-020 від 23.09.2005 року повідомила, що згідно інформації Центральної бази даних пошуково-довідкової системи ДПА України ТОВ «Мрія», код ЄДРПОУ 31249507, не значиться на податковому обліку в органах державної податкової служби України.
Враховуючи, що ТОВ «Мрія»не мало свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуального податкового номеру, як зазначено вище, знаючи про це, ТОВ «Зернівська нафтобаза»не мало права включати до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 72296,00 грн., отриманого від ТОВ «Мрія»згідно його податкових накладних.
Як вбачається з позовних вимог, позивачем не оскаржується сама сума ПДВ, а тільки нарахування штрафних санкцій у розмірі 36148,00 грн., тобто фактично він визнає свої дії по включенню до складу податкового кредиту суму 72296,00 грн. неправомірними, а оскаржує тільки штраф, що є недопустимим.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянтом зазначено, а судом першої інстанції не з*ясовано, те, що позивачем до складу податкового кредиту були включені суми податку на додану вартість у відповідних періодах згідно податкових накладних ТОВ "Мрія":
- № 35 від 09.04.2004 року на суму 187200,00 грн., в тому числі ПДВ - 31200,00 грн.;
- № 49 від 28.05.2004 року на суму 18460,00 грн., в тому числі ПДВ - 3076,67 грн., однак, самий ранній договір купівлі - продажу товарно матеріальних цінностей між ТОВ "Зернівська нафтобаза" та ТОВ "Мрія" за № 1, і який був у подальшому визнаний недійсним рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2006 року по справі № 17/54-06, був укладений 04.06.2004 року.
Тобто, місцевим судом не з*ясовані ті обставини, які б конкретно підтверджували, що включення до складу податкового кредиту сум ПДВ відбувалося на підставі саме цих договорів.
Таким чином, аналізуючи цей факт, можна зробити висновок, що усні угоди по придбанню ТОВ "Зернівська нафтобаза" у ТОВ "Мрія" товарно-матеріальних цінностей, згідно зазначених податкових накладних № 35 від 09.04.2004 року та № 49 від 28.05.2004 року, станом на 06.05.2006 року взагалі дійсні, так як не були визнані недійсними у встановленому законом порядку.
З вищевикладеного вбачається, що місцевим господарським судом помилково визнані позовні вимоги ТОВ «Зернівська нафтобаза»обгрунтованими та законними.
Колегією суддів встановлена невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи, неповно з*ясовані обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті, та порушені норми матеріального права.
Таким чином, постанова місцевого господарського підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст.198, п. п. 1,3,4 ст. 202, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
Апеляційну скаргу Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Шостка задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по адміністративній справі №АС-16/167-06 скасувати, прийняти нове судове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з ТОВ «Зернівська нафтобаза»(пер. Ювілейний 4-А, м. С.-Буда Сумської області, 41000, р/р 2600516170054 СФ АКБ «Правекс-Банк», Індивідуальний Податковий Номер 034828618140, код ОКПО 03482867, МФО 337858) на користь місцевого бюджету 42,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-16/167-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Кравець Т.В.
Істоміна О.А.
Твердохліб А.Ф.